Зміст
Введення
1. Поняття, характерні риси та функції політичної еліти
2. Особливості політичної еліти в Росії
3. Роль політичної еліти в демократичному оновленні суспільства Росії
Висновок
Список літератури
Введення
У сучасний період життя російського суспільства його особливістю є більш об'єктивне усвідомлення існуючих політичних реалій, більш твереза ​​оцінка вищого соціального шару - політичної еліти. Поняття В«елітаВ» відіграє важливу роль у політичних науках. Обгрунтування ролі політичної еліти в житті російського суспільства набувають сьогодні особливої вЂ‹вЂ‹актуальності. Для Росії це обумовлено своєрідністю пережитого історичного періоду. Одним із шляхів виходу з кризи, стабілізації обстановки, підйому Росії є ефективна діяльність елітних груп, які визначають стратегію розвитку суспільства. При цьому важливо відзначити, що елітні групи необхідні в будь-якій сфері діяльності, будь то наука, політика, армія чи управління економікою.
Світовий досвід показує, що ініціатором модернізації країни завжди виступають її еліти. Основним інструментом модернізації вони використовують державу. Провідну роль у проведенні правових реформ, заснованих на повномасштабній рецепції права, здійснює російська політична еліта. Саме вона є основним провідником демократичних ідей в суспільстві.
Метою роботи є аналіз російської політичної еліти і оцінка її ролі в демократичному оновленні російського суспільства.
Для досягнення поставлених цілей необхідно вирішити ряд завдань:
1. Розкрити поняття і сутність політичної еліти, сформулювати її основні функції;
2. Розглянути особливості політичної еліти в Росії;
3. Ві
дстежити роль політичної еліти в демократичному оновленні російського суспільства.
Робота складається з вступу, трьох параграфів і висновку.
1. Поняття, характерні риси та функції політичної еліти
Термін В«елітаВ» походить від французького В«eliteВ» (кращий, відбірний, обраний). З XVII в. він вживається для позначення товарів вищої якості, а потім і для виділення в суспільстві вищої знаті. В Англії цей термін став застосовуватися до вищих соціальним групам. Поняття стали використовуватися в генетиці, насінництві для позначення кращих сортів. Однак термін В«елітаВ» не застосовувався широко в суспільних науках до кінця XIX - початку XX ст. (Тобто до появи робіт В. Парето), а в США - до 30-х рр.. нашого століття [4].
Основи концепцій еліт закладені в працях італійських соціологів Гаетано Моска, Вільфремо Парето і німецького політолога Роберта Міхельса.
Моска Г. в В«Основах політичної науки В»(1896 р.) намагався довести розподіл суспільства на клас керуючих і клас керованих. Перший здійснює всі політичні функції, монополізує владу й користується перевагами, другий управляється і регулюється першим і поставляє матеріальні засоби для життєзабезпечення політичного організму. Моска Г. вважав панування меншини неминучим, тому що це панування організованого меншини над неорганізованим більшістю.
Парето В. Ділив суспільство на керуючу еліту і керовані маси виводив з нерівності індивідуальних здібностей людей, що проявляється у всіх сферах соціального життя. Він виділяв еліту політичну, економічну, військову, релігійну. Поряд зі схожістю вихідних положень Парето і Моски в їх концепціях є відмінності:
В· Парето робив наголос на заміну одного типу еліти іншим, а Моска - на поступове проникнення в еліту В«кращихВ» представників мас;
В· Моска абсолютизує дію політичного чинника, а Парето пояснює динаміку еліт скоріше психологічно; еліта панує тому, що насаджує політичну міфологію, підносячись над повсякденним свідомістю.
В· Для Моски еліта - політичний клас. У Парето розуміння еліти ширше, воно антропологічна.
Суть концепції Р. Міхельса полягає в тому, що В«демократія, щоб зберегти себе і досягти відомої стабільності В», змушена створювати організацію. А це пов'язано з виділенням еліти - активної меншості, якій народна маса ввіряє свою долю.
На основі концепції Г. Моски, В. Парето і Р. Міхельса виникли сучасні напрямки: макиавеллистский школа, ціннісні концепції еліт, концепція демократичного елітизму, концепція множинності, плюралізму еліт, концепція еліти як авангардної партії робітничого класу [5].
Під поняттям В«елітаВ» розуміються:
1) Особи, що володіють вищими показниками (результативністю) у своїй галузі діяльності (В. Парето);
2) Харизматичні особистості (М. Вебер);
3) Особи, що володіють інтелектуальним і моральним перевагою над масою, безвідносно до своїм статусом;
4) Найбільш активні в політичному відношенні люди, орієнтовані на владу; організоване меншість суспільства (Г. Моска);
5) Люди, що займають вищі місця в суспільстві, завдяки своєму біологічному та генетичному походженням;
6) Особи, які мають високу положення в суспільстві і завдяки цьому впливають на соціальний прогрес (Дюпре);
7) Люди, що отримали в суспільстві найбільший престиж, статус (Г. Лассуел) [5].
елітології як область дослідження чітко окреслилася в політології, соціології, історії, психології. Поняттям В«політична елітаВ» позначають вищий, привілейований шар, який здійснює функції управління і впливу в суспільстві. Існують різні підходи і акценти в розумінні еліт. Згідно з одним із них - владним - елітою є ті, хто володіють в даному суспільстві вирішальною владою. Відповідно до іншого - Мерітократична - ті, хто володіють якимись особливими достоїнствами і особистими якостями [6]. Є два основні підходи до поняття В«ЕлітаВ»:
1. істинна еліта втілює сутність нації (пов'язана з традиціями, часом і простором);
2. це структурована група, яка має потенціал вирішального впливу на більшість інших соціальних груп (В«правлячий класВ») [4].
Найбільш загальним є наступне визначення: політична еліта - це відносно невелика соціальна група, що концентрує в своїх руках значний обсяг політичної влади, що забезпечує інтеграцію, субординацію й відображення в політичних установках інтересів різних верств суспільства та створює механізм втілення політичних задумів [5].
Характерними рисами політичної еліти є наступні:
В· самостійність;
В· високий соціальний статус;
В· значний обсяг державної і інформаційної влади;
В· участь у здійсненні влади;
В· організаторські здібності і талант [5].
До найважливіших характеристикам еліти дослідники відносять згуртованість, усвідомлення своїх групових інтересів, розвинену мережу неформальних комунікацій, наявність езотеричних норм поведінки і кодового мови, прихованих від сторонніх спостерігачів і прозорих для втаємничених, відсутність чіткої межі, що розділяє службову діяльність та приватне життя [3].
Політична еліта - це реальність сьогоднішнього, і ймовірно, завтрашнього етапів розвитку цивілізації. Її існування обумовлене дією таких основних чинників:
а) психологічним і соціальною нерівністю людей, їх неоднаковими здібностями, можливостями і бажанням брати участь у політиці;
б) законом поділу праці, який вимагає професійного заняття управлінським працею як необхідної умови його ефективності;
в) високої суспільної значимістю управлінської праці та її відповідним стимулюванням;
г) широкими можливостями використання управлінської діяльності для отримання різного роду соціальних привілеїв. Відомо, що політико-управлінський працю безпосередньо з розподілом цінностей та ресурсів;
д) практичної неможливістю здійснення всеохопного контролю за політичними керівниками;
е) політичної пасивністю широких мас населення, головні життєві інтереси яких зазвичай лежать поза сферою політики [4].
...
