Зміст
Питання 1. Як співвідносяться поняття В«політичний менеджментВ» і В«політичний PRВ»?
Питання 2. Які теоретичні методи, що дозволяють описувати і пояснювати політичний менеджмент, Ви знаєте?
Питання 3. Назвіть найбільш значущі складові зовнішнього середовища
Питання 4. Що таке В«Політична діяВ»?
Питання 5. У чому суть формули А. Даунс
Питання 6. Які типології політичної реклами пропонують фахівці Центру політичного консультування В«Нікколо МВ»?
Питання 7. Як проходить політична реклама в ЗМІ?
Питання 8. Як створюється інформаційний привід?
Питання 9. Що Ви знаєте про комунікаційному каналі В«масовий розмоваВ»?
Питання 10. Що розуміють під політичним консультуванням? Які види політичного консультування Вам відомі?
Питання 1
Політичний менеджмент дозволяє вирішувати різні завдання. Спочатку рішенням всіх цих різноманітних завдань займалися одні й ті ж люди. Н.Маккіавелі, наприклад, в одній особі був, користуючись сучасною мовою, і іміджмейкером, і спічрайтером, і радником, і помічником. Однак зростання значення політичного менеджменту в сучасному політичному процесі призвело до диференціації і професіоналізації діяльності в цій області. З'явилися люди, які спеціалізуються у вирішенні різних завдань політико-технологічного управління. В даний час можна говорити про наступні основні види політичного менеджменту [1]:
1. Іміджмейкінг або створення образу, іміджу державного, політичного діяча, привабливого для широких мас;
2. Корпоративний політичний имиджмейкинг або формування в масовій свідомості пізнаваного позитивного образу державної установи, політичної організації, партії;
3.
Електоральні технології як системна організація передвиборчої кампанії;
4. Політичний брендинг (бренд - торгова марка) або внесення в масову свідомість впізнаваних символів, значень, образів, здатних об'єднувати людей або, навпаки, роз'єднувати їх на конкуруючі групи.
5. Технології політичних союзів як діяльність, орієнтована на залучення в рішення поставлених завдань своїх політичних союзників і опонентів;
6.Технологія регулювання та дозволи політичних конфліктів;
7. Технології лобізму.
Політичний менеджмент - один із напрямків розвитку Паблік Рілейшнз на Заході, має метою створення партійним лідерам солідної репутації, привабливого іміджу напередодні виборів, перед референдумом, напередодні прийнять непопулярних заходів і т.п. У команду таких політиків входять радники з питань міжнародних відносин, проблемам економіки, внутрішньої політики і т.п. Крім радників, з лідером працюють PR-фахівці, відповідальні за контакти з пресою та іншими ЗМІ, прес-секретар, фахівець з організації політичних кампаній або політичний менеджер, директор робочої групи (відає адміністративно-господарськими справами, а також фінансами), юрист, спеціалізується по конституційному праву. У команду входить і координатор PR-агентства або PR-фірми, що залучає по ходу справи нові сили (фахівців "Вузьких" напрямків).
Виділення особливих видів професій дало підстава для класифікації політико-технологічного управління по професійному ознакою . У відповідності з цим критерієм прийнято виділяти наступні види політичного менеджменту:
1. Аналітичне забезпечення політичних кампаній.
2. Політична реклама.
3. Політичний PR як інформаційне забезпечення політичних кампаній.
4. Іміджмейкінг у вузькому сенсі слова, що включає роботу консультантів з політиком з метою корекції його поведінки.
5. Спічрайтінг або написання текстів виступів для політика.
Політичний PR можна визначити як сферу політичної діяльності, пов'язану з організацією та управлінням політичними кампаніями [2].
З нашої точки зору, політичний PR доцільно розуміти як управління соціальними процесами і масовими соціальними комунікаціями, тобто, перш за все, як комунікаційний менеджмент.
Питання 2
Теоретичні методи задають не тільки логіку пізнання, а й формують категоріальний апарат науки.
Характеризуючи методи політичного менеджменту, необхідно розкрити їх спрямованість, зміст і організаційну форму. Спрямованість методів політичного менеджменту орієнтована на систему (об'єкт) управління (організації, рішення, групи і т. д.).
Зміст - це специфіка прийомів і способів впливу.
Політико-організаційна форма - вплив на конкретно сформовану ситуацію, яка може бути пряме (безпосереднє) або непряме (постановка завдання і створення стимулюючих умов) вплив.
У практиці політичного менеджменту одночасно застосовують різні методи і їх поєднання, але в той же час наукова література не оперує єдиним тлумаченням змісту, об'єкта впливу і класифікації методів управління.
Методи політичного менеджменту - це система способів впливу суб'єкта політики на об'єкт для досягнення певного результатів і способів впливу.
Вперше типологію управлінських методів і стилів дослідив ще в 30-х роках К. Левін, ввівши в науковий обіг поняття В«авторитарнеВ», В«анархічнеВ», В«ДемократичнеВ» управління [3]. Під авторитарним типом розуміють управління з допомогою вольових, твердих і навіть жорстоких засобів, коли один суб'єкт, використовуючи всю повноту влади, керує всім, нехтуючи думкою інших. Під анархічним типом розуміють ситуацію, коли всі намагаються управляти всім, виходячи за межі своїх повноважень. Нерідко цей тип називається ліберальним, пасивним, м'яким. Демократичний тип передбачає взаємодію всіх суб'єктів управління на основі раціонального розмежування функцій і сфер регулювання. Деякі політологи називають цей тип гнучким, універсальним, що поєднує риси авторитарного і ліберального методів.
Існує декілька підходів до класифікації методів політичного менеджменту. У числі яких можна виділити класифікацію за змістом впливу:
- адміністративно-командні;
- економічні;
- організаційні;
- соціально-психологічні.
Питання 3
В«СередаВ» - одне з фундаментальних понять системності. Середовищем називають всі об'єкти, які впливають на систему, не будучи її елементами. У системному аналізі прийнято ділити середу на зовнішню - оточення системи, від якого виходять примусу і обмеження, і внутрішню , під якою розуміються елементи системи в тих випадках, коли вони роблять на систему примусу позасистемного характеру.
Зовнішня Середа включає економічні, соціальні та політичні умови в конкретній країні або політичному процесі, урядові акти, профспілки, що конкурують організації, споживачів/виборців, а також суспільні погляди, техніку і технологію в цілому.
Політична складова макрооточення повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної влади у щодо розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава буде проводити в життя свою політику.
Так, наприклад, в якості значущої складової зовнішнього середовища глобальної системи міжнародних відносин розглядається світова інформаційна система. Для системи міжнародних відносин взаємодію із зовнішнім середовищем важливо в кожен історичний період, включаючи сьогоднішній. На будь-якому етапі суб'єкти міжнародних відносин бачили в цьому середовищі ресурси, які ставали об'єктом взаємодії - співпраці чи боротьби [4].
Питання 4
Політичне дія завжди конкретно, розвивається в специфічному контексті, який необхідно зрозуміти правильно, щоб дія була успішним.
Політичне дія є форма активності політичного суб'єкта, спрямована на політичні відносини, політичну систему суспільства та її інститути та інші об'єкти. Цільова спрямованість політичної дії може бути конструктивною і деструктивною. Це залежить від багатьох факторів і умов об'єктивного і суб'єктивного характ...
