МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ГОУ ВПО Читинська Державна Медична Академія
федерального агентства по охорони здоров'я та соціального розвитку
Факультет вищої сестринської освіти
Кафедра гуманітарних наук
Курсова робота
Дисципліна: В«ПолітологіяВ»
Тема: В«Причини і стимули прагнення людей до влади В»
Чита - 2011 р.
Зміст
Введення
Глава 1. Влада як соціально-політичний феномен
1.1 Сутність, підстави і ресурси влади
1.2 Особливості політичної влади
Глава 2. Мотивація влади як одна з головних рушійних сил людських дій
2.1 Поняття мотивації влади
2.2 Джерела (кошти) влади
Глава 3. Дослідження поглядів З. Фрейда на політичне лідерство
Висновок
Список літератури
Додаток
Введення
До числа базових, основних понять політичної науки відноситься категорія політичної влади. Без даного поняття неможливо пояснити зміст і закономірності політичної діяльності, здійснення державної політики. За своєю суттю вона відіграє роль своєрідного стрижня, який скріплює воєдино всі елементи суспільства, надає йому цілісність і стійкість. Ослаблення, або деформація політичної влади неминуче загрожує суспільству тяжкими наслідками - Економічний хаос, розгулом злочинності, кривавими ексцесами.
Влада-це завжди двостороннє відношення взаємодії суб'єкта та об'єкта. Влада немислима без підпорядкування
об'єкта. Влада є основою, об'єктом і рушійною силою політики.
Необхідність влади обумовлена ​​сутністю людського спілкування, що припускає підпорядкування всіх учасників спілкування єдиній волі з метою підтримки цілісності та стабільності суспільства.
Влада з'явилася з виникненням людського суспільства і буде в тій чи іншій формі завжди супроводжувати його розвиток. Влада необхідна, перш за все, для відтворення людського роду Сімейно-родова форма влади спостерігалась у кочових народів Росії. З розвитком осілості поступово затверджувалася племінна влада Формування влади територіальної обумовлено необхідністю організації суспільного виробництва, яке неможливе без підкорення всіх учасників єдиній волі, а також потребою регулювання соціальних відносин між людьми. З появою класів і держави кровні родові зв'язки були зруйновані, моральний авторитет старійшини роду змінився авторитетом публічної влади, яка відокремилася від суспільства і стала над ним.
Влада є властиве суспільству вольове відношення між людьми. Влада необхідна, підкреслював Аристотель, насамперед, для організації суспільства, котре неможливе без підкорення всіх учасників єдиній волі, для підтримання її цілісності та єдності.
В сучасних умовах стає очевидним, що політичне лідерство є істотний елемент суспільного життя і його значення зростає, а значить, зростає і потреба у вивченні, дослідженні, аналізі, пов'язаних з ним проблем.
Таким чином, проблема влади і політичного лідерства є однією з центральних у політичній науці. З'ясування сутності, потреби і механізму влади, причин і стимулів прагнення людей до влади має важливе значення для розуміння природи політики і політичної влади.
Метою курсової роботи є теоретичний аналіз причин і стимулів прагнення людей до влади.
Для досягнення поставленої мети дослідження необхідно вирішити наступні завдання:
1) розглянути сутність, підстави і ресурси влади;
2) розкрити особливості політичної влади;
3) вивчити мотивацію влади як одну з головних рушійних сил людських дій;
4) провести дослідження поглядів З. Фрейда на політичне лідерство.
Об'єктом дослідження є влада як соціально-політичний феномен.
Предметом курсової роботи є причини і стимули прагнення людей до влади.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку літератури і додатки.
Глава 1. Влада як соціально-політичний феномен
1.1 Сутність, підстави і ресурси влади
Є чітке відмінність між буденною і науковою трактуванням терміна В«владаВ». Це пов'язано не тільки з багатозначністю самого слова В«владаВ», але й з різними способами вживання.
Існують наступні трактування поняття влада:
В· вплив, чиниться на інших людей;
В· досягнення певних цілей;
В· можливості використання певних засобів;
В· особливий тип дій, заснований на можливості змінювати поведінку інших людей;
В· особливий вид відносин між керуючим і керованим;
В· можливості прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях. [15]
Різні трактування поняття В«владаВ» тим не менш вказують, що влада - це основний і необхідний елемент життєдіяльності будь-якої соціальної системи, це специфічне ставлення по украй мірі між двома суб'єктами (окремими людьми, соціальними групами, політичними інститутами). Ні відносин - немає влади. Влада - це соціальний феномен. Але його соціальний зміст неоднозначно, так як владне початок може:
В· бути конструктивним і творить, тобто бути реалізовано шляхом гармонізації інтересів і потреб більшості населення;
В· мати руйнівні наслідки, оскільки може здійснюватися всупереч інтересам індивіда і суспільства в цілому і підтримувати цілісність суспільства за допомогою прямого придушення інтересів однієї групи (керованих) іншою групою (Керуючих). [2]
Необхідно також враховувати соціальну сутність влади, яка визначається тим, що вона:
1) виникає в суспільстві, оскільки без влади настає хаос, саморуйнування соціальних зв'язків;
2) забезпечує цілісність і впорядкування різноманітних інтересів і відносин між людьми, створюючи загальні для всіх правила поведінки;
3) виступає в якості універсального механізму інтеграції за допомогою різних засобів, у тому числі і примусу (справа в тому, що люди займають у суспільстві неоднакове соціальне становище, мають різний рівень життя, матеріального багатства, освіти, зайняті різними видами праці і т.д.). [12]
Подання про основні компоненти влади можна отримати з наведеної схеми (див. Додаток).
Влада як категорія політичної науки визначається неоднозначно, з точки зору розуміння її сутності та природи. Існують наступні основні концепції та підходи до визначення природи влади (див. табл. 1).
Таблиця 1. Основні концепції та підходи
до визначенню природи влади [2]
Концепції (провідні
представники)
Зміст
Теологічна (вчені-богослови)
Влада - це божественне встановлення, потреба в ній обумовлена ​​«природної гріховністюВ» людини
Біологічна (Ф. Ніцше)
Влада - це механізм приборкання біологічної агресії, закладеної в людині
Біхевіоризм
(Ч. Мерріам,
Г. Лассуел)
В основі вчинків людини лежить прагнення до влади, це домінуючий мотив політичної активності
Психоаналітична (З. Фрейд, К. Хорні)
Влада - це спосіб панування несвідомого над людською свідомістю
Структурно-функціональна (Т. Парсонс)
Влада - це відношення нерівноправних суб'єктів, чиє поведінка зумовлена ​​виконуваними ролями (наприклад, роль керуючих або керованих)...
