МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
Установа освіти
В«Брестський державний університет імені А.С. Пушкіна В»
РЕФЕРАТ
ГЕОПОЛІТИЧНІ КОНЦЕПЦІЇ
Псищаніца Е. Н.
Студентка 4-го курсу
Фізичного ф-ту
Спеціальності ФМ-41
Брест 2010
Зміст
Поняття геополітики
Три джерела геополітики
Основні геополітичні концепції
Список літератури
Поняття геополітики
Чим же викликаний сучасний В«Геополітичний бумВ»? Які причини настільки гострого і непідробного інтересу до геополітиці з боку вчених, публіцистів і політичних діячів нашої країни? Серед багатьох слід відзначити дві найважливіші.
перше, ми є свідками нового, третього в XX сторіччі, переділу світу.
Кожен з них ставав результатом руйнівної світової війни. Перша така війна, що завершилася хвилею революцій в Європі, докорінно перекроїла карту Старого Світу і світовий баланс сил. Але цей баланс, сконструйований країнами-переможницями в переможному угарі без урахування інтересів таких найбільших держав, як Німеччина і Радянський Союз, не проіснував і двадцяти років.
Друга світова війна стала результатом провокаційних спроб Заходу В«умиротворитиВ» принижену Німеччину, всіляко підштовхуючи її до вирішення своїх проблем за рахунок В«життєвого простору на сході В», тобто за рахунок остаточного знищення СРСР. Результат відомий: перемога радянського народу у Великій Вітчизняній війні вивела нашу країну в розряд наддержави, яка стала лідером величезної геополітичного блоку соціалістичних країн.
Геополітика (грец. ОіО· - земля + ПЂОїО»О№П„О№ОєО® - державні або громадські справи) - суспільна наука про контроль над простором. Традиційно цей термін застосовується головним чином для опису впливу на політику географічних чинників, але його вживання в XX столітті набуло більш широкий характер.
Геополітика - міждисциплінарна наука про закономірності розподілу та перерозподілу сфер впливу (центрів сили) різних держав і міждержавних об'єднань в багатовимірному комунікаційному просторі Землі. Розрізняється традиційна геополітика, нова геополітика (геоекономіка) і новітня геополітика (геофілосфія). Традиційна геополітика робить акцент на військово-політичну міць держави і домінуючу роль географічних чинників у захопленні чужих територій, є (по Хаусхоферу) географічним розумом держави. Геоекономіка на відміну від традиційної геополітики робить акцент на економічній могутності держави. Новітня геополітика, в якій домінує сила духу над військовою і економічною міццю, сприяє подоланню традиційного географічного та економічного детермінізму за рахунок розширення базисних факторів, що визначають поведінку держав у міжнародних відносинах.
Три джерела геополітики
Геополітика як область знання виникла на стику трьох наукових підходів: цивілізаційної концепції історичного процесу, військово-стратегічних досліджень і численних теорій географічного детермінізму. Ці концепції і теорії донині продовжують впливати на геополітику, живлячи її ідеями та поняттями.
1. Основоположником цивілізаційного підходу до історії по праву вважається наш співвітчизник Микола Якович Данилевський, автор знаменитої книги В«Росія і ЄвропаВ» (1868 р.). Відповідно до його теорії, головними дійовими особами на арені світової історії є не держави або окремі нації, а величезні культурно-релігійні спільності, названі ним В«культурно-історичними типамиВ». У сучасній політології саме такі спільності позначаються терміном В«цивілізаціяВ».
Аналізуючи з цієї точки зору міжнародні відносини середини XIX століття. Данилевський першим серед російських дослідників констатував і науково обгрунтував фундаментальну відчуженість Європи від Росії. Причину такого стану він бачив у принциповому цивілізаційному відмінності цих двох світових сил. В«Європа не визнає нас своїми, європейці бачать в Росію і слов'ян не тільки чуже, але і В«Вороже початокВ», стверджував учений. Події XX століття настільки яскраво підтвердили висновки Данилевського, що інтерес до його ідей в сучасних умовах зростає прямо на очах.
Звичайно, деякі положення Данилевського застаріли. Багато його очікування не виправдалися. Так, деякі отримали свободу завдяки Росії країни Південно-Східної Європи, які він включав в ареал російської цивілізації, незабаром виявилися в числі її супротивників. Але набагато важливіше інше. Данилевський першим сформулював фундаментальне вимога приведення зовнішньої політики Росії у відповідність з об'єктивними завданнями розвитку і зміцнення В«слов'янського культурно-історичного типу В». Згодом в геополітиці зона впливу певної цивілізації, отримала найменування В«Великого просторуВ».
В подальшому цивілізаційна теорія отримала розвиток в працях російського мислителя К.Н. Леонтьєва, німецького філософа О. Шпенглера, видного євразійця П.М. Савицького, одного з видатних учених нашого часу Л.М. Гумільова. Всебічно її обгрунтував найбільший англійський історик Арнольд Тойнбі у своєму багатотомній праці В«Осягнення історіїВ». Тойнбі запропонував докладну класифікацію цивілізацій - виділивши в особливий тип В«Православно-російськуВ» - і сформулював оригінальну теорію їх генезису, як В«Виклику-і-ВідповідіВ».
Серед сучасних дослідників в цьому ряду слід в першу чергу назвати професора Гарвардського університету Семюеля Хантінгтона. Його гучна робота В«Зіткнення цивілізацій? В»(1993 р.), бурхливо обговорювалася міжнародної політичною елітою як на Заході, так і у нас в Росії, має саме безпосереднє відношення до геополітичної проблематики. Хантінгтон вельми аргументування доводить, що в прийдешньому столітті основним джерелом конфліктів стануть не економіка або ідеологія, а цивілізаційні відмінності.
В«Зіткнення цивілізацій стане домінуючим чинником світової політики. Лінії розлому між цивілізаціями - це і є лінії майбутніх фронтів В», - вважає он6. Образ світу у XXI сторіччі представляється йому як результат взаємодії і суперництва В«семи-восьми великих цивілізаційВ», серед яких він, подібно Тойнбі, називає В«православно-слов'янськуВ» 7. При цьому американський вчений впевнено прогнозує зростання антизахідних, антиамериканських настроїв і майже повсюдне прагнення народів протистояти їх насильницької В«ВестернізаціїВ».
Стаття С. Хантінгтона викликала жваві дискусії В»середовищі наукової і політичної еліти різних країн. Було висловлено чимало критичних суджень. Однак відбуваються в останні роки зміни в світі свідчать про необхідність глубокою вивчення цієї проблеми.
Таким чином, історіософська цивілізаційна парадигма зробила і продовжує робити потужне вплив на сучасну геополітику. В основі такого впливу лежить уявлення про світ як про сукупність цивілізацій наднаціональних, наддержавних культурно-релігійних спільнот, що мають історично обумовлені географічні кордони і принципово не зводяться одна до іншої. При цьому саме географічні межі цивілізацій визначають межі В«природногоВ» впливу великих держав, сфери їх життєвих інтересів і зони впевненого військово-політичного контролю. Крім того, вплив методології цивілізаційного підходу на геополітику призводить до того, що остання перестає бути чисто географічної дисципліною, набуваючи необхідний їй універсалізм.
2. Другим джерелом геополітики є військово-стратегічні теорії.
Дослідження та розробка військової стратегії має давню історію. Серед її чільних теоретиків можна назвати такі знамениті імена як Макіавеллі, Клаузевіц, Мольтке і ін Велике увагу питанням військової стратегії приділяв, як відоме Енгельс. Але саме істотний вплив на становлення і розвиток геополітичної науки надали два адмірала, Філіп Коломб і Альфред Мехен.
Коломб - англійська віце-адмірал, військово-морськ...
