|
|
Вспольний провулок, звичайно не Тверська але не будемо зарозумілі, маленькі радості - це якраз те, з чого складається настрій. Вспольний (Колишній Геогіевскій) провулок Старе назва походить від Георгіївської церкви, що стояла на розі з Малої Нікітській вулицею. Церква, збудована в 1651 р. та перебудована імовірно В. Баженовим в XVIII в., Носила назву "що на Всполье". Вспольем або Сполом в Москві називалися незабудовані місця поруч... |
|
|
Колись це місце називалося Ошітково, і згадувалося як пустка в документах 1620-х рр.. Таким воно залишається і понині, в стороні від Щелковського шосе і великих населених пунктів, в лісовій глушині, раптом несподівано для себе потрапляєш в прихований від сторонніх очей, відособлений світ садиби, з дивовижно красивим назвою - Алмазова. Перші власники землі Перші власники цієї землі - Єлізарова. В кінці XVII в. вотчина пер... |
|
|
Кузнецький міст йде точно над збереженим під землею древнім мостом через Неглінки. Як і два століття тому, вулиця забудована банками і магазинами, що не заважає їй залишатися однією з найулюбленіших москвичами. Міст замість провулка Кутовий будинок № 1 (№ 8/1 по Великій Дмитрівці), колись побудований для дирекції державних театрів, сьогодні зайнятий Російською державною бібліотекою по мистецтву ("Зал на Кузнецькому") і якої... |
|
|
За письмовими джерелами Абрамцево відомо з 1755 року. До 1782 року воно належало роду Головіних. Скромний одноповерховий, обшитий тесом будинок з мезоніном, був побудований ще в 1770 - ті рр.. З 1843 по 1859 р. в садибі жив російський письменник С.Т. Аксаков. Перед нами - велика зелена галявина з трьохсотрічним дубом, як з казки. Трохи позаду - двоповерхова біла будівля в колоніальному стилі - лікувальний корпус, який був побуд... |
|
|
Село Валуево і дві сусідні села Акатова і Мішково, колись були вотчинами одного дворянського роду. Аж до теперішнього часу серед місцевих старожилів побутує легенда про якихось братів Окатова нібито колишніх їх власниками. Один з них мав прізвисько Валуй, а інший Мішок, а третій брат залишився без прізвиська, зберігши родове ім'я. У свою чергу за ним і отримали називання населені пункти. Історія виникнення садиби Садиба ... |
|
|
Наша прогулянка, присвячена архітектурі модерну, пройде по провулках між Остоженкой і Пречистенкою і вище по Глазовська, Пречистенському і Староконюшенний провулку, і дозволить побачити 14 будинків у цьому стилі, створених різними архітекторами, в тому числі роботи видатних майстрів московського модерну Федора Шехтеля і Льва Кекушева. Останній класичний стиль в архітектурі - модерн, що виник в кінці XIX століття, проіснував зовсім не довго: ... |
|
|
Великий Кам'яний міст - автомобільний-пішохідний міст через Москва-ріку близько Боровицьких воріт Кремля. Незважаючи на назву В«Великий Кам'янийВ» - міст металевий, на відміну від сусідньої Великого Москворецкая, оформленого гранітом. Поєднує Боровицкая площа, вулиці Мохову і Знам'янку (з 1925 по 1994 рр.. - Вулиця Фрунзе) поблизу Боровицької вежі Кремля з вулицею Серафимовича (до 1933 року - вулиця Всесвятська) і вулицею Велика Поля... |
|
|
Уклінна гора на Можайський дорозі, розташована в межиріччі річок Сетуні і Филька, між нинішньої Мінської вулицею на заході і площею Перемоги на Кутузовському проспекті на сході. Тут неодноразово вирішувалася доля Москви. В 1612 тут зупинився гетьман Жолкевський. З Москви до нього прибула делегація, що хтів посадити на царський престол польського королевича Владислава. 2 Вересень 1812 Наполеон чекав тут депутацію боя... |
|
|
Абрамцево в XVI - першій половині XIX століття Перші згадки про Абрамцеві відносяться до XVI в. В«ОбрамковоВ», як називають цю місцевість документи 1580-х рр.., разом із сусідньою селом мутовки числилося тоді за поміщиком Волинським. Про долю маєтку в послідувало потім Смутні час і при правлінні першого Романових відомостей не збереглося. В початку XVIII в. Абрамково, як тепер називалося маєток, стало володінням Федора Івановича Г... |
|
|
Андрій Ільїн Палацово-парковий ансамбль садиби Мар'їно, якому у вересні 2011 року виповниться 200 років, став одним з останніх шедеврів великого російського зодчого А. Н. Вороніхіна. Разом з І. Ф. Колодін, С. П. Лукіним, А. Н. Нікітіним, П. С. Садовникова та іншими своїми учнями він поклав чимало сил, щоб створити неподалік від Санкт-Петербурга яскравий і запам'ятовується образ, в якому органічно взаємопов'язане все - головний будинок, допом... |
|
|
|
|