є її первінній потребі у творчості.
У молодшому шкільному віці, Як відзначав Л. Віготській, інтенсівно проходити інтелектуальній розвиток. Система пізнавальних процесів включається в інтелектуальній розвиток, при цьому інтелектуальна актівність забезпечує взаємозв'язаній Розвиток усіх пізнавальних процесів - сприймання, уявлення, УВАГА, запам'ятовування, мислення [14, с 103].
Б. Ананьєв, Б. Теплов и Інші досліднікі відрізняють в дерло Черга існування індівідуального рівня чутлівості, індівідуальніх и типологічних відмінностей у спрійманні, у вінікненні уявлень, Що особливо Важливим в Період навчання.
Л. Занков, П.Зінченко, А. Смирнов встановілі індівідуально-тіпологічні Особливості в процесах пам'яті. Особливе значення для педагогікі має визначення ними різніх за швідкістю и міцністю запам'ятання тіпів ДІТЕЙ Початкова класів [22; 23].
Дослідження Н. Менчінської, С. Рубінштейна, В. Теплова дали змогу переконатіся в існуванні індівідуальніх відмінностей у місленні, в ЯКОСТІ розуму, в характері зв'язку Між Окрема компонентами розумової діяльності [39; 51; 59]. Про ті, Що дитина Першого року життя здатно сприйматися, свідчать факти раннього пізнання нею знайомиться людей, іграшок, речей.
Альо и в молодшого школяра можна побачіті Деяк своєрідність сприймання простору, часу.
На відміну від відчуттів, характерними для сприймання є предметність, цілісність, и ця особлівість Його проявити - в конкретності Поняття, його призначення та вівчається. Сприймання характеризує Рівень пізнання, на якому емоційна реакція на Зовнішні подразника злівається з раціональною стороною свідомості. У результаті синтезу и аналізу відчуттів вінікає сприймання, його призначення та в свою Черга породжує Нові уявлення, тобто Виникнення сприймання схематично можна зобразіті так:
сприймання Може вінікнуті и на Основі запасу уявлень, які булі в с
відомості учня. Гострота Його поклади від запасу знань, зрозуміти, уявлень, розвітку асоціатівніх здібностей мислення, від того, наскількі воно підготовлене попереднім досвідом, інтересом до спрійнятого, тобто від стимулювання пізнавальної актівності до сприймання того чи іншого навчального матеріалу. Весь спектр сказаного, засвоєння множення и ділення на 2, сприймання Якого проводитися паралельно з демонстрацією на рахівніці, малюнки, іде успішніше, Ніж словесні пояснення даного навчального матеріалу.
Участь Другої сігнальної системи у вінікненні сприйняттів, здатність свідомості відтворюваті раніше Отримані уявлення, передбачають Використання НЕ Тільки предметної, альо ї словесно-образної наочності, Що спріяє розвітку репродуктивного уявлення.
Поступово в процесі сприймання відбуваються істотні Зміни. В учнів вінікає здатність НЕ Ліше смотреть, но ї розглядаті, не Тільки слухаті, альо ї при цьому віділяті сажки, істотне, бачіті НЕ Ліше подібне, альо ї відмінне.
Всі Це стає можливости, дякуючі вмінню вчителя ставити перед учнямі конкретні завдання: Прослухати, знайте Відповідь на дяни питання.
У процесі Такої роботи відбувається Розвиток галі одного невід'ємного елементу інтелектуального роз В¬ витку - УВАГА.
Вона проявляється у зосередженості на тому, Що спріймається, запам'ятовується и відтворюється. Увага учнів початково класів мімовільна. У першокласніків вона, звичайна, нестійка, так Як смороду Швидко відволікаються через ті, Що збудження переважає над гальмуванням. Нестійка УВАГА часто є однією з причин тімчасової затримки розумово розвітку учня, невстігання в школі.
Увага ДІТЕЙ в Перший Період навчання віклікана зовнішнімі причинами и тім, Що яскраве, незвичайного, нове. На цьому етапі Може Допомогті зовнішня організація Увага, використання В«опорВ» для УВАГА - допомога указки Під годину Розгляд Малюнки або чітанні, поступове, послідовне Відкриття слів або прікладів, Що закріті листком паперу, промовляння слів Під годину листи. Важливим при цьому обмежіті одночасне виконан Дій.
Так Як навчання впліває на ВСІ псіхічні процеси, змінюється ї УВАГА ДІТЕЙ, бо до неї у зв'язку з навчально діяльністю ставлять Нові вісокі вимоги. Увага першокласніків галі Багато в Чому зберігає рісі, характерні для дошкільніків. Обсягах УВАГА вузьких, першокласнікі НЕ здатні одночасно розглядаті картину и слухаті розповідь вчителя про життя и діяльність її автора-художника. Спріймаючі складаний для них Зміст (запісані аріфметічні виразі), діти Швидко виконують знайомі дії, альо відразу забувають, якімі смороду оперувалі, в результаті якіх Дій дісталі правильно Відповідь, бо в шкірних момент зосереджуються Ліше на якомусь одному змісті своєї діяльності.
Учні дерло класів НЕ вміють галі спрямовуваті свою Увага на сажки, істотне в Задачі, оповіданні, картіні або реченні, Що заважає розвітку їхньої навчально-пізнавальної актівності. Найбільш пошире причина нестійкості Увага учнів - їх недостатня розумово актівність. ЯКЩО учень молодшого шкільного віку пасивно слухає товаришів або трівалі ПОЯСНЕННЯ вчителя, стійкість Його УВАГА Швидко спадає, и ВІН легко відвертає свою УВАГА. Колі ж діти в класі зайняті цікавою праворуч, коли в процесі роботи вимагає не Тільки слухаті, а й розв'язувати якісь Задачі, ЯКЩО смороду на уроці активно спостерігають и виконують Практичні дії з навчально матеріалом, то їх УВАГА дістає велічезну підтрімку. Розумово актівність молодшого школяра, підтрімування її практичність діямі, є основою Його стійкої УВАГА.
ЯКЩО учень Початкова класів зайнятості одноманітною віконавською робот, а на Запитання вчителя має Вже готові відповіді, УВАГА Його неминучий буде легко відвертатіся. УВАГА підтрімує мислення. Колі на уроці Немає матеріалу для активного мислення дитини, вчитель НЕ досягнено ї стійкої Увага, скількі б разів ВІН НЕ звертався до ДІТЕЙ Із Заклик буті уважний.
Спеціальні Дослідження псіхологів засвідчують, Що навіть діти 1 класу здатні до сільної, тобто концентрованої и стійкої УВАГА Протяг Усього 35-хвилини уроку. Альо для цього треба додержуватісь Певної умів організації навчальної УВАГА:
1. Відповідній темп уроку.
2. Чіткість, доступність, стіслість.
3. Максимальна опора на Активність міслітельку діяльність.
4. Бережна ставленим вчителя До уваги ДІТЕЙ.
5. Різноманітність форм и відів роботи.
6. Залучення до навчальної роботи Всіх учнів.
УВАГА малят прівертає яскравий потужній подразника. Це мімовільна УВАГА. Пізнавальне ставлені до НАВКОЛИШНЬОГО світу, Що формується у дошкільніка, перебудовує й УВАГА дитини. Вона стає мімовільною, тобто спірається на Інтерес. Після того Як дитина Навч Говорити и віконуваті правила, зважаті на вимоги дорослих, в неї формується довільна (Вольова) УВАГА и водночас зростають возможности розподіляті и переключаться Увага, тобто керуваті нею.
УВАГА треба и можна віховуваті. Увага молодшого школяра, Що вінікає в актівній діяльності, не Тільки зумовлює, а й підтрімує раціонально організована Його діяльність и насамперед активна розумово праця. Організована вчителем навчальна діяльність ДІТЕЙ, Що грунтується на різніх формах їх міслітельної актівності, формує особливо рису особістості - уважність. Уважність віявляється в умінні Довгий годину зосереджуватісь на об'єкті діяльності, керуваті Своєю Увага, Що позначається на роз В¬ витку пам'яті, мислення.
Значні якісні Зміни відбуваються и в розвітку пам'яті молодшого школяра. Молодші школярі на качанах Першого року навчання материал вівчають переважно мімовільно, хоча дере и основною умів Вивчення навчального матеріалу є Його повне розуміння.
Трівалій годину вважаєтся, до пам'ять учнів Початкова класів переважно механічна. Життя ж спростувало Цю мнение. Молодших школярів можна прівчіті до усвідомленого запам'ятовування навчального матеріалу, розвіваті у них логічну пам'ять. Дослідніком О. Скрипченко з'ясовано, Що діти цього віку здатні запам'ятовуваті абстрактні Поняття, чіслові и літерні формул...
