акладають основи для успішної творчої і перетворювальної діяльності, внутрішню потребу й шанобливе ставлення до процесу і результатів праці, формуванню трудової, графічної, підприємницької, екологічної, інформаційної, етичної, естетичної культур. Вивчення В«технологіїВ» дозволяє учням отримати уявлення про широко поширених способах перетворення матеріалів, енергії, інформації, про окремі види декоративно-прикладного мистецтва, їх художніх особливостях і традиціях, освоїти елементарні трудові прийоми, розвинути творчі здібності в процесі різноманітних видів трудової діяльності з доступними для обробки матеріалами.
Найголовніше полягає в тому, що В«ТехнологіяВ» знайомить учнів з різними видами майбутньої трудової діяльності, сприяє їх професійному самовизначенню, виявленню і розвитку творчих здібностей.
Вивчення цієї освітньої галузі створює культурні та духовні передумови для збереження і розвитку національних традицій народів Росії, закладає фундамент економічного розвитку країни. Сучасний науково-технічний і соціальний прогрес швидко, кардинально і неодноразово змінює умови праці та зміст діяльності людини протягом всього його життя. У цих обставинах особливого значення набуває прогнозування розвитку змісту і форм діяльності, включаючи і здібності людини, з тим розрахунком, щоб все це врахувати при визначенні змісту та форм навчального процесу в стінах загальноосвітньої школи. Якщо мати на увазі не тільки розвиток здібностей у сфері професійної діяльності, але і всього спектру соціальних здібностей людини, його загальнокультурного, морального і естетичного виховання, то стає очевидною глобальність соціальної задачі різнобічного розвитку особистості. І ось тут виявляється досить відчутний пробіл загальної освіти, коли геть відсутня технологічна освіта як його складовий компонент. Навряд чи можна в цьому плані всерйоз сприймати характер вивчення основ наук, трудове і професійне навчання в школі в тому його вигляді, в якому вони існують на сьогоднішній день. Технологія у всіх її проявах перестала бути тільки практичним застосуван
ням науки.
Широке і глибоке проникнення технології у всі сфери людського життя і діяльності - від медицини до сільського господарства, від дозвілля до управління, від біології до зв'язку і т.д. - зобов'язує підростаюче покоління мати, як мінімум, базові поняття та знання технології, що є частиною культури сучасного суспільства. Технологічна підготовка учнів дозволить їм більш гармонійно співіснувати в інформаційно і технологічно насиченому суспільстві, краще і дбайливіше використовувати дари навколишнього світу, глибоко пізнати його й ефективніше реалізувати свій інтелектуальний потенціал.
Технологічна освіта необхідно розвивати як в ширину - збагачення відповідними знаннями та вміннями учнів, так і в глибину - озброєння їх концептуальними знаннями в технологічних областях для тих, хто вибере технологію в якості своєї основної спеціальності. Така можливість надається і за рахунок введення в загальноосвітній школі курсу В«ТехнологіяВ» і використання так званого «³льного технологічного просторуВ» у процесі позакласної і позашкільної трудової діяльності. Впровадження курсу В«ТехнологіяВ» в систему освіти дає можливість перейти від традиційного акумулювання знань до необхідного вмінню осмислено застосовувати і реалізовувати ці знання й уміння у творчій і перетворювальної продуктивної діяльності в інтересах суспільства.
Виходячи їх зазначених вимог, аналіз проблем, що стоять перед сучасним виробництвом і процесом підготовки до роботі в цих умовах робітників, сьогоднішніх школярів розкрив основні якості особистості, необхідні сучасному робітникові. Це професійна мобільність та самостійність, які забезпечуються і підкріплюються наявністю політехнічних і спеціальних знань, а також граничним рівнем продуктивного технічного мислення, відповідального за практичне втілення наявних знань в уміння. Тенденція об'єднання трудових функцій і зближення праці робітника насилу інженерно-технічного працівника вимагають від виробничника глибокого осмисленого знання техніки і здійснюваних на цій основі розумових дій, аналізу, планування, конструювання, контролю, корекції.
З аналізу праці сучасного робітника випливає, що необхідно знати сучасну техніку, в яку входять верстати з ЧПУ, знання ПЕОМ, робототехніка, сучасні технологічні лінії з автоматизованими процесами. Звідси ясно, що основу дій робітника становить рішення виробничо-технічних завдань, що припускають високий рівень технічної грамотності.
Дослідження показало, що під технічної грамотністю розуміється формування в учнів знань, умінь, навичок, що дозволяють їм вільно орієнтуватися в різних видах технічної документації: кресленнях, схемах та ін, самостійно розробляти або модернізувати наявні конструкції, шукати шляхи раціонального використання конструкційних матеріалів, орієнтуватися в можливих замінах матеріалів і деталей, не погіршуючи якості, розроблювальної конструкції.
Крім того, завдання навчання полягає в тому, щоб розкрити наукові основи, суть виробничих процесів, теоретично обгрунтувати різноманітність виробничих операцій, усвідомити будову, принцип дії та спосіб використання відповідних знарядь праці.
Іншими словами, теоретичні знання повинні будуватися на широкому використанні знань учнів в області основ наук, оскільки закономірності, що вивчаються в курсах фізики, хімії та математики складають теоретичну основу технічних і технологічних процесів обробки матеріалів і створення нових конструкцій.
В ході вивчення курсу "Технологія" для хлопчиків все більш очевидною стає технічна грамотність, що включає знайомство зі структурою та перспективою розвитку чорної і кольорової металургії, хімічної, деревообробної, нафтохімічної та іншими галузями промисловості; перспективними матеріалами, способами їх використання та методами обробки; початкове вивчення машин, механізмів і деталей машин і механізмів, як основі конструкторської та технологічної діяльності.
Таким чином, при конструюванні структури процесу навчання учнів в освітній галузі В«ТехнологіяВ» і, зокрема, виконанню технологічних операцій на токарно-гвинторізних верстатах необхідно спиратися на розробки М.Н. Скаткіна, І.Я. Лернера, на інтегративні результати психолого-педагогічних досліджень, які різним ступенем глибини і достовірності розкривають шляхи розвитку індивіда, включеного в ту чи іншу цікаву для нього діяльність: розвиток через включення в діяльність, самодіяльність (А.Н. Леонтьев), диференціація навчання та розвитку (М. Старр), навчання прийомів мисленнєвої (Л.Н. Линда), схильності людини до тієї чи іншої діяльності, розвиток через включення в проблемну ситуацію (А.М. Матюшкін). Дослідженню різних сторін процесу розвитку особистості присвячені роботи П.Н.Андріанова, О.Н. Кордун, І.Ф. Карпенко, І.Г. Китаєва, В.Д. Путіліна, В.Ф. Шилова.
Однак, незважаючи на досить велику кількість робіт, присвячених різним аспектам використання сучасних освітніх технологій у процесі навчання учнів в освітній галузі В«ТехнологіяВ», ця проблема досі залишається складною і багатоаспектною. Таким чином, соціальна та педагогічна значимість проблеми дозволила визначити тему нашої кваліфікаційної роботи: В«Навчання учнів VII-VIII класів при освоєнні технологічних операцій на токарно-гвинторізний верстаті В».
Мета дослідження: виявити, теоретично обгрунтувати, спроектувати модель процесу навчання учнів VII-VIII класів при освоєнні технологічних операцій на токарно-гвинторізний верстаті.
Об'єкт дослідження: процес і результат навчання учнів основної школи в освітньої галузі В«ТехнологіяВ».
Предмет дослідження: зміст, форми і методи навчання учнів VII-VIII класів у процесі оволодіння технологічними операціями роботи на токарно-гвинторізний верстаті.
Гіпотеза дослідження: спроектована модель процесу навчання учнів VII-VIII класів при освоєнні технології обробки металу на токарно-гвинто...
