у.
При формуванні рухових дій виникає початкове рухове вміння. Воно являє собою дію, не доведене до значній мірі автоматизації.
Для вироблення первісного уміння характерна наявність наступних факторів:
- постійна концентрація уваги в процесі дії;
- відносно невисока ступінь участі рухових автоматизмів в управлінні рухом;
- відносна мінливість техніки рухів, а іноді і порушення її;
- маловираженим злитість рухів і обумовлена ​​цим розтягнутість їх у часі.
Рухові уміння і рухові навички є последовательниі ситуаціями на шляху формування рухової дії. В результаті неодноразового повторення рухове вміння автоматизується і перетворюється в руховий навик.
Руховий навик - одна з форм рухових дій дитини. На основі знань і досвіду він набуває вміння виконувати те чи інше рухове дію, навчається практичним способам і прийомам його виконання. При неодноразових повтореннях вміння переходить у навичку.
При виконанні вправ у дитини виробляються умовно-рефлекторні зв'язки, при їх повторенні, у тому числі і уявному, відбувається уточнення цих зв'язків, а в результаті і практичне поліпшення виконання вправ. Вихователь в процесі формування рухових навичок використовує різноманітні прийоми активізації ідеомоторних уявлень. Так, при досягненні стабілізації навику дитині пропонується пригадати й розповісти послідовність виконання вправи. Такі прийоми навчання забезпечують самоконтроль дитини за правильністю виконуваного їм руху, зацікавлюють, підвищують емоційний стан, зібраність і стійкість уваги.
Успішна обробка рухових навичок у дітей здійснюється при концентрично способі навчання і планування матеріалу для занять.
Умінню усвідомлювати характер і якість виконуваних рухів дитини необхідно навчати. Методами і прийомами такого навчання може бути коротке пояснення і показ в поєднанні з аналізом основних елементів рухів до початку його виконання дітьми.
Під час занять робота над аналізом і усвідомленням рухових уявлень може продовжуватися у формі завдання простежити за виконанням руху товаришем і відзначити, що було правильно і що неправильно; зіставити виконане вправу зі зразком, способом, даними вихователем. Таке завдання навчає вмінню спостерігати, помічати, порівнювати, запам'ятовувати і зіставляти правильні і неправильні елементи руху, вмінню аналізувати. Воно сприяє глибшому і усвідомленому засвоєнню вправи.
3. Рухова характеристика та методика навчання дошкільнят спортивних ігор
спортивний гра дошкільник руховий
Найбільш ефективною формою навчання дошкільнят спортивних ігор і вправ є організовані заняття на прогулянках.
Заняття спортивними іграми і вправами перш за все спрямовані на зміцнення здоров'я, поліпшення загальної фізичної підготовленості дітей, задоволення їх біологічної потреби у рухах.
Основною метою є ознайомлення дітей зі спортивними іграми і вправами, закладання азів правильної техніки. Але це ні в якому разі не повинно стати вузькоспеціалізованими тренуваннями, підготовкою до участі в змаганнях. Справжні змагання; де боротьба ведеться за очки, за місця, є непосильною психологічним навантаженням для дитини.
Відмінна риса занять спортивними іграми і вправами - їх емоційність. Позитивний емоційний тонус є важливою передумовою здоров'я, попереджає різні захворювання, підтримує інтерес до фізичних вправ.
Під час заняття дуже важливо визначити оптимальне число повторень вправ, щоб у дітей не виникали шкідливі звички, що заважають подальшому навчанню. Якщо в якості подводящего вправи використовується добре освоєний раніше рух, то достатньо повторити його всього лише кілька разів безпосередньо перед розучуванням нового рухової дії.
підвідних вправ можуть служити:
1. Окремі частини досліджуваного рухової дії.
2. Імітація досліджуваних рухових дій.
3. Безпосередньо досліджуване рухове дію, яке виконується в полегшених умовах. Такі вправи особливо важливі при навчанні новим руховим діям, пов'язаним з можливістю падіння і травм.
4. Само досліджуване рухове рух, виконуване в уповільненому темпі. При виконанні вправи у повільному темпі дитині легше контролювати свої рухи, і він допускає менше помилок.
Більш складні дії спортивних ігор можна розучувати в спеціально створених умовах (поза грою). При цьому увагу дитини доцільно направляти на якість виконання руху. Надалі можна ускладнювати умови виконання дій, підводити дітей до більш важким завданням. Наприклад, вправи з елементами змагання можна проводити в наступній послідовності ускладнення: на початку навчання змагання проводяться на точність виконання дій, а потім - на швидкість виконання рухів спочатку між окремими дітьми, а в подальшому між групами дітей. Після цього можливо проводити вправи з елементами змагання, які вимагають не тільки точно, але й швидко виконувати рухи. Це забезпечує спадкоємність і поступовість ускладнення умов виконання, закріплення правильного навику, допомагає уникнути одноманітною, виснажливою дітей дошкільного віку роботи над технікою.
В процесі навчання спортивним вправам та іграм надзвичайно важливо забезпечити свідоме освоєння дій. Розуміння дітьми сенсу дій прискорює процес формування навичок, сприяє вмінню у подальшій рухової діяльності самостійно підбирати ефективні дії і доцільно їх застосовувати.
Заняття спортивним іграм і вправам, як і заняття, навчальне основним рухам, складається з трьох взаємопов'язаних частин: вступної, основної та заключної.
Вступна частина заняття може варіюватися залежно від змісту вправ в основній частині занять. У цій частині занять проводиться розминка з метою підготовки організму дитини до більш інтенсивної роботи в основній частині. Важливою завданням першої частини заняття є розвиток інтересу у дітей до майбутніх рухам і зосередження їх уваги на досліджуваному матеріалі. У цю частину заняття можна включати і вправи, що підводять до вивчення рухів в основній частині заняття. Тривалість вступної частини в другій молодшій групі від 3 до 4 хв, в середньої - від 4 до 5 хв, у старшій - від 4 до 6 хв. Наприклад, у навчанні ходьбі на лижах входять різноманітні рухи з лижами: діти повинні навчитися по черзі піднімати то праву, то ліву ногу з лижею, робити повороти на лижах переступанням вправо і вліво навколо п'ят лиж (задній кінець лиж при цьому залишається в нерухомому стані), переставляти лижі "драбинкою" та ін Або ж у вступній частині їм можна запропонувати знайомі загальнорозвиваючі вправи, різні види бігу, рухливі ігри, які не потребують багато часу на пояснення, перегрупування дітей.
В основній частині заняття намічаються завдання з навчання дітей спортивним вправам та іграм, по вихованню фізичних якостей. Спочатку йде ознайомлення з матеріалом, потім - повторення і закріплення вже вивченого і вдосконалення вже наявних навичок.
Зміст основної частини заняття може бути різноманітним: вправи, ігри, естафети і т.д. Тут поєднуються вправи більш інтенсивні з менш інтенсивними, що забезпечує оптимальний рівень фізичного і розумового навантаження на організм дитини. Руху підбираються енергійні, швидкі, що вимагають витривалості, що підвищують функціональний стан організму. Тривалість основної частини заняття від 12 до 20 хв.
Метою заключної частини заняття є зниження загальної збудливості функції організму і приведення його у відносно спокійний стан. При цьому пульс дитини знижується і наближається до норми. Цю частину занять складають ходьба в поєднанні з дихальними вправами, а також вправи, що сприяють розслабленню різних м'язових груп, або спокійна гра. Протипоказані вправи з тривалими статичними положеннями тіла. Тривалість заключній частині заняття у другій молодшій групі 3 хв, у середній - 4 хв, в старшій - 5 хв.
Заняття спортивними іграми і вправами відрізняються різноманіттям форм проведення. На початковому етапі навчання іноді доц...
