стовується для оцінки результатів навчання,
Підсумковий контроль здійснюється під час заключного повторення в кінці кожної чверті і навчального року, а також в процесі іспитів (заліків). Саме на цьому етапі дидактичного процесу систематизується й узагальнюється навчальний матеріал. З високою ефективністю можуть бути застосовані відповідним чином складені тести навченості. Головне вимога до підсумкових тестових завдань - вони повинні відповідати рівню національного стандарту освіти. Дедалі більшого поширення набувають технології підсумкового тестування із застосуванням комп'ютерів і спеціалізованих програм. [3, c. 64-73]
Універсальної процедуру контролю робить цілий спектр його функцій:
1) перевірочна - полягає у виявленні ступеня освоєння дитиною матеріалу, умінь і навичок та їх відповідності освітньому стандарту, у визначенні загального рівня розумового розвитку (в тому числі комунікативного), в закріпленні прийомів інтелектуальної діяльності, навичок раціонального праці;
2) навчальна - передбачає вдосконалення системи ЗУН, їх узагальнення, систематизацію, застосування в новій ситуації;
3) розвиваюча - має на увазі стимулювання пізнавальної потреби школяра, формування його творческх здібностей, розвиток мовлення, пам'яті, уваги, уяви, волі, мислення;
4) соціальна - покликана зорієнтувати дитину в процесі навчання на досягнення певної мети (з урахуванням вибору майбутньої професії);
5) аксіологічна - служить вихованню відповідальності (Старанності, дисципліни, акуратності), формуванню свідомого вибору;
6) діагностична - означає, що для використання найбільш адекватною по інтенсивності методики навчання необхідно володіти інформацією не тільки про прогалини в знаннях школяра, але й про породжують їх причини;
7) прогностична - допомагає надавати випереджальну інформацію про навчально-виховному процесі з метою стратегічного керівництва, створення моделі подальшого розвитку. [9, с. 75]
Традиційних засобів контролю знань в системі особистісно-орієнтованого навчання, де дитина розглядається як суб'єкт, а не як об'єкт навчання, недостатньо. При діяльнісному підході школяр не тільки засвоює готове зміст того чи іншого матеріалу, але і сам регулює, контролює і коригує свою пізнавальну діяльність.
В освітній системі майбутнього необхідно зміщати акценти з самих предметних знань на компетентність учнів, оволодівають ними, на способи діяльності, тобто на аналіз та оцінку процесуальної сторони навчання та якісних характеристик знання, інтегративність організації інформації та психологічні механізми оволодіння новими знаннями.
Так само виділяють наступні види контролю:
1. Усний контроль - індивідуальний і фронтальний опитування. Правильність відповідей визначається вчителем, коментується. За підсумками контролю виставляються оцінки.
2. Письмовий контроль - виконується за допомогою контрольних робіт, творів, викладів, диктантів, письмових заліків і т.п., які можуть бути короткочасними і тривалими, розрізняються глибиною діагностики (поверховий зріз або грунтовний зріз).
3. Лабораторний контроль-практикум - спрямований на перевірку вмінь учнів працювати на комп'ютері, знання програмного забезпечення, яке буде використано на уроці, складання комп'ютерних моделей, налагодження програм.
4. Машинний (програмований) контроль - передбачається на комп'ютері, при наявності контролюючих програм. Може застосовуватися на всіх етапах вивчення навчальних предметів. Відрізняється високою об'єктивністю при використанні вміло і грамотно створених засобів контролю.
5. Тестовий контроль - може бути машинним або безмашинного, в основі якого лежать тести.
6. Самоконтроль припускає формування вміння самостійно знаходити допущені помилки, неточності, намічати способи усунення виявляються прогалин. [12, c. 12-18]
Діагностувати, контролювати, перевіряти та оцінювати знання, уміння учнів потрібно в тій логічній послідовності, в якій проводиться їх вивчення.
Розглянемо етапи і ланки контролю.
1 етап. В системі перевірки слід вважати попереднє виявлення рівня знань учнів. Здійснюється на початку навчального року, поєднується з так званим компенсаційним (реабілітаційним) навчанням, спрямованим на усунення прогалин на початку навчального року, але й в середині, коли починається вивчення нового розділу (курсу).
2 етап. Поточна перевірка в процесі засвоєння кожної досліджуваної теми. Хоча вона і здійснюється з уроку в урок, але забезпечує можливість діагностування засвоєння знань лише окремих елементів навчальної програми. Головна функція поточної перевірки - навчальна. Методи і форми такої перевірки можуть бути різними, вони залежать від таких факторів, як зміст навчального матеріалу, його складність, вік і рівень підготовки учнів, рівень і мети навчання, конкретні умови.
3 етап. Повторна перевірка, яка, як і поточна повинна бути тематична. Паралельно з вивченням нового матеріалу учні повторюють вивчений раніше. Це сприяє зміцненню знань, але не дає можливості характеризувати динаміку навчальної роботи, діагностувати рівень міцності засвоєння. Належний ефект така перевірка дає лише при поєднанні її з іншими видами і методами діагностування.
4 етап. Періодична перевірка знань, умінь учнів за цілим розділом або значною темі курсу. Мета такої перевірки - діагностування якості засвоєння учнями взаємозв'язків між структурними елементами навчального матеріалу, вивчається в різних місцях курсу. Головні функції періодичної перевірки - систематизація та узагальнення.
5 етап. Підсумкова перевірка і облік знань, умінь учнів, набутих ними на всіх етапах дидактичного процесу. Підсумковий облік успішності проводиться в кінці кожної чверті і по завершенні навчального року.
При здійсненні поетапного контролю забезпечується діагностика і облік успішності, що в свою чергу підвищується якість освіти, так як управління ним проводитися за допомогою педагогічного контролю.
1.2 Аналіз поняття якості освіти в сучасній школі
Питання якості освіти в даний час придбав особливої вЂ‹вЂ‹актуальності у зв'язку з пошуком ефективних механізмів сталого розвитку системи освіти.
Серйозний вплив на актуалізацію якості освіти як сучасну соціально-педагогічну проблему надає зростаюча інтелектуалізація виробництва, поява ринку освітніх послуг, розвиток інформаційних технологій. У сучасному розумінні якість освіти - це не тільки відповідність знань учнів державним стандартам, але й успішне функціонування самого навчального закладу, а також діяльність кожного педагога і адміністратора в напрямку забезпечення якості освітніх послуг.
У контексті цього підходу якість освіти в школі XXI в. визначається як співвідношення мети і результату, що виражається в сукупності характеристик, які відображають рівень досягнутих кількісних і якісних результатів, рівень організації та здійснення навчально-виховного процесу, умови, в яких він протікає.
Контингент учнів в освітньому закладі має різний рівень мотивації до навчання: обдаровані і вимагають корекції знань учні, діти з обмеженими можливостями здоров'я та діти, які вимагають постійної уваги з боку педагогів. [7, с. 66-88]
Тому однією з проблем, з якими стикається сучасна школа на шляху досягнення мети освіти, була трудність оцінки якості освіти, управління яким складається в динамізмі, отриманні об'єктивних, оперативних, безперервно оновлюваних і багатоаспектних даних і своєчасної корекції роботи з учнями.
Проблеми управління освітнім процесом у школі стали найбільш успішно вирішуватися в рамках реалізації програми інноваційної діяльності у сфері інформаційно-комунікаційних технологій в системі освіти.
Підхід до розуміння якості освіти можна представити у вигляді такої послідовності: носій знань; передача знань; одержувач знань; сприйнятливість методик перед...
