вдоволення собою, виникає негативна самооцінка, вона поширюється і на навчальну діяльність.
Виникає потреба в позитивної активності з боку дорослих.
Добре, якщо поруч виявиться педагог, здатний побачити проблеми спілкування з однолітками очима підлітка і при необхідності допомогти.
Резервами становлення мотивації в молодшому шкільному віці є інтерес до спільних колективних форм роботи, інтерес до використання результатів роботи в соціально-значущих видах діяльності (творча праця).
Завдання формування мотивації визначаються резервами в кожному віці, тобто, зоною найближчого розвитку. Ці резерви не розвиваються самі по собі, а мобілізуються тільки в ході включення молодших школярів в активні види діяльності та соціальних взаємин.
Мотиваційну сферу можна розділити на пізнавальні і соціальні мотиви.
пізнавальні мотиви
соціальні мотиви
В· спрямованість на вивчення матеріалу з предмета
В· процес пізнання
В· прийоми придбання знань
В· організація навчальної праці
В· самоосвіта
В· спрямованість на спілкування з людьми
В· відносини з іншими людьми
В· прагнення зайняти певне місце серед однолітків
В· заслужити авторитет
В· усвідомлювати аналізувати способи своєї співпраці та взаємодії
Пізнавальні мотиви мають наступні прояви:
1) широкі пізнавальні мотиви: реальне успішне виконання навчальних завдань; позитивна реакція на підвищення, вчителем труднощі завдання; звернення до вчителю за додатковими відомостями, готовність до їх прийняттю; ставлення до необов'язковим завданням; звернення до навчальним завданням у вільній необов'язковою обстановці, наприклад на перерві;
2) навчально-пізнавальні мотиви: самостійне звернення молодшого школяра до пошуку способів роботи, рішення, до їх зіставленню; повернення до аналізу способу рішення задачі після отримання правильного результату; характер питань до вчителю і питання, що відносяться до пошуку способів і теоретичному змісту курсу; інтерес при переході до нового дії, до введення нового поняття; інтерес до аналізу власних помилок; самоконтроль в ході роботи як умова уваги і зосередженості; 3) мотиви самоосвіти: звернення до вчителя і іншим дорослим з питаннями про способи раціональної організації навчальної праці і прийомах самоосвіти, участь в обговоренні цих способів; всі реальні дії школярів по здійсненню самоосвіти (читання додаткової літератури, відвідування гуртків, складання плану самоосвіти і т. д.).
Соціальні мотиви виявляються іншим чином:
1) соціальні широкі мотиви: вчинки, що свідчать про розуміння школярем загальної значущості учення, про готовність поступитися особистими інтересами заради громадських; включення в різні види суспільно-політичної та суспільно корисної діяльності; участь в іграх з соціальними сюжетами;
2) соціальні позиційні мотиви: прагнення до взаємодії і контактам з однолітками, зверненню до товариша в ході навчання; намір з'ясувати ставлення товариша до своїй роботі; ініціатива і безкорисливість при допомозі товаришу; кількість і характер спроб передати товаришеві нові знання і способи роботи; відгук на прохання товариша про допомогу; прийняття і внесення пропозицій про участь в колективній роботі; реальне включення в неї, готовність взяти участь у взаємоконтроль, взаіморецензірозаніі;
3) мотиви соціального співробітництва: прагнення усвідомити способи колективної роботи та удосконалити їх, інтерес до обговорення різних способів фронтальної та групової роботи в класі і прагнення до пошуку найбільш оптимальних їх варіантів, інтерес до переключенню з індивідуальної роботи до колективної і назад.
Різні прояви у навчальному процесі мають мотиви В«знаніВ», тобто тільки усвідомлювані школярами, і мотиви реально діючі.
В«знаємоВ» мотиви виражаються в умінні школяра усвідомити і сформулювати судження про те, заради, чого і для чого він навчається, умінні співвідносити свої мотиви, мотиви і цілі, умінні вибудувати свої мотиви за ступенем значущості (ранжирувати їх).
Реально діючі мотиви виявляються в успішності і відвідуваності, в причинах пропусків занять, реальної активності в пізнавальній і суспільної діяльності, тривалості навчальної роботи та її розгорнення по всім компонентам, відносно до перерв у роботі, виконання додаткових завдань, з'ясуванні незрозумілих питань в класі після дзвінка, кількість і характер запитань до вчителя, підняття рук, репліках, самостійному прагненні без прямого вимоги вчителя включитися в обговорення на уроці для доповнення, виправлення, самостійному прагненні до відповіді на уроці, діях і рухах, що носять орієнтовний характер (вдивляння, вслухання, обмацування і т. д.). Цілепокладання виявляє себе на уроці таким чином: вміння школярів ставити самостійні, нові, гнучкі перспективні цілі, вміння працювати по інструкції, вміння доводити роботу до кінця, прагнення до завершеності навчальних дій, поведінку при зіткненні з трудністю (долає труднощі сам або звертається за допомогою), загальне число відволікань на уроці, число відволікань при перешкодах.
Самостійно виникають мотиви виявляються в прагненні школяра до самостійного постановці завдань і цілей незалежно від позначки вчителя, в небажанні прийняти підказку вчителя і товариша.
Домінуючі мотиви виявляються у виборчому відношенні школярів до окремих предметів і видам діяльності, в досить стійкому прояві одного і того ж мотиву в різних ситуаціях, у різних видах діяльності.
Позитивні емоції співпереживання виражаються в готовності до емоційного відгуку, в переживанні успіху-неуспіху товаришів, у зверненні за співпереживанням до вчителя і товариша для зняття своєї невпевненості, неспокою.
Емоції престижності при зустрічі з новим матеріалом виявляються в ході обговорення матеріалу з товаришами на перервах, в оповіданнях і зверненнях до учнів інших класів, в реакціях інтересу і вигуках на уроці.
Емоції задоволення при контакті з учителем, при справедливо поставленої позначці проявляються в хорошій дисципліні і тиші на уроці, в позі інтересу, в числі і характері реплік, вигуків, коментарів, міміці, жестах, у виразних рухах, в інтонаційної виразності мовлення школярів.
Формування мотивів важливо починати вже з молодшого шкільного віку, коли англійська мова викладається в ігровій формі. Психологічні спостереження показують, що при наявності у дитини стійких мотивів навчання зростає успішність навчальної діяльності, легше засвоюється навчальний матеріал, вище стає свідомість процесу навчання, краще концентруються увагу учнів, зростає їх працездатність.
1.2 Поняття творчості у рамках навчального процесу
Більшість психологів (Б.Г.Ананьєв, Д. Б. Богоявленська, П.Я. Гальперін, Л.С. Виготський, О.М. Кабанова-Меллер, О.М. Леонтьєв, В.Ф. Паламарчук, Я.А. Пономарьов, С.Л. Рубінштейн, Ю.О. Самарін, В.І. Слободчиков, С.Д. Смирнов) вважають, що творчість - це продукт розумової діяльності, причому результатом творчого мислення є відкриття чогось нового. В«Процес або результат розумового акту називають творчим, - пише С.Д. Смирнов, - тільки в тому випадку, якщо він не може бути отриманий в результаті простого логічного висновку або дії за алгоритмом. У разі справді творчого акту долається логічний розрив на шляху від умов задачі до її вирішення. Подолання цього розриву можливе за рахунок ірраціонального початку, інтуїції В».
Принципова значення для розкриття проблеми творчості молодших школярів має висловлювання Л.С. Виготського про те, що В«... творчість існує не тільки там, де воно створює великі історичні твори, але й скрізь там, де люд...
