/b> як розумове дію припускає розкладання цілого на частини. Оволодінням аналізом починається з уміння дитини виділяти в предметах і явищах різні властивості і ознаки. Вміння виділяти властивості дається молодших школярів з великими труднощами. У міру розвитку дітей, розширення їх кругозору та знайомства з різними аспектами Насправді така здатність, безумовно, вдосконалюється.
У процесі навчання завдання набувають більш складний характер: в результаті виділення відмітних і спільних ознак вже кількох предметів, діти намагаються розбити їх на групи. Тут необхідна така операція мислення як класифікація .
У процесі класифікації діти здійснюють аналіз запропонованої ситуації, виділяють в ній найбільш істотні компоненти, використовуючи операції аналізу та синтезу, і виробляє узагальнення по кожній групі предметів, що входять в клас. У результаті цього відбувається класифікація предметів з суттєвого ознакою.
Як видно з вищевикладених фактів усі фінансові операції логічного мислення тісно взаємопов'язані і їх повноцінне формування можливо тільки в комплексі. Тільки взаимообусловленное їх розвиток сприяє розвитку логічного мислення в цілому. Прийоми логічного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення і класифікації необхідні учням вже в 1 класі, без оволодіння ними не відбувається повноцінного засвоєння навчального матеріалу.
Ці дані показують, що саме в молодшому шкільному віці
необхідно проводити цілеспрямовану роботу з навчання дітей основним прийомам розумової діяльності.
В§ 1.2 Суть узагальнення як розумової операції
Предмети і явища об'єктивного світу знаходяться між собою в різноманітних зв'язках і відносинах. Пізнання і узагальнення цих зв'язків і відносин є однією з найважливіших функцій мислення.
Ще С. Л. Рубінштейн писав: В«Мислення внутрішньо пов'язано з узагальненнями - воно удосконалюється в них і веде до узагальнень вищого порядку В»[17].
В.В. Богословський визначає мислення як опосередковане, узагальнене відображення дійсності в їх істотних ознаках і властивостях, у їх зв'язках і відносинах, а також на основі отриманих узагальнених знань - пізнання і творче побудова нових одиничних предметів і явищ дійсності [17].
Термін узагальнення часто зустрічається в літературі. Він приймається для позначення багатьох сторін процесу засвоєння знань школярами.
При характеристиці результату цього процесу відзначається вміння дитини відволіктися від деяких приватних і варіюють ознак предмета.
Розглянута точка зору виражена у визначенні узагальнення, даними В.В. Давидовим: В«узагальнення - одна з основних характеристик пізнавальних процесів, що складається у виділенні і фіксації відносно стійких, інваріантних властивостей, предметів і їх відносин [21].
Н. А. Менчинська, досліджуючи залежність узагальнення від особливостей аналізу, виділяє такі види узагальнення, як узагальнення В«генералізаціюВ» і власне узагальнення. Перший вид узагальнення означає злитість, нерозчленованість того чи іншого змісту, тобто цей вид заснований на слабкому аналізі; другий вид є результатом ретельного аналізу. В«Правильно узагальнення не вдається там, де відсутнє розмежування суттєвих ознак від несуттєвих В».
М.Н. Шардаков [25] запропонував класифікацію різних видів узагальнюючої розумової діяльності школярів, що розвивається в процесі навчання. Він розглядає 3 види узагальнення:
1. Узагальнення істотних і загальних властивостей одиничних предметів та отримання тим самим предметних понять.
2. Узагальнення істотних і загальних зв'язків і відносин між окремими предметами або явищами і отримання тим самим понять відносин.
3. Особливим видом узагальнення є узагальнення навчального матеріалу.
Таким чином, різнобічні підходи до класифікації узагальнення свідчать про його багатоплановості, а значить і широких можливостях різного підходу до формування узагальнення.
Узагальнення безпосередньо пов'язане з іншими розумовими операціями.
Узагальнення - це знаходження загального в предметах і явищах. Знаходження загального включає в себе зіставлення предметів, вичленення спільних ознак в кожному з даних предметів і об'єднання останніх за цим ознаками.
Т.ч., в будь-який процес узагальнення входить абстракція, оскільки, не виокремивши потрібні ознаки, не можна об'єднати предмети.
Кожен предмет має істотні і несуттєві ознаки і властивості. Точно так само кожне явище виникає перед нами в істотних і несуттєвих зв'язках і відносинах. Предмети або явища одного роду мають істотні ознаки або зв'язку, які завжди загальні [25]. Істотні ознаки - це ознаки постійні, стійкі, зберігаються у даної групи предметів при варіації несуттєвих. За допомогою суттєвих ознак предмет може бути легко відмінний від предметів, які навіть подібні з ним, але не точно співпадають з тим предметом, про який йде мова.
З усього вищесказаного можна зробити висновок, що узагальнення - одна з основних і найбільш значущих форм мислення. Не вміючи узагальнювати, неможливо формувати поняття і закони, робити висновки. Т.ч., необхідно розвивати операцію узагальнення у дітей з раннього віку і приділяти цьому питанню більше уваги. Але узагальнення не можна формувати відокремлено, ізольовано, поза зв'язком з іншими операціями мислення.
В§ 1.3 Особливості розвитку процесу узагальнення молодших школярів
Процес формування узагальнення проходить 3 стадії:
1. На першій стадії послідовно розглядаються окремі якості (властивості) різних предметів (явищ), визначається, чим вони відрізняються один від одного;
2. На другій стадії відбувається відбір якостей, загальних для всіх предметів;
3. На третій стадії процесу узагальнення відбувається формулювання поняття (правила) у формі переліку загальних якостей тих предметів, які входять в обсяг відповідного поняття (Правила) [18].
Основні умови формування узагальнень:
В· Для самостійної вироблення поняття (правила) необхідно, щоб учні проаналізували і порівняли один з одним досить велика кількість однакових чи подібних предметів, спеціально для цих цілей відібраних і запропонованих вчителем [18].
В· Набори вихідних матеріалів повинні бути досить різноманітні, містити найрізноманітніші варіанти поєднання подібних якостей з супутніми ознаками.
Необхідною умовою формування узагальнення у школярів є зміна несуттєвих ознак понять, властивостей і фактів при сталості суттєвих ознак [12].
Розуміння процесу узагальнення, викладеного вище, дозволяє певним чином намітити співвідношення між сприйняттям, уявленням і поняттям. Вихідним матеріалом для всіх ступенів узагальнення служать одиничні, чуттєво сприймані предмети і явища навколишнього нас світу. У процесі викладання дітей спеціально вчать цілеспрямовано спостерігати за цим різноманіттям предметів та явищ, а також у словесній формі описувати результати спостережень [26].
Т.ч., при формуванні процесу узагальнення необхідно, щоб учні чітко розрізняли основне від другорядного, істотне від зовнішньої форми його прояву, дійсно загальні елементи від випадкових і відокремлюваних.
Отже , для формування узагальнення у дітей молодшого шкільного зростання, що знаходяться на емпіричному рівні розвитку узагальнення, необхідно враховувати вікові особливості молодших школярів. Їх розумова діяльність протікає на наочному, конкретному матеріалі; при формуванні правильних узагальнень необхідно враховувати ряд умов:
В· необхідний аналіз і порівняння матеріалу, причому він повинен бути різноманітним, містити самі різні варіанти В«несподіванихВ» та В«незвичнихВ» поєднань подібних якостей з супутніми ознаками;
В· необхідний аналіз і порівняння учнями досить великої кількості подібних предметів;
В· необхідно варіювання несуттєвих ознак при сталос...