відомляє, на скільки клітинок і в якому напрямі слід провести лінію. Для цієї методики визначено показники високого, середнього, низького рівнів виконання.
В методикою В«Малювання по крапкахВ» потрібно відтворювати фігури-зразки, з'єднуючи нанесені на аркуші В«точкиВ» лініями, слідуючи заданому правилу (не проводити лінію між двома однаковими В«точкамиВ»). В«ТочкиВ» представляють з себе хрестики, кружечки і трикутники, а фігурами-зразками служать неправильний трикутник, ромб, неправильна трапеція, квадрат й чотирипромінні зірка. Норми по методиці не наведено. Три вищеописані методики дуже популярні серед психологів, але вони оцінюють лише один з аспектів діяльності - Її довільність. Тому інформація, що отримується за допомогою цих методик, повинна доповнюватися відомостями, отриманими іншими методиками. Група психологів під керівництвом А.Л. Венгера підготувала діагностичну програму, в яку поряд із методиками В«Графічний диктантВ» і В«Зразок і правило (змалювання точок) В»увійшли методики, діагностуючі вербальне і наочно-образне мислення, мовленнєвий розвиток, ставлення до школи, інформованість, розвиток рухів (Готовність дітей до школи: діагностика психічного розвитку та корекція його несприятливих варіантів. М., 1989). На наш погляд, діагностична програма А.Л. Венгера, Е.А. Бугріменко та інших стала відрізнятися надмірністю інформації, пере-насиченістю різноманітними методиками, об'єднаними ідеєю В«дізнатися потроху про всеВ». Представляється, що порушений принцип розумної достатності, оцінювання найважливіших, визначальних майбутню навчальну діяльність моментів психічного розвитку.
3. Методика визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова
В основу методики визначення готовності до шкільного навчання М.Н. Костикова покладена ідея, що найбільш прогностично буде таке обстеження дитини, яке дозволить отримати інформацію про процес вирішення діагностичних завдань і про тих видах допомоги, які необхідні для успішного їх виконання. Особливу увагу при цьому звертається на аналіз труднощів, випробовуваних дітьми (зупинки в виконанні завдань, неправильні рішення, перевищення середнього тимчасового показника). При виникли у дитини труднощі йому виявляється індивідуальна допомога в такому обсязі, який необхідний йому для подолання утруднень. М.Н. Костикова виділяє п'ять видів допомоги: стимулююча, емоційно-регулююча, направляюча, організуюча і навчальна. Стимулююча допомога полягає у впливі психолога, направленому на активізацію власних можливостей дитини для подолання труднощів. Емоційно-регулююча допомога являє собою оціночні судження психолога, що виражають схвалення або осуд дій дитини. Направляюча допомога полягає в такій організації розумової діяльності дитини, коли експериментатор направляє його орієнтування в завданні, але не втручається в сам процес вирішення. При організуючою допомоги виконавська частина розумової діяльності здійснюється дитиною, а планування і контроль - психологом. Навчальна допомога надається в тих випадках, коли всі інші види допомоги неефективні і потрібно навчання дитини нового для нього виду діяльності. Основний недолік розробленої М.Н. Костикова методики полягає в її трудомісткості, громіздкість, недостатньою стандартизації, що ускладнює процедуру експерименту і вимагає від психолога високого професіоналізму і спеціальної навченості.
4. Методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной
Найбільш вдалою щодо практичного використання нам представляється методика діагностики психологічної готовності до шкільного навчання Н.І. Гуткиной. Її гідності полягають в тому, що при своїй компактності вона дозволяє оцінити найважливіші компоненти психологічної готовності. Відбір ввійшли в цю методику завдань теоретично обгрунтований, внаслідок чого характеристика психологічної готовності відрізняється розумною необхідністю і достатністю. Ця діагностична програма складається з чотирьох частин, які оцінюють мотиваційно - Потребностную, інтелектуальну, мовну і довільну сфери розвитку дітей. Для дослідження мотиваційно - потребностной сфери застосовуються експериментальна бесіда з виявлення В«внутрішньої позиції школяраВ» і методика за визначенням домінування пізнавального чи ігрового мотивів, Остання полягає в наступному. Дитину запрошують до кімнати, де на столиках виставлені звичайні, не надто привабливі іграшки, і пропонують йому протягом хвилини розглянути їх. Потім експериментатор підкликає його до себе і пропонує йому послухати казку, цікаву для його віку, яку він раніше не чув. На самому цікавому місці читання переривається, а експериментатор запитує випробуваного, що йому в даний момент більше хочеться - пограти з іграшками чи дослухати казку до кінця. Діти з вираженим пізнавальним інтересам воліють послухати казку, а діти з ігровими інтересами - пограти з іграшками. Для діагностики інтелектуальної сфери застосовується методика В«ЧобіткиВ», що дозволяє досліджувати навченість дітей, а також особливості та рівень розвитку узагальнення. В якості експериментального завдання використовується навчання випробуваного цифровому кодуванню кольорових картинок (конячка, дівчинка, лелека) за наявністю або відсутністю у них однієї ознаки - чобітків на ногах. Є чобітки - картинка позначається В«1В» (одиницею), немає чобітків В«0В» (нулем). Кольорові картинки пропонуються випробуваному у вигляді таблиці, що містить: 1) правила кодування; 2) етап закріплення правила; 3) так звані загадки, які випробовуваний повинен розгадати шляхом кодування. Крім таблиці з кольоровими картинками, в експерименті використовується білий аркуш паперу з зображеннями геометричних фігур, що представляють собою іще дві загадки. Експериментатор аналізує характер допускаються дитиною помилок, має право ставити йому навідні запитання (щоб з'ясувати, чи зможе він вирішити задачу за допомогою дорослого), а також питання, що дозволяють уточнити характер узагальнень (Емпіричне або теоретичне). Методика не має нормативних показників, її результати піддаються якісному аналізу. Для оцінки інтелектуального компонента психологічної готовності використовується і ще одна методика В«Послідовність подійВ». В якості експериментального матеріалу в ній використовуються три сюжетні картинки, пропоновані випробуваному в неправильній послідовності. Дитина має зрозуміти сюжет, вибудувати правильну послідовність подій та скласти по картинках розповідь. Виконати це завдання можна за наявності достатнього рівня логічного мислення. Крім того, ця методика діагностує мовної компонент психологічної готовності, так як складання розповіді по картинках дозволяє оцінити, чи вільно дитина володіє мовою, чи є у нього оповідна мова, який його словниковий запас. Мовленнєвий розвиток характеризується також рівнем фонематичного слуху (Умінням на слух виділяти в слові різні звуки). Нерозрізнення фонем призводить до того, що дитина неправильно вимовляє і пише слова, тому так важлива діагностика фонематичного слуху. З цією метою використовується методика В«Звукові хованки В». Експериментатор розповідає дитині, що всі слова складаються з звуків, які ми вимовляємо, для прикладу вимовляє кілька голосних і приголосних звуків. Потім дитині пропонують пограти в В«хованкиВ» зі звуками. Умови гри наступні: кожен раз домовляються, який звук треба шукати, після чого експериментатор називає випробуваному різні слова, а той повинен сказати, є чи ні розшукуваний звук в слові. Пропонується по черзі шукати звуки В«оВ», В«аВ», В«шВ», В«зВ». Якщо випробуваний не допустив жодної помилки, то вважається, що завдання виконано добре, якщо допущена одна помилка - завдання виконано середньо; якщо помилок більше однієї - завдання виконане погано. Для діагностики довільної сфери Н.І. Гуткина використовує дві методики - В«БудиночокВ» і В«Так і ніВ». Методика В«БудиночокВ» є завдання на змальовування картинки, ...
