летень В«Винаходи. Заявки та патенти В», а також бюлетені В«Корисні моделі. Промислові зразки В»таВ« Товарні знаки. Знаки обслуговування. Найменування місць походження товарів В».
Патентна система в Україні почала функціонувати з 18 вересня 1992 р., після введення в дію В«ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про правову охорону об'єктів ПРОМИСЛОВОЇ власності та раціоналізаторськіх пропозіцій в Україні В». З цією метою створено державне патентне відомство - Держпатент України. З 1993 р. виходить офіційне видання цього національного відомства - бюлетень В«Промислова власність. Винаходи. Промислові Зразки. Знаки обслуговування. Сорти рослин В». Він містить офіційні повідомлення та нормативні акти, відомості про видачу патентів і свідоцтв про винахід, промислові зразки, товарні знаки і знаки обслуговування.
Перші патенти України на винахід було видано у грудні 1992 р., а з червня 1994 розпочата видача охоронних документів на промислові зразки і знаки для товарів і послуг.
Міжнародне співпраця в цій області базується на основних положеннях Паризької конвенції про охорону промислової власності, здійснюється в рамках Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародного центру патентної документації (ІНПАДОК) та інших аналогічних міжнародних організацій. Існує також ряд регіональних угод в області охорони промислової власності (Європейське патентне відомство та ін.) Основним джерелом інформації про винаходи в зарубіжних країнах є реферативний збірник В«Винаходи країн світуВ», що містить інформацію про винаходи, включених в мінімум патентної документації згідно Договору про патентну кооперацію.
Україна є членом ВОІВ з 1970 р.
1.2 Авторське свідоцтво та патент
Авторське свідоцтво (АС) - документ, що засвідчує право автора на винахід.
АС - це форма охорони винаходів, в якій гармонійно поєднуються громадські та особисті інтереси. Воно закріплює за автором право на авторське винагорода та інші пільги, передбачені чинним законодавством, а за державою - виключне право на використання винаходу.
АС діє безстроково, автор не платить за нього податки та мита, як це буває при отриманні патенту. В Україні до початку 1990-х років видавалися тільки авторські свідоцтва, тепер за винахід автор отримує патент.
Патент (Лат. рatens - свідоцтво, грамота) - документ, що засвідчує офіційне визнання чого-небудь винаходом і право винахідника на нього. Крім того, це документ на право займатися торгівлею чи промислом.
Патент надає виключне право винахіднику чи його наступнику на розпорядження винаходом. Це означає, що власник патенту сам вирішує питання про те, як вчинити з винаходом: продати його чи видати ліцензію на його використання, або не робити ні того, ні іншого.
Патент видається державним патентним відомством, і його дія поширюється на території тієї держави, де виданий патент. Термін дії патенту встановлюється національним патентним законодавством (зазвичай 15-20 років).
1.3 Опис винаходу
Оскільки авторські свідоцтва та патенти не надходять у бібліотеки, а зберігаються у авторів винаходів, виникає необхідність складати до них опису винаходів, які тиражуються поліграфічним способом і надходять до користувачам по каналах системи документної комунікації.
Опис винаходу (ОІ) до патентів і авторських свідоцтв - основний вид патентного документа. Воно є невід'ємним додатком до охоронного документом і складається відповідно до формули винаходу, якій опис закінчується. ОІ та, в першу чергу, формула визначають те нове, що запропонував автор винаходу, а також межі прав власника патенту. У ОІ викладається мета, що досягається винаходом в області техніки, до якої воно відноситься, і способи застосування, детально описується технічне рішення завдання та інші матеріали.
Опис винаходу складається з чотирьох основних частин:
1) бібліографічна частина - включає назву країни або патентного відомства, герб країни, найменування документа, номер охоронного документа, індекси МКІ, МКІ і УДК, дати (подання заявки та опублікування її в патентному бюлетені, видачі авторського свідоцтва або патенту та ін), а також прізвище автора (-Ів), заявника й назва винаходу;
2) В«Формула винаходуВ», де коротко наводяться основні ознаки винаходу і його сутність;
3) текст винаходу - наводиться в тому випадку, коли не дається формула винаходи, розкривається новизна і сутність описуваного технічного рішення;
4) креслення, схеми. Ця частина ілюструє і підтверджує винахід.
ОІ видається як первинний патентний документ. В якості вторинних документів видаються державні бібліографічні покажчики патентної документації. Вони містять відомості про опубліковані ОІ: їх бібліографічний опис, анотації, реферати, патентні формули, креслення винаходів. В Україні таким бібліографічним покажчиком є ​​щоквартальний офіційний бюлетень, видаваний Держпатентом України, В«Промислова вартість. Винаходи. Промислові Зразки. Корисні Моделі. Товарні знаки. Знаки обслуговування. Сорти рослин В».
2. Нормативний документ
2.1 Система стандартизації в Україна і за кордоном
Термін В«СтандартизаціяВ» пройшов довгий еволюційний шлях розвитку. Раніше це поняття називалося нормалізацією (від англ. standard - Норма, зразок, мірило). На протязі декількох століть нормальним, стандартним вважали переважно сіре, буденне, нецікаве. Тому термін В«стандартизаціяВ» довгий час мав подвійний зміст. Зараз стандартизація - Це діяльність з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання, для вирішення існуючих або можливих завдань.
Слід розрізняти об'єкт і область стандартизації. Об'єктом виступає предмет, що підлягає стандартизації (Продукція, процес, послуга і т. п.). Сукупність об'єктів називається областю стандартизації. Нею може виступати будь-яка область людської діяльності: управління, машинобудування, сільське господарство, бібліотечна справа, бібліографія, інформатика і т. д.
Робота по стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, в межах групи країн, окремої країни чи галузі народного господарства, об'єднання, підприємства.
У міжнародній стандартизації участь є відкритим для відповідних органів усіх країн. Її результатом є міжнародні стандарти, що використовуються для полегшення науково-технічних і торговельних зв'язків.
Міждержавна стандартизація - це загальна система стандартизації, що використовується рядом незалежних держав, що проводять узгоджену політику в цій області.
Національна стандартизація здійснюється на рівні однієї конкретної країни. Ця система визначає основні цілі та принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації в країні.
В нашій країні головним центром в цій галузі є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), а в галузі будівництва - Державний комітет України у справах містобудування і архітектури України.
Суспільство давно усвідомило переваги направленого обмеження, що забезпечує єдність методів і зручність виготовлення та використання продукції. Ще стародавні хетти сорок століть тому використовували єдині зразки в будівництві міст. В 2700 р. до н. е.. в Китаї була відома В«система п'яти вимірюваньВ». Одиницею цієї системи була відстань між двома кінцями бамбуковій жердині, яка при використанні її в якості стріли видавала певний звуковий тон. У Стародавньому Єгипті за часів фараона Тутмоса I в будівництві застосовували стандартний цегла (410x200x130 мм). За дотрим...
