економіки зростання населення, в яких розглядається лише впливу демографічного чинника на економіку. Другий тип - дослідження, що враховують як вплив демографічного чинника на економіку, так і вплив економічного розвитку на демографічні зміни, і побудовані на багатовимірних моделях економіки зростання населення.
У свою чергу, перший тип досліджень включає три підрозділи. Перший з них представлений дослідженнями, званими найпростішими одноконтурними моделями росту та побудованими на методі парної кореляції двох змінних - демографічної та економічної. Другий підрозділ складають дослідження, звані одноконтурними моделями росту, заснованими на виробничій функції. Третій підрозділ включає дослідження, звані сучасними одноконтурними моделями росту і побудовані на множинної регресії.
Другий тип досліджень в рамках економіки зростання населення можна розділити на три підрозділи. Перший з них складається з так званих кризових багатоконтурних моделей , заснованих на методах системного аналізу. Ці дослідження призначені для вивчення того, до чого може призвести збереження в майбутньому існуючих і пов'язаних між собою демографічних, економічних та інших тенденцій суспільного розвитку. Кількісні параметри таких зв'язків, виявлені на основі даних за досить тривалий період і, як правило, нелінійних, характеризують особливості взаємовпливу різних контурів, в тому числі впливу демографічного контуру на економічний.
Другий підрозділ багатовимірних моделей економіки зростання населення - аналітичні рекурсивні моделі. Відмінна риса цих досліджень - математичне (формульне) опис причинно-наслідкових зв'язків сукупності економічних, соціальних і демографічних змінних, при якому зміна навіть небудь однієї змінної приводить до зміни інших змінних і через ряд опосередковуючи зв'язків викликає нове зміна першої змінної. Дані моделі дозволяють імітувати і прогнозувати тенденції соціально - демографічного розвитку, екзогенно задаючи будь-які зміни тих і/або інших змінних, у тому числі демографічних.
Третій підрозділ складають сучасні комп'ютерні моделі , що поєднують використання причинно-наслідкових та регресійних залежностей (прямих і зворотних) між демографічними та економічними змінними. Поєднання доступності і відносної простоти застосування моделей робить їх невід'ємним інструментом економічного аналізу, прогнозу та порівняльної оцінки результативності реалізації альтернативних програм розвитку національному та регіональному рівнях.
Економіка якості населення (даний термін був, мабуть, введений в наукову літературу т.у. Шульцем (Schultz Th. W., 1981)) є напрямом економічної демографії, сформованим у другій половині 20 в. (Хоча перші спроби включити майстерність і знання людей до складу основного капіталу були зроблені ще в 18 ст. А. Смітом (Сміт, 1993, с. 165)) та пов'язаним з принциповими трансформаціями характеру праці та рівня його продуктивності. Ці трансформації стали результатом змін освіти, кваліфікації, здоров'я населення (людських ресурсів), тобто В«Людського капіталуВ», В«якості населенняВ». Виявлення зв'язку між такими змінами макро-і мікроекономічних показників, з іншого боку, і є завданням економіки якості населення.
Один з підрозділів економіки якості населення присвячений аналізу впливу окремих якісних характеристик населення (освіти і здоров'я), а також рівня якості населення в цілому (виміряного за допомогою комплексного індексу) на величину і темпи вимірювання середньодушового валового внутрішнього продукту. Інший підрозділ складають методи оцінки впливу (норм віддачі) різних якісних характеристик (форм людського капіталу) на величину поточних доходів індивіда. Наступний підрозділ включає методи оцінки впливу якісних характеристик населення на величину очікуваних довічних доходів індивіда. Відмінною особливістю методів аналізу, що розглядаються в останніх двох підрозділах, є те, що вони будуються на основі мікроданних (тривале час не збиралися вітчизняною статистикою) і раніше в російській практиці не застосовувалися.
Економіка соціально-демографічних структур (цю назву дано за аналогією з двома попередніми розділами) розглядає економічні наслідки зміни вікової та інших соціально-демографічних структур населення (одна з перших методик оцінки впливу вікової структури населення сягає своїм корінням в 19 в. І пов'язана з роботами У. Фара (Farr, 2001)). Економіка соціально-демографічних структур включає чотири підрозділу. Перший з них (який можна умовно назвати економікою вікової структури населення) присвячений аналізу вікової структури населення як фактора величини виробництва і споживання. Другий підрозділ складають В«Функціональні прогнози населенняВ», що оцінюють перспективну чисельність і склад груп населення утворюють контингенти виробників і споживачів продукції (товарів і послуг) різних галузей. Третій підрозділ включає дослідження впливу соціально-демографічних (статі, віку, приналежності до того чи іншого покоління) і пов'язаних з ними географічних, поведінкових, дохідних параметрів на характер і рівень споживчих запасів. Ці дослідження - невід'ємний елемент демографічного сегментування ринку. Четвертий підрозділ присвячений використанню багатовимірних таблиць в економіко-демографічному аналізі, які є універсальним способом аналізу, які є універсальним способом аналізу взаємопов'язаних змін різних станів населення (характеризують який-небудь один демографічних процес або поєднання демографічного та економічного процесів).
Представлена ​​структура економічної демографії в певній мірі носить умовний характер. По-перше, її різні розділи нерідко мають спільне коріння. Так, розробка одноконтурних моделей росту, заснованих на виробничій функції і включали характеристики людського капіталу, в значній мірі зумовила розвиток досліджень в рамках економіки якості населення. Згадані роботи У. Фара в області оцінки ролі різних віків людини послужили основою і для методик оцінки В«вартості людського життяВ», і величини очікуваних довічних доходів, що складають один із підрозділів економіки якості населення.
друге, різні елементи демографічного чинника взаємопов'язані, внаслідок чого поглиблене дослідження впливу якогось одного елемента нерідко призводить до результатами, які могли бути отримані при дослідженні іншого елемента. Наприклад, компонентна динамічна модель А. Келлі - Р. Шмідта (Розглянута нижче у рамках сучасних одноконтурних моделей росту), включала характеристики поточного рівня народжуваності та народжуваності п'яти-, десяти-і п'ятнадцятирічної давності, по суті оцінювала вплив на темпи зростання середньодушового валового внутрішнього продукту вікової структури населення (то Тобто враховуючи елемент демографічного чинника, що є об'єктом економіки вікової структури населення).
Нарешті, по-третє, ряд сучасних економіко-демографічних досліджень (наприклад, рекурсивні аналітичні багатоконтурні моделі) являють собою спробу аналізу комплексного впливу на економіку різних складових демографічного фактора - темпів зростання чисельності населення, його вікової структури та якісних характеристик.
Таким чином, перераховані обставини дозволяють зробити пропозицію про посилення тенденції до розробки комплексних (одно-і багатоконтурних) економіко-демографічних моделей.
3 Демографічний фактор економічного розвитку, формування сучасного теоретичного підходу.
В економічній науці з часу появи основоположного праці А. Сміта (Сміт, 1993) домінує теоретична парадигма, передбачає вивчення факторів економічного зростання (В«причин багатства народів В»). У відповідності з цією парадигмою оптимальними діями на макрорівні (держава) і на мікрорівні (індивід) проголошуються ті, які найбільш ефективно сприяють економічному зростанню.
Тривалий час зростання чисельності населення розглядалося і як один із ключових факторів, і як закономірний н...
