рмаційний потенціал суб'єкта в певній галузі, тим точніше і диференціювати його інформаційні потреби. Відсутність у суб'єкта відповідного інформаційного потенціалу веде до формування у нього невизначених і неадекватних уявлень про необхідної інформації. Цим можна пояснити часто спостережуване в практиці інформаційного обслуговування явище, коли фактично однакові умови діяльності суб'єктів призводять до виникнення у них різних за змістом потреб.
Слід зазначити, що не будь-яка діяльність людини веде до формування у нього відповідних інформаційних потреб. Це насамперед залежить від цілей діяльності та наявного у суб'єкта інформаційного потенціалу. У тому випадку, коли суб'єкт повторює вже здійснений, принаймні, одного разу, акт діяльності, що реалізувала мета, необхідність в отриманні інформації буде мінімальної або взагалі не виникне протягом певного періоду діяльності. Це можна спостерігати в повсякденному житті багатьох людей, у тому числі і мають спеціальну освіту. Подібне пасивне відношення до отримання нової інформації дозволило в літературі іменувати таких фахівців В«Неспоживачами інформаціїВ». Однак постановка нового завдання або зміна умов діяльності, а тим більше і те, і інше разом узяте неминуче викличуть інформаційну потребу, яка може бути задоволена як шляхом читання літератури, так і іншими способами (особисті контакти з колегами, участь у конференціях і т. д.).
2. СПІВВІДНОШЕННЯ ІНФОРМАЦІОННИ' ПОТРЕБ з інформаційними інтересів і запитів
Поняття В«Інформаційна потребаВ» пов'язане з такими поняттями, як В«інформаційний інтерес В»,В« інформаційний запит В».
Інформаційний інтерес, як і інформаційний запит є вираженням інформаційних потреб, активною формою їх існування. Будучи необхідною ланкою в цій тріаді, інформаційний інтерес проявляється на стадії інформаційно-споживчої діяльності. Саме їм обумовлюється внутрішня структура діяльності людини по формуванню інформаційної потреби.
Характерною рисою інформаційного інтересу є специфічне виборче відношення до інформації, що надходить, пошук тих каналів і джерел, які потенційно здатні задовольнити виниклі у людини інформаційні потреби. Ця вибірковість є наслідком виховання, навчання і тієї предметної діяльності, яка породжує інформаційні потреби. При цьому виробничі професійні інтереси далеко не завжди збігаються з особистісними професійними. Це неспівпадіння негативно позначається на ефективності професійної діяльності людини. І, навпаки, збіг виробничих і особистісних інтересів як окремих фахівців, так і колективу в цілому підвищують продуктивність праці в будь-якій сфері діяльності.
Інформаційний запит, що є третім елементом згаданої тріади, іноді називають В«Знанням про незнанняВ» тієї необхідної інформації, яка в даний момент людині невідома, але потрібна для усунення проблемної ситуації, що виникла в його діяльності. Формулюючи запит, людина виходить лише з уявлень про своєї інформаційної потреби. Однак запит не може виникнути без знання про суть необхідної йому інформації. Уявлення про неї В«закладеноВ» в інформаційному потенціалі людини, яким він володіє в даний період часу у відповідній предметній області.
Інакше кажучи, це вираження образу-уявлення про інформацію, необхідної людині для здійснення діяльності. Оскільки категорія уявлення є явище завжди суб'єктивне, можна стверджувати, що всі інформаційні запити, як і інформаційні потреби, завжди мають суб'єктивний характер.
3. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ
Одним з складних питань теорії інформаційних потреб є їх класифікація, тобто розподіл на взаємопов'язані класи (звідси і назва - класифікація) з яких-небудь істотних ознаках. З наукової точки зору класифікація інформаційних потреб важлива для правильного розуміння механізму і закономірності їх виникнення, визначення властивостей і особливостей прояви, їх значення в бібліотечно-бібліографічної діяльності. Важливість класифікації для практики полягає в тому, що знання інформаційних потреб дозволяє виділити ті з них, які найбільшою мірою слід брати до уваги в бібліотечно-бібліографічної роботи.
Відомі різні підходи до класифікації інформаційних потреб, засновані на виділення притаманних їм ознак. Так, деякі представники науково-інформаційної діяльності вважають, що інформаційні потреби можна підрозділити на суб'єктивні та об'єктивні. Підставою для такої класифікації, як ми бачимо, є форми існування інформаційних потреб. Тут під об'єктивними інформаційними потребами розуміються потреби, існуючі незалежно від людини, поза і крім його свідомості. А під суб'єктивними в даному випадку розуміється відображення об'єктивних інформаційних потреб в свідомості людей. При цьому прихильники такого підходу вважають, що зусилля працівників бібліотек та інформаційних служб повинні бути спрямовані на виявлення і задоволення об'єктивних потреб.
На самому справі під об'єктивними інформаційними потребами розуміються не потреби в інформації, а ті умови діяльності людини (суб'єкта), які породжують інформаційні потреби. Виходить, що ці умови і є інформаційними потребами, що існують поза людини, а коли ці умови відбиваються в свідомості суб'єкта, вони стають суб'єктивними інформаційними потребами.
Такий підхід до класифікації інформаційних потреб є помилковим. Адже щоб у суб'єкта виникла інформаційна потреба, крім відображення умов діяльності він повинен думати потрібну інформацію в своїй свідомості, тобто мати про неї деяке уявлення. Якби інформаційна потреба виникла безпосередньо з умов діяльності, тоді ці умови призвели б до виникненню у різних людей однакових інформаційних потреб. У цьому неважко переконатися на простому прикладі. Уявімо собі, що над вирішенням однієї і тієї ж задачі в однакових умовах трудиться кілька людей з різними знаннями предмету діяльності, в тому числі і ті, які мають первинне, а тим більше віддалене уявлення про цей предмет (наприклад, вчений в області елементарних частинок фізики, студент фізико-технічного вузу і лаборант).
Згідно розглянутого підходу у них повинні були б з'явитися одні й ті ж по змістом інформаційні потреби, чого бути не може. Адже уявлення про тієї інформації, яка дійсно необхідна для вирішення завдання, у кожного будуть неоднакові, ступінь їх адекватності про дійсно необхідною і інформації і буде різна.
Таким чином, при однакових умовах діяльності виникають у різних суб'єктів потреби можуть розрізнятися по точності та повноті тієї інформації, яка дійсно необхідна для успішного здійснення цієї діяльності. Причому практично кожна інформаційна потреба буде містити як правильні, так і неправильні уявлення про необхідної інформації, оскільки вони залежать від тex знань, якими володіє суб'єкт (від його інформаційного потенціалу).
Поняття про об'єктивні інформаційних потребах виникло на основі виявлення в силу ряду причин неповної відповідності запитуваної фахівцями інформації тієї, дійсно необхідної, яка їм потрібна для вирішення відповідних науково-виробничих задам. Тому дослідники інформаційних потреб зробили висновок, що не можна обмежуватися задоволенням тільки суб'єктивно вираженою фахівцем потреби, так як корисну і потрібну йому інформацію він може і не запросити. Отже, на думку прихильників такого підходу, необхідно орієнтуватися не стільки на запит, скільки на В«ПотребиВ» розв'язуваної задачі. Ці потреби та позначили як В«об'єктивніВ», що не відповідає дійсності.
Тому виділення об'єктивних потреб теоретично невірно, неспроможне, так як інформаційні потреби виникають лише в ході процесу пізнання, здійснюваного людиною і залежного від його інформаційного потенціалу і можливостей.
На самому справі мова йде про специфічні властивості інформаційних потреб, які можна визначити як об'єктивні і суб'єктивні. Під об'єктивними властивостями розуміється та частина змісту потреб, яка відповідає інформації, дійсно необхідної для вирішення задачі діяльності. А суб'єктивним властивіс...
