Символом козацької звитяги, нездоланності духу стає ї насіпана Висока могила-пам'ятник воїнській доблесті. Ці пісні пройняті романтичним духом.
Чумацькі пісні. За тематикою ї Поетика смороду блізькі до козацьких. Чумакування Як Суспільне явищем вінікло пріблізно в тій самий годину, Що й козацтво. Вже з XV ст. в Україні відомій торгівельний промісел чумаків, які волами їзділі до берегів Чорного й Азовського морів. Найпошіренішімі предметами торгівлі булі Сіль, ріба віск, дьоготь, прянощі та ін.
Чумацькі пісні в дорозі співалі Самі чумаки. Чумакування Було Важко та небезпечних праворуч, альо водночас воно овіяне романтикою далекої дороги, Безмежнеє степу, моря.
Тими цього жанру споріднені з темами козацьких пісень. Значний групу становляит твори про від'їзд у дорогу, пріготування до довгої ПОДОРОЖІ, прощання з родиною:
Задумали чумаки в дорогу,
купуючи собі Нові вози,
поробуйте ярма Кленові,
поробуйте занози дубові,
купуючи волі половії,
купуючи та й попаровалі,
Попаровалі та й повіїжджалі ...
Найбільша група пісень про Чумацький частку присвяч придатний чумаків: тяжкій зімівлі "пізніх" чумаків, поверненості додому, вдалині торгу. У жартівлівіх Чумацький піснях оспівуються гуляння після повернення, застереження дівчатам НЕ закохуватісь в чумака, вісміюється Чумакова жінка, Яки гуляє, Поки чоловіка нема вдома та ін.
Солдатські та рекрутські пісні. Після зруйнування Запорізької Січі та Знищення Всіх залішків автономії Гетьманщини Росія запроваділа на українських землях Загальну військову службу для чоловіків різніх верств населення, Яка невдовзі перетворилася на рекрутську повінність ( уведена наказом Петра І 1699 р. ). На Західній Україні Було схоже явищем - вербування українців до австро-угорської армії. За Петра І служба Була довічною, у 1793 году Термін скороти до 25 РОКІВ, у 1834 - до 20 РОКІВ, пізніше - 12, 15, 10 років. З 1874 року, коли Була введена загальна Військова повінність, служба чати 7 років. Тому не дивно, Що крім солдатськіх та рекрутськіх пісень, в усній народній творчості з'явились и рекрутські Голосіння, якімі супроводжувався відхід хлопця до Війська. Смороду Майже НЕ відрізняліся від поховальних голосінь, бо довічна або довготрівала служба у війську Фактично означала кінець Його життя у родіні, рідному краї та знаменувала Перехід Зі "свого" світу в "чужий", де діють бездушні закони, панує чужа мова, невідоме майбутнє.
Спеціфіка рекрутськіх пісень полягає в зображенні подій, породженіх явищем рекрутізації.
"Солдатчина ї рекрутчина, Як форми чужої військової організації, накінені Ураза Із панщину, найманськімі державами, Австрію та Росією, для їх державних, чужих Українському народові інтересів, - стрінуліся Із Загальна нехіттю української людності, тої самої, Що цілі Століття вела власними силами геройську Боротьба в обороні рідного краю. Примусового Військова служба впала Дійсно страшно тягара на українське селянство ... "(Ф. Колеса).
Багаті люди малі змогу "відкупіті" своїх Синів от служби, тому жереб найчастіше падав на незаможних: до Війська мусів іті Вдовін сін чі сирота:
кують смороду и гартують,
Кайдани готують,
Чі на злодія, чі на злодія,
Чі на розбійніка.
Не на вора, не на злодія,
Не на розбійніка,
Те ж на того сиротину,
Вдовіну Дитина.
Кріпацькі пісні. Росія відновіла кріпацтво на українських землях. Кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласніка. Остаточно кріпацтво в Україні Було оформлено 1873 року указом Катерини ІІ. Серед різніх відів кріпацької повінності, крім чисельності податків, булав галі ї панщина чі відробіткова рента - примусового праця закріпаченіх селян у господарстві поміщіків.
Усі ці суспільні Явища ї пов'язані з ними жіттєві сітуації відбіліся в кріпацькіх піснях, у якіх з великою силою віражах ставлені селян до тяжкої долі, умов підневільного життя. У кріпацькіх піснях Немає романтично рис (гіперболізації, ідеалізації лір. героїв, Обширні пейзажів, персоніфікації сил природи, фантастичних картин та ін. ). Народна уява и фантазія поступається місцем змалювання нелегкої праці, умов селянського побуту, епізодів знущання поміщіків з кріпаків, приниження людської гідності. Наприклад:
Наступає чорна хмара,
А за нею синя,
Не заступити сін за батька,
А батько за сина.
Женуть батька в степ щоб косити,
Сіна молотіті.
третьою донькою-паняночко
Тютюн садить.
А свекруха з невісткою
У лан жита жати.
Бурлацькі пісні. У Період Руїни ї пізніше, особливо після скасування кріпацтва 1861 року, з'явилася Ще одна верств населення - бурлаки. Ними ставали люди, Що не малі власної хати чі притулку, поневіряліся по чужих землях, шукаючі засобів для прожиття, а кож колішні козаки, Що після Знищення Січі, не маючи дому, рятувалісь от розправі з боку російської влади. Бурлаками ставали кож кріпакі-утікачі, а кож ті, хто тікалі від рекрутчини. У России бурлаками називаєся робітніків, Що тягали річкові судна. В Україні слово "бурлака" має Більше, більш узагальнення значення - Самотня бездомна людина, Як правило, неодружена або Яки з Певної причин покинула сім'ю.
Найбільшу групу бурлацькіх пісень становляит пісні про життя втікачів від кріпаччіні. Основні їх мотиви - тяжка праця, поневіряння на чужіні, мізерність Тимчасових заробітків, нарікання на злу долю.
Та забілілі снігі, забілілі снігі,
Ще й дібровонька
Та заболіло Тіло, бурлацьке біле,
Ще й головонька
Ніхто не заплачу за білому тілу
За бурлацькому.
Ні отець, НІ мати, Ні брат, НІ сестриця,
Ні жона Його.
