ортепіано в Чотири руки, а кож транскріпції и перекладення для фортепіано творів Як своїх, так и інших композиторів, романси и хори. Ним напісані и чудові Духовні твори - Літургія Іоанна Златоуста и Цілонічне пільнування.
Творчість композитора
Музіка Рахманінова відрізняється емоційною яскравістю, відвертістю, щедрою мелодикою, безпосередністю виразі. Експресивності загостреність поєднується в творах композитора з епічною суворістю, пронікліва Лірика - з глибоким драматизмом. Рахманінов Продовжує и об'єднує Традиції Чайковського и композиторів В«Могутньої купки В», прівносячі в них дихання Сучасності.
Та не Ліше Музичні твори, альо и літературна спадщина Рахманінова - сторінки спогадів, на жаль, незавершеною, інтерв'ю, статті, листи - представляють велічезній Інтерес.
Читаючи вислови Рахманінова, не можна не піддатіся чарівлівості Його розуму, тонкій спостережлівості и влучності думок, не відмітіті доброго гумору, коли Інколи Крізь похмурі настрої пробіваються теплі промені справжньої душевності. ЦІЛКОМ зрозуміло, Що ці Властивості особливо віявляються в листах до найбільш близьким йому кореспондентів, таких, Як В.Р. Вільшау, І. Гофман, А.М. и М.С. Керзіні, М.К. Метнер, М.С. Морозов, С.А. Сатіна, А.А. и Є.В. Сван, сестри Скелею, М.А. Слонов, Е.І. и Є.К. сомів, М.С. Шагінян та Інші.
Листи Рахманінова, по суті своєму імпровізаційні, Такі, Що народжуються в процесі невімушеної Бесіди, дозволяють скластись Досить цілісну, Майже літопісно послідовну картину життєвого шляху композитора, різніх по щаблях значущості подій, вражень и переживань.
За Спогадах навіть Дуже близьким йому людей, Рахманінов БУВ скрітній, небалакучій, коли справа стосувалася Його композіторськіх задумів и тім Більше їх ідейного змісту. Дружина Рахманінова - Наталія Олександрівна запевняє: В«Я Ніколи НЕ знала, Що ВІН пише, Поки ВІН творів В»[, 323]. Причому така скрітність стала для композитора типів з самого качана творчого життя. Дуже рідкісні випадка, коли ВІН Своїм кореспондент повідомляє, над чім працює. Скрітність свою Рахманінов пояснював Частково невпевненістю: чи доведе ВІН до Закінчення Свій задум або, розчарувавшісь в ньому, кіне роботу на півдорозі. Лише завершивши задумане, композитор ділівся минуло муками творчості. І хоча ці Відомості стосуються переважно інформаційно-фактологічної сторони, альо все таки смороду дозволяють досліднікам представіті процес Створення ряду творів - від моменту Виникнення задум до Його повної реалізації, ступінь інтенсівності творчого процесу, Яки Була у Рахманінова феноменальною. З Дивовижна швідкістю створюваліся В«АлекоВ», Концерт № 1, Елегійне тріо В«Пам'яті великого художникаВ», В«Франческа да РімініВ», В«Скупий ЛицарВ», романси ор. 21, 26, 38, В«Літургія святого Іоанна ЗлатоустаВ», Концерт № 3, В«Етюди-картиниВ» ор. 33 и 39, В«ДзвониВ», В«Цілонічне пільнуванняВ». Інтенсівність творчості Рахманінов НЕ Втрата и на схілі віку, хоча Постійно скаржівся, Що Втрата минуло швідкість твору. Досить прослідкуваті по аркушах процес Створення Рапсодії на тему Паганіні, Сімфонії № 3 і «ѳмфонічніх танцівВ», щоб в цьому переконатіся. Звичайний Бувало и так, Що робота над твором затягувалася на Багато РОКІВ. Подібне відбулося, Наприклад, з Сімфонією № 2, з Концертом № 4. Альо Такі випадка в творчості Рахманінова віключення.
За Спогадах С.А. Сатіної, Рахманінов Якось у розмові з нею про Зміст Його творів сказавши, Що В«все Це вісловлено в Його творахВ» [, 323]. У окремому випадка, торкаючи цього питання в листах, ВІН Свідомо закутує Свої міркування туманом невізначеності. Наприклад, закінчівші Сонату № 1, ВІН звертає УВАГА М.С. Морозова на недолікі, корінь якіх, на мнение автора, в її задумі: В«Соната Безумовно дика и нескінченно довга. Я думаю, близьким 45 хвилини. У Такі розмірі мене заманила программа, тобто вірніше, одна керівна Ідея. Це три контрастуючі тіпі з одного світового Літературного твору. Звичайний, прогрійте викладу ніякої не буде, хоч мені и почінає приходити в голову, Що ЯКЩО б я відкрів програму, то Соната стала б ясніша В»[, 116]. Так Ніхто І не дізнався б, Який же Світовий літературний твір послуживши композіторові В«керівною ідеєюВ», якби не Повідомлення К.Н. Ігумнова, якому Рахманінов свого часу довірліво назвавши В«ФаустаВ» Гете. Не ставши бі відомій конкретній смісловій підтекст Рапсодії на тему Паганіні, Якби НЕ вінікла в нім практична необхідність у зв'язку з побажання М.М. Фокіна поставіті балет на музику цього твору. Показовім є и лист Рахманінова до О. Респігі від 2 січня 1930 року, в якому повідомляється Програмний підтекст ряду Його В«Етюдів-картинВ» з ор. 33 и 39, ПРИЗНАЧЕННЯ до оркестровки італійськім композитором за замовленням С.А. Кусевіцького. В цьому випадка Рахманінов відкріває Програми вказаніх п'єс через десятіліття з гаком після їх Створення. Альо, безперечно, самє смороду свого годині надіхнулі композитора на Створення ряду В«Етюдів-картинВ». Розкрио ж композитор свою творчу таємницю, Мабуті, з метою направіті мнение Респігі по шляху, близьким до внутрішнього змісту Вибране п'єс.
Що стосується непрограмніх інструментальніх творів, то С. Рахманінов в якійсь мірі Ліше прочіняє завісу Своїми вислову и тім самим Як бі намічає шляхи проникнення в Зміст підтексту п'єс. У інтерв'ю, опублікованому в 1941 году, Рахманінов Затверджує: В«в процесі твору допомагають внемузічні враження, натхнення, Що є джерелом, альо В«Це не означає, Що я пишу програмное музикуВ». Кінець кінцем музика - виразі індівідуальності композитора у всій її полотні ... Музіка композитора винна віражаті дух Країни, в якій ВІН народився, Його любов, Його віру и думки, Що вініклі Під враженням книг, картин, які ВІН любити. Вона винна статі узагальнення Всього життєвого досвіду композитора.
Рахманінов з властівою йому замкнутістю не любив загальнофілософськіх, естетико-соціологічніх, конкретних музично-історічніх або теоретичних міркувань. Тім годиною до нього, Як до музичного авторитету з світовім ім'ям, Постійно булі обернені пітальні подивися и тихий, хто Шукало НЕ Тільки в Його музична творах, альо и в літературніх вислову етичним опору Своїм творч позіціям, и тихий, хто здобувана сенсаційній материал для збудження суперечок на сторінках Загальної або спеціальної преси. Як С. Рахманінов НЕ ухілявся от шірокомовніх, Просторово думок, все ж таки, долаючі неприязнь до цього Заняття, йому Доводи, особливо в роки життя за кордоном, неодноразової віступаті з інтерв'ю з різніх харчування. У Його аркушах кож є естетична проблематика, альо в них Багато думок такого характеру кинуте побіжно, в інтерв'ю ж смороду сконцентровані. Альо Більше Всього матеріалу для Складання повної картини Його естетичних переконань, зрозуміло, Дає Його власна музична творчість, яка в основних своїх проявах показує, наскількі далекий ВІН БУВ от устремлінь Сучасній йому композиторів - В«новаторівВ».
помилковості думати, Що Рахманінов взагалі проти творчих пошуків. На Його мнение, смороду можут буті пліднімі, ЯКЩО новаторство - результат оволодіння Всім Музична досвідом людства: В«Поважаю художні пошуки композитора, - заявляє Рахманінов, - ЯКЩО ВІН приходити до музики В«модернуВ» в результаті попередньої інтенсівної підготовкі. Стравінській, Наприклад, створ В«Весна священнаВ» не раніше, Ніж пройшов напруження Період навчання у такого майстра, Як Римський-Корсаков, и після того, Як написавши класичну сімфонію и Інші твори у класічній формі. Інакше В«Весна священнаВ», Зі всією її смілівістю, не володіла б такими соліднімі Музична достоїнствамі гармонійного и рітмічного складу. Такі композитори знають, Що смороду роблять, коли руйнуються закони; смороду знають Що їм протіставіті, ТОМУ ЩО мают Досвід в класичних формах и стілі. Опанувавші правила, смороду знають, які з них можут буті знехтувані и Яким слід підкорятіся В».
Звертає на собі УВАГА тієї факт, ЩО, крітікуючі багато, Із Його точки зору, потворніх сторін містецтва псе...
