, можна взяти народну примовку.
Музично-дидактичні ігри спрямовані на розвиток різних музичних здібностей дітей. Існують ігри для розвитку звуковисотного слуху, для розвитку почуття ритму, тембрового слуху, діатонічного слуху, для розвитку дитячої творчості.
3. Використання музично-дидактичних ігор і вправ на музичних заняттях
Для дітей старшого дошкільного віку програма пропонує різноманітний репертуар пісень і вправ різноманітних як за змістом, так і за формою. На музичних заняттях велика увага приділяється виспівування, тобто розучування вправ, що сприяють розвитку звуковисотного слуху, формуванню чистоти інтонації і розширенню діапазону голосу. Тембр голосу у дітей дуже нерівний, особливо це проявляється в співі різних голосних. Систематичне використання маленьких пісеньок допомагає вирівнювати звучання голосу, домагатися природного легкого співу. Дуже важливо, щоб кожне таке вправу мало цікавий зміст або ігровий момент, могло зацікавити.
В роботі використовуються як добре знайомі дітям вправи, так і незнайомі, в Залежно від того завдання, яке поставив педагог перед розучуванням тієї чи іншої пісні. Наприклад, у роботі над диханням, співучістю, протяжністю звуку допоможуть російські народні пісні В«Співає соловейкоВ», В«У кота ВоркотаВ» і В«ВальсВ» Е. Тілічеевой; в розспівування двох звуків на один склад-В«Дощик, лей на ганочокВ», російська народна заклички, В«Як під наші воротаВ», російська народна пісня. А перед розучуванням пісень у швидкому темпі добре використовувати пісеньки В«КоникиВ» Ф. Лещинської, В«ЇхалиВ» А. Філіпенко та ін, де потрібна виразне вимова слів при легкому рухомому звучанні.
Таким чином, при виконанні подібних вправ створюється емоційна творча атмосфера, що сприяє тому, що голоси дітей поступово набувають природне звучання, в них з'являється співучість, дзвінкість, високе світле звучання.
Досягненню чистоти інтонування, розвитку музичного слуху допомагає спів по музичним фразам (ланцюжком). Цей прийом дає можливість в короткий час перевірити рівень музичного та співочого розвитку більшості дітей і добре активізує дітей. Спів ланцюжком закріплює навик правильного дихання дітей.
Одна з складних завдань - В«співати індивідуально і колективно з супроводом і без ньогоВ». Початкові навички співу а капела маленьких нескладних пісеньок повинні бути сформовані в старшому дошкільному віці. Зручні для цієї мети народні пісні, такі, як В«Пішла млада за водоюВ», В«Ходила молодешенькаВ», В«У сиром бору Тропіна В»,В« Під кузні В», а також такі авторські пісні, якВ« Буде гірка під дворі В»Т. Папатенко,В« Літні квіти В»Є. Тілічеевой та ін Виконання їх а капела сприяє формуванню у дітей більш стійкого ладотональной слуху. Характерним в цій роботі є наступний прийом: педагог відіграє музичне вступ, діти починають петь9без музичного супроводу, якщо помиляються, нечисть інтонують, педагог підтримує їх голосом, а з кінцем пісні грає висновок або останню фразу.
На музичних заняттях педагогу треба прагнути розкрити художній образ пісні, домогтися того, щоб він дійшов до кожної дитини, захопив його.
Перед розучуванням пісні необхідно провести коротку бесіду. Це допоможе дитині усвідомити зміст, викликати певне емоційне ставлення до пісні. Можна підібрати прислів'я, потешки, приказки, які більш глибоко розкриють зміст і сенс пісні.
Велике значення на музичних заняттях займають музично-дидактичні ігри і вправи. Вони змушують дітей думати, вирішувати, ставлять їх у пошукову ситуацію, розвивають музичні здібності, допомагають більш успішно засвоювати співочі навички та вміння, роблячи їх стійкими. Музично-дидактичні ігри найчастіше використовуються перед розучуванням нової пісні.
Для розвитку звуковисотного слуху у дітей старшого дошкільного віку застосовуються дидактичні ігри з В«Музичного букваряВ» Н.А. Ветлугиной: В«БубонціВ» - для зіставлення трьох звуків, різних по висоті, В«Скільки нас співає?В»-для розвитку гармонійного слуху, В«Музичне відлунняВ» - для розвитку музичного слуху і чистоти інтонації, В«Вчений коникВ»-для формування ладотональной слуху, відчуття і знаходження тоніки. Для розвитку ладового почуття пропонується така вправа: виповнюється невелике, вже знайоме дітям музичний твір, в якому є вступний тон-сьома щабель. Останній звук (тоніка) не дограється. Дітям пропонується заспівати його. Ігрова дія допомагає дитині виконати завдання і сприяє розвитку музичного слуху.
Діти з великим інтересом ставляться до таких прийомів, як знаходження тоніки і пропевание останнього звуку (або звуків) мелодії. Наприклад, музично-дидактична гра В«Вчений коникВ».
Педагог розташовує на фланелеграфе намальовані квіти кульбаби і.взяв паличку, на кінці якої прикріплений коник, грає звук фа, показує на перший квітка і каже: В«Ось це будиночок коника, запам'ятайте його. Коник захотів пострибати з квітки на квітку, але обов'язково повинен повернутися до себе додому на перший квіточка. Пострибай, коник, з першого квітки на третій, а звідси на перший. Стрибай з першого на п'ятий і назад вниз і т. д. В». Одна дитина повинен показувати стрибок коника паличкою, а всі діти пропевать звуки в супроводі мелодії на слово В«стрибВ», останній звук (В«будиночок коникаВ») - тоніку діти повинні знайти самостійно. Спочатку цю вправу не завжди вдається дітям, особливо стрибки з першого на сусідній, другий і назад. Спів близьких по відстані звуків завжди важко для інтонування. Але захопливість і ігровий характер вправи допоможуть їм подолати ці труднощі, адже кожному захочеться поводити коника. Якщо діти помиляються, то педагог допомагає.
Використовуючи образне порівняння, можна запропонувати дітям гру В«Пташки на дротіВ», яка розвиває активне слухове увагу і музичну пам'ять. На фланелеграфе з нотним станом на другу лінійку педагог викладає трьох намальованих пташок і розповідає: В«на вулиці поруч із дорогою тяглися електричні дроти, на одному дроті сиділи три горобці і співали одну і ту ж пісеньку. (Співає звуконаслідування В«чів-чів-чівВ» на одному звуці, показуючи напрям мелодії, тримаючи руку на одному рівні.) Сиділи довго, першому горобцеві це набридло, він перелетів на провід вище і заспівав таку пісеньку. (Педагог переміщує горобця на третій лінійці й пропевает звуконаслідування В«чів-чівВ» з показом рукою і напрямки мелодії вгору, діти повинні повторити цю пісеньку.) Другому горобцеві скоро набридло сидіти на одному місці, і він перелетів на провід нижче. (Пропевают В«чів-чівВ» та показує напрямок мелодії вниз, діти повторюють.) А третій горобець сказав: В«Мені й тут добреВ». Злетів, сів на той же провід і заспівав свою пісеньку В«чів-чівВ» на одному звуці. (Закріплює горобця знову на другу лінійку і пропевает, тримаючи руку на одному рівні.) В»
Потім педагог просить дітей запам'ятати спів кожного горобця, повторює три мотиви, грає один з них, пропонує дитині показати на фланелеграфе, якому горобцеві належить ця пісенька, і заспівати мотив. Таким чином, пізнавальний матеріал, поєднуючись з цікавістю, сприяє кращому засвоєнню поставлених завдань у грі.
Для успішного рішення програмних завдань з навчання дітей співу необхідно ретельно продумувати зміст, методи і прийоми кожного заняття, планувати не тільки розучування нової пісні, закріплення раніше пройденої, але і визначати співочі вправи на розвиток музичного слуху і голосу.
4. Конспекти занять з використанням музично-дидактичних ігор і вправ у старшому дошкільному віці
Заняття № 1
Вид діяльності
Програмне зміст
Музичний матеріал
Музично-ритмічна діяльність:
- вхід в зал
-вправи
Розвивати у дітей вміння рухат...
