ржанню вигідного соціального порівняння. Ступінь раціональності організаційної поведінки дозволяє визначити рівень ефективності управління персоналом. Визначення раціональності організаційної поведінки засноване на використанні тестових методик (тест ММРІ, Р. Кеттелла та ін.)
Нормативність - відповідність поведінки індивіда нормам, прийнятим в даному соціальному середовищі.
девіантної - відхилення поведінки індивіда від цілей і норм, поділюваних оточенням.
Всі категорії системного опису організаційного поведінки взаємопов'язані і реалізуються в практичній діяльності менеджера в сукупності та поєднанні один з одним. Комплексний підхід дозволяє досягти ефективного використання людських ресурсів організації.
5. ВХІДНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МОДЕЛІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ПОВЕДІНКИ
ВП являє собою 3-х рівневу модель, в якій кожний наступний рівень базується на попередньому. Людина, приходячи в орг-ю має свої риси характеру і усталені моделі поведінки. Він стає членом групи, яка представляється йому з одного боку свободою і розвиває його здібності, а з іншого - накладає на людину обмеження. То ж стосується і орг-ії в цілому.
1. Економ. система: Людський капітал:
1) проф. підготовка і кваліфікація
2) трудовий досвід і традиції
3) загальна культура і культура праці
4) соц.-псих. якості людини
5) здоров'я та працездатність
Найбільш ефективними сферами вкладення в людський капітал в різних країнах вважають:
1) охорона здоров'я та соц. забезпечення
2) освіту
3) трудова міграція
2. Національна культура
Облік культурних відмінностей необхідний. Т.к організаційна поведінка в різних культурах має відмінність, яка визначає різноманіття відносин і елементів. Можна виділити 5 основних характеристик:
1. Взаємозв'язок з окр. середовищем
В· люди залежні від окр. середовища
В· люди живуть в гармонії з окр. середовищем
В· люди панують над окр. середовищем
2. Тимчасова орієнтація
В· орієнтація на минуле
В· орієнтація на даний
В· орієнтація на майбутнє
3. Природа людей
В· люди добрі
В· люди не добрі
В· люди м/б як добрими, так і не добрими
4. Орієнтація діяльності
В· дія
В· існування
В· контролювання
5. Спрямованість відповідальності
В· індивідуалісти
В· група
В· ієрархія
6. Просторова орієнтація
В· відокремленість
В· відкритість
В· змішаний характер
6. Виходять ХАРАКТЕРИСТИКИ ОП
1) продуктивність включає в себе продуктивність і ефективність.
Підприємства працюють продуктивно, якщо продукція користується попитом і частка його на ринку висока. Однак продуктивність буде залежати від ефективності досягнення підприємством своїх цілей (прибуток, вироблення в од. часу).
2) абсентеїзм (відсутній) Пр.: конвеєр. Рівень абсентеїзму, який перевищує допустимий впливає на ефективність і на продуктивність роботи на підприємстві з ускладненням технологічних процесів і введенням більш складного обладнання
3) плинність кадрів (витрати на відбір персоналу, але на вакантне місце можуть прийти більш підготовлені кадри)
4) задоволеність
Для вимірювання рівня задоволеності можна скористатися двома підходами:
1. метод єдиної оцінки:
Повністю не задоволений _______________________ Повністю задоволений
2. підсумовування оцінок задоволеності різними сторонами роботи:
В· самореалізація в роботі
В· характер контролю
В· справедливе винагороду
В· умови праці
В· відповідність роботи типом особистості
В· психологічний клімат
Вихідні елементи ОП дають реальну можливість проводити аналіз ефективності впровадження багатьох заходів по удосконалення роботи з персоналом і змінам роботи всередині організації.
7. ОСОБЛИВОСТІ ОБМІНУ ІНФОРМАЦІЄЮ В Комунікаційний процес
Процес комунікації являє собою процес обміну інформацією. Саме тому, що обмін інформацією вбудований в усі основні види управлінської діяльності, ми називаємо комунікації сполучною процесом. А одним з важливих інструментів управління в руках менеджера є що знаходиться в його розпорядженні інформація. Використовуючи і передаючи цю інформацію, а також одержуючи зворотні сигнали, він організовує, керує і мотивує підлеглих. Тому багато що залежить від його здатності передавати інформацію таким чином, щоб досягалося найбільш адекватне сприйняття даної інформації тими, кому вона призначена.
У процесі комунікації інформація передається від одного суб'єкта іншому. В якості суб'єктів комунікаційного процесу можуть виступати як окремі особистості, групи, так і цілі організації.
Здійснюються комунікації шляхом передачі ідей, фактів, думок, відчуттів або сприйнять, відчуттів і відносин від однієї особи іншій в усній або якого-небудь іншій формі з метою отримання в відповідь бажаної реакції.
При розгляді комунікативного процесу необхідно враховувати, що в умовах людського спілкування важливо не тільки те, як інформація передається, але і те, як формується, уточнюється, розвивається. Комунікація та інформація різні. Але пов'язані між собою речі. Комунікація включає в себе і те, що передається, і те, як це В«щоВ» передається.
Для того щоб комунікація відбулася, необхідно, як мінімум наявність двох людей. Тому кожен з учасників повинен володіти всіма або деякими здібностями: бачити, чути, відчувати, сприймати запахи і смак. Ефективна комунікація вимагає від кожної боку певних навичок і вмінь.
Спілкування не можна розглядати тільки як відправлення і прийом інформації, так як ми маємо справу з відношенням двох індивідів, кожний з яких є активним суб'єктом - взаємне інформування їх передбачає налагодження спільної діяльності. Тому в комунікативному процесі відбувається не тільки рух інформації, але й активний обмін нею.
У специфічно людському обміні інформацією особливу роль для кожного учасника спілкування відіграє значущість інформації, так як люди не просто обмінюються словами, а прагнуть при цьому виробити загальний зміст. А це можливо за умови. Що інформація не тільки прийнята. Але і зрозуміла, осмислена.
Суть комунікативного процесу - як обміну інформацією, так і спільне розуміння предмета. Тому в кожному комунікативному процесі реально поєднуються діяльність, спілкування і пізнання.
Обмін інформацією обов'язково передбачає вплив на партнера. Комунікативне вплив, яке при цьому виникає, - це психологічний вплив одного учасника на іншого з метою зміни її поведінки. Ефективність комунікації вимірюється саме тим, наскільки вдалося вплив.
Комунікаційна мережа - це з'єднання певним чином учасників комунікаційного процесу за допомогою каналів комунікації. Канали - це зв'язки, що забезпечують взаємодію та передачу інформації між об'єктами комунікації.
Комунікаційні мережі можуть бути двох видів: централізовані і децентралізовані.
У централізованих мережах інформація рухається послідовно від одного учасника до інших. (Відображають ієрархічну модель організаційних відносин і можуть бути ефективними при певних умовах).
У децентралізованих мережах відбувається вільне циркулювання інформаційних потоків між учасниками на основі децентралізації влади. Це забезпечує формування ефективного організаційної взаємодії на основі самостійності, творчості та ініціативи.
8. СПРИЙНЯТТЯ ЛЮДИНОЮ ОТОЧЕННЯ
Сприйняття може бути визначене в найзагальнішому вигляді як процес отримання і обробки інформації. Він полягає в тому, що інформація, здобута із зовнішнього середовища, проходить обробку, наводиться в певний порядок і систематизується. Вона містить в собі уявлення людини про навколишнє сере...
