ивих ділянках, підвищити ефективність контрольних операцій і робіт. Внутрішньофірмовий контроль охоплює не тільки всю виробничо-господарську діяльність структурних підрозділів, але й підприємство в цілому. Головне призначення управлінського контролю полягає в безперервному, суцільному і системному спостереженні за виробничою діяльністю всіх структурних підрозділів з метою виявлення резервів росту її ефективності, забезпечення збереження матеріальних і фінансових ресурсів, усунення причин і умов, що породжують безгосподарність, і на їх основі прийняття оптимальних управлінських рішень.
При здійсненні внутрішнього контролю основна увага приділяється центрам відповідальності, очолюваним керівниками, які несуть відповідальність за результати роботи. У зв'язку з тим що в управлінському обліку розрізняють центри відповідальності: витрат, виручки і прибутку, то для цілей управлінського контролю ці ж центри відповідальності є й центрами контролю. Контроль витрат (витрат) займає центральне місце в управлінському контролі, так як необгрунтований їх зростання негативно позначається на фінансових результатах діяльності фірми, зниженні конкурентоспроможності продукції, що випускається, що в кінцевому підсумку може призвести до банкрутства.
Система управлінського контролю розвивається і удосконалюється в міру розвитку ринкових відносин в Росії. Природно, ускладнюються і його основні цілі, і головні завдання. Основна мета контролю полягає у виявленні відхилень фактичного стану керованого об'єкта від тих нормативних, планових і багатьох інших характеристик, відповідно до яких він повинен функціонувати. Така постановка мети дає можливість, з одного боку, уникнути покладання на контроль різного роду невластивих йому завдань, а з інший - більш конкретно показати загальну спрямованість цієї специфічної функції управління.
1.2 Наукові підстави управлінського контролю
Розглянемо важливі класифікаційні ознаки внутрішнього контролю.
1. Загальнонаукові методичні прийоми контролю: аналіз, синтез, індукція, дедукція, редукція, аналогія, моделювання, абстрагування, експеримент.
2. Власні емпіричні методичні прийоми контролю: інвентаризація, контрольні заміри робіт, контрольні пуски устаткування, формальна і арифметична перевірки, зустрічна перевірка, спосіб зворотного рахунку, метод зіставлення однорідних фактів, службове розслідування, експертизи різних видів, сканування, логічна перевірка, письмовий та усний опитування.
3. Специфічні прийоми суміжних економічних наук: прийоми економічного аналізу, економіко-математичні методи, методи теорії ймовірностей і математичної статистики.
Під системою управлінського контролю розуміється сукупність організаційної структури, методик і процедур, прийнятих керівництвом економічного суб'єкта в Як засоби для упорядкованого і ефективного ведення господарської діяльності, яка, в тому числі, включає організовані всередині даного економічного суб'єкта його силами нагляд та перевірку дотримання вимог законодавства, точності і повноти документації бухгалтерського обліку, своєчасності підготовки достовірної бухгалтерської звітності, запобігання помилок та перекручень, виконання наказів і розпоряджень, забезпечення збереження майна організації.
Мета системи управлінського контролю - своєчасно запобігти нераціональні або неправильні дії, а також помилки при обробці інформації.
Система управлінського контролю складається з п'яти пов'язаних один з одним компонентів:
- контрольна Середа;
- оцінка ризиків;
- інформація і мережі;
- моніторинг;
- існуючі контрольні процедури.
Компоненти структури управлінського контролю:
В· Контрольна середу - дає загальну оцінку організації, її політики і процедурам.
В· Оцінка ризику - ідентифікація керівництвом ризиків.
В· Інформація та мережі - методи, використовувані для класифікації і відображення операцій і повідомлення ролей та обов'язків.
В· Моніторинг - процедури, необхідні для оцінки якості застосування системи внутрішнього контролю на постійній основі.
В· Існуючі контрольні процедури - політика і процедури, встановлені для гарантії того, що цілі керівництва досягнуті.
Застосування і необхідність компонентів системи управлінського внутрішнього контролю залежать від розміру економічного суб'єкта, складності методології інформаційної обробки даних, характеристик керівництва.
2. Середа застосування, функції та механізми реалізації управлінського контролю
2.1 Функції управлінського контролю
Управлінський контроль - це одна з функцій управління, без якої не можуть бути реалізовані повною мірою всі інші функції управління: планування, організація, керівництво і мотивація. Так, планування повинне постійно враховувати реальні можливості і змінюються умови функціонування і розвитку фірм. Контроль покликаний забезпечувати правильну оцінку реальної ситуації і тим самим створювати передумови для внесення коректив у заплановані показники розвитку як окремих підрозділів, так і всієї фірми. Тому контроль виступає одним із головних інструментів вироблення політики та прийняття рішень, забезпечують нормальне функціонування фірми і досягнення нею намічених цілей як у довгостроковій перспективі, так і в питаннях оперативного керівництва.
У функцію контролю входять: збір, обробка та аналіз інформації про фактичні результати господарської діяльності всіх підрозділів фірми, порівняння його з плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз причин цих відхилень; розробка заходів, необхідних для досягнення намічених цілей. У зв'язку з цим контроль розглядається не тільки як фіксування відхилень, але і як аналіз причин відхилень і виявлення можливих тенденцій розвитку. Наявність відхилень у одній з ланок може вимагати прийняття термінових рішень, що стосуються оперативної діяльності конкретного підрозділу.
На діяльність організації впливають численні фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, дія яких передбачити з достатньою мірою ймовірності не завжди вдається. Контроль відноситься до числа тих функцій управління, сутність яких не завжди правильно розуміється людьми. Слово В«контрольВ» як і слово В«владаВ» викликає частіше все негативні емоції, так як сприймається, насамперед, як обмеження, примус. І, дійсно, контроль як функція, яку виконує менеджер, полягає в забезпеченні підпорядкування комусь або чомусь. За допомогою контролю встановлюються обмеження, завдяки яким виключається можливість дій, що завдають шкоди організації. Однак, це лише один з аспектів контролю.
Важливою функцією управлінського контролю є розробка стандартної системи звітності, перевірка цієї звітності та її аналіз як за результатами господарської діяльності фірми в цілому, так і кожного окремого підрозділи. Тому здійснення функції контролю спирається в першу чергу на організацію системи обліку і звітності, що включає фінансові та виробничі показники діяльності та проведення їх аналізу.
Щоб глибше зрозуміти сутність системи контролю як важливої вЂ‹вЂ‹управлінської категорії, розкрити механізм функціонування що виражаються нею відносин, виявити особливості різних її складових, необхідно її класифікувати відповідно до різними ознаками.
Вибір форми внутрішнього контролю залежить від складності організаційної структури, правової форми, видів та масштабів діяльності, доцільності охоплення контролем різних сторін діяльності, відносини керівництва організації до контролю. Одна з найбільш розвинених форм внутрішнього контролю - внутрішній аудит.
Організація внутрішнього контролю у формі внутрішнього аудиту властива великим і деяким середнім організаціям, для яких характерні: ускладнена організаційна структура, численність філій, дочірніх компаній; різноманітність видів діяльності та можливість їх кооперування; прагнення органів управління отр...
