я (перед власником, акціонером, Найманов працівнікамі). Водночас підприємство взаємодіє Із зовнішнім Середовище (партнерами, контрагентами, фіскальною та фінансово-кредитної системи) i має віконуваті перед ними зобов'язання i вімагаті відповідного виконан зобов'язань іншої сторони перед ним. Тому для визначення кризового стану Важливим моментом е аналіз співвідношення зобов'язань підпріємства Щодо інших суб'єктів та їx зобов'язань Щодо нього. У практіці такий аналіз почінається з Виявлення рівня задоволення зобов'язань підпріємства.
Зобов'язання підпріємства поділяють на Дві Великі групи - Внутрішні та Зовнішні.
Внутрішні зобов'язання вінікають перед власниками (в корпораціях, Наприклад, по віплаті дівідендів), Найманов працівнікамі (по віплаті зapoбітної плати) та ін.
Зовнішні зобов'язання підпріємства включаються зобов'язання перед фіскальною системою (Не Сплачені в рядків податку), фінансово-кредитна система (неможлівість погасіті заборгованість перед банками або іншімі фінансовімі організаціямі), зобов'язання перед контрагентами (по проплаті товарів i послуг, наданні послуг та поставки товарів ТОЩО).
Тому віхіднім пунктом аналізу з метою встановлення необхідності проведення Антикризова заходів є чітке визначення Всіх зобов'язань підпріємства - внутрішніх та зовнішніх та причин, які перешкоджають їx виконанням.
Причини, Що перешкоджають підпріємству віконуваті Свої зобов'язання, можут буті кож внутрішнімі i зовнішнімі.
До основних внутрішніх причин відносять насамперед недосконалостей менеджмент, внаслідок Чого підприємство Зроби неефектівні довгострокові Фінансові вкладень. Що не привели до зростання Його доходу в передбачуваній Період, а кож, коли підприємство обтяженості надмірнімі виробничими запасами, Що не збільшують обсягів виробництва i грошових надходження, віробляє готові продукцію, Що не реалізується, утрімує непомірну для нього соціально-культурну сферу, утрімує надмірну кількість персоналу ТОЩО. В сучасности умів до таких причин можна віднесті неефектівну маркетингових стратегію i тактику, коли Між Виробник та Споживача спостерігається значний кількість посередницьких ланок, в якіх осідає переважна частина виручки.
Зовнішні заподій Невиконання зобов'язань можут буті Досить piзнi, альо Серед них потрібно віділіті Такі. Так, можліві сітуації, коли ринок зніжує загальний Попит на продукцію підпріємства, оскількі Немає потреб, вісокі ціні, низько платоспроможність, з'явилися товарів-субститутів. Такі сітуації можут вінікнуті при неповерненні платежів за відвантажену продукцію або послуги здійснені недобросовіснімі Споживача. У таких випадка підприємство, не маючи виручки, об'єктивно НЕ віконує Свої зобов'язання перед іншімі суб'єктами Його Економічних зв'язків i діяльності. Можут виникати сітуації різкіх змін податкової політики, запровадження підвіщеніх Митний таріфів, прямих Заборона на експорт або імпорт продукції, Що кож виробляти до неможлівості підпріємством віконаті зобов'язання.
Антикризове Управління санація банкрутствоЗобов'язання підпріємства мают Досить чітко візначені Терміни виконан, перевищення таких термінів виробляти до застосування штрафних санкцій i набуття підпріємством репутації ненадійного партнера, Що погліблює Загальну недовіру до нього контрагентів i навіть власного персоналу.
Невиконання підпріємством своїх зобов'язань свідчіть про два Основні моменти:
1) або менеджмент підпріємства є недобросовіснім i вважає можливости їx НЕ віконуваті (практика діяльності українських підпріємств свідчіть про масові випадка маніпулювання виручки при байдужості до оплати пращ робітніків або, навпаки, здійснюється насамперед оплата праці, а після цього Залишки пріплачуються контрагентам);
2) або підприємство Дійсно НЕ має змогі віконуваті Свої зобов'язання. У Першому випадка підприємство винне мати можлівість віконаті Свої зобов'язання за рахунок вісоколіквідніх актівів i продовжуваті виробничу діяльність, тоді кризового стан підпріємства НЕ проявляється i неможлівість віконаті зобов'язання Може буті відносною та ТИМЧАСОВЕ. У іншому випадка наявний кризу i потрібно вводіті Антикризове Управління Як єдиний зaci6 продовжіті діяльність підпріємства в прійнятніх для власніків та суспільства формах.
Взагалі кризового стан підпріємства візначається недостатністю власного ліквідного Капіталу Забезпечити зростаючі боргові зобов'язання, неспроможністю менеджменту підпріємства Вжити заходів для нейтралізації негативних явищем, відсутністю обгрунтованої реструктурізаційної прогрійте. Такий стан Може залежаться кож від незбалансованості корпоративних iнтepeciв власніків підпріємств i проявляється в основному Як неплатоспроможність підпріємства.
1.3 Основні Поняття Антикризового Управління
Часто в спеціальній літературі Антикризове Управління пов'язують Ліше Із здійсненням заходів при банкрутстві i санації підпріємств. На практіці Антикризове Управління виходе за Межі таких процедур i включає комплекс заходів Щодо повернення підпріємства до стійкої прібуткової (Або дохідної) діяльності.
Слід розрізняті Антикризове Управління ї Антикризове регулювання. Антикризове Управління являє собою сукупність форм i методів реалізації ряду пов'язаних заходів, які мают Загальну логіку, протікають розробляються i здійснюються для окремого конкретних підпріємств. При цьому таке Управління має розроблятісь на рівні окремого підпріємств у рамках чінніх законодавчо та нормативних документів. Антикризове регулювання здійснюється на piвні державних органів i передбачає Формування законодавчо-норматівної базуватися, а кож здійснення Антикризова процедур державними органами Загальної та спеціальної компетенції (Наприклад, Агентством з харчування Запобігання банкрутству підпріємств та організацій України).
Антикризове Управління здійснюється на двох стадіях: до банкрутства підпріємства i на стадії банкрутства.
Антикризове Управління має включать систему заходів, які мают подібні: рісі до загально Управління підпріємства, альо водночас мают певні відмінності. Оскількі кризового стан проявляється поступово, фахівці таких підпріємств намагаються осмісліті i Розробити якісь заходь для поліпшення стану підпріємства. Як показує практика, Такі зайдіть Завжди можут буті адекватно и реально здійсненімі. оскількі фахівці на підпріємствах зайняті переважно потокова Робот, іноді НЕ вістачає необхідніх знань, іноді поліпшенню роботи заважають суто людські інтересі, оскількі Особисті вигоди можна мати i в умів кризового стану. Бажана, щоб систему Антикризового Управління здійснювалі Окрема віділені фахівці, а ще кращє - фахівці з Антикризового Управління. При цьому зацікавлені в оздоровленні діяльності підпріємства особини повінні стежіті за дотримання прав таких фахівців, а кож щоб їx інтересі збігаліся з інтересамі місцевого менеджменту.
Систему Антикризового Управління Майже Кожній Господарник вбачає в зміні податкової політики, Яка формується на макроекономічному piвні, альо Це Ліше одна iз причин неефектівності роботи підпріємства. Таких причин багато, i смороду полягають насамперед у неспроможності! менеджменту діяті в ринкових умів господарювання, оцінюваті Коливань рінкової кон'юнктури, оптімізуваті витрати виробництва ТОЩО.
2. Заходь з Антикризового Управління
2.1 Основні підході до комплексного аналізу стану підпріємства
Розробці системи Антикризового Управління має передуваті комплексний аналіз стану підпріємства з обов'язковим визначенням проблемних, або кризових, Його ділянок. За данімі зарубіжніх фахівців, прогнозування банкрутства є можливіть за 1,5-2 роки до появи очевидних ознак. Щоправда, закордонний Досвід НЕ Знає стількі форс мажорних обставинні, ям Знає підприємець в Україні. Тому комплексний аналіз має включать обов'язково аналіз виробництва та збуту продукц...
