, зокрема,даними, отриманими господарською практикою. Це мало великеметодологічне значення, оскільки дозволило не тільки наочно й переконливо длясучасників обгрунтувати ідею органічної еволюції, але й перевіритисправедливість самої теорії. Матеріалістичний характер Д. зробив йогонеприйнятним для консервативної частини біологів і для релігійно налаштованихкіл.
Ч. Дарвінвиходив з існування двох основних типів мінливості; певної,представляє собою пристосувальні реакції організмів на впливфакторів зовнішнього середовища, і невизначеної, також виникає під впливомзовнішніх факторів, але не має пристосувального характеру. Певнізміни при відсутності з'єднав їх фактора зникають, як правило, вже внаступному поколінні. Невизначені зміни, навпаки, передаються відпокоління до покоління незалежно від умов середовища. Тому Ч. Дарвін вважав,що головний матеріал для еволюції поставляє саме невизначенамінливість. Довгий час подання про невизначеної мінливості як проматеріалі еволюції залишалося найбільш уразливою стороною Д. Наприклад,англійський інженер Ф. Дженкін розрахував, що потомство, одержуване присхрещуванні особин, що характеризуються небудь ознакою, з особинами, їм неволодіють, повинне мати вдвічі ослаблене вираження даної ознаки.Отже, у ряді поколінь нові властивості повинні зникати, а незакріплюватися, тому еволюція неможлива. Згодом було показано, щоспадкові особливості організмів не "розчиняються" при передачінаступним поколінням (див. Генетика, Менделя закони). Багатоантідарвіністіческіе теорії (див. Ламаркізм, неоламаркізм) чільну роль уеволюції відводили певної мінливості. Згідно з цими теоріями,пристосувальні (адаптивні) зміни передаються у спадок і єматеріалом для еволюційного процесу. Однак певні (пристосувальні)зміни - адаптивні модифікації, - за сучасними уявленнями, неуспадковуються. Спадково обумовлена ​​лише здатність організмів до адаптивнимреакцій на відповідні зовнішні фактори, про що свідчить сталість,з яким адаптивнімодифікації знову проявляються при відновленні колишніхумов. Крім того, численними експериментами доведено, що зновуз'являються спадкові зміни організмів, як правило, не буваютьпристосувальними. Адаптивні ж модифікації - не нові пристосування, ареакції, вироблені в ході попередньої еволюції цих організмів.
Матеріаломеволюції може служити тільки невизначена (спадкова) мінливість,заснована, як встановлено сучасною біологією, на мутаціях і їхкомбінаціях, що виникають в результаті схрещування. Нові мутації зазвичай шкідливі:вони порушують вже досягнуту пристосованість. Еволюція не зводиться, однак,тільки до раптового виникнення нових вдалих спадкових властивостей (див.Мутационізм). Взаємодія організмів з навколишнім середовищем виражається в боротьбіза існування. Згідно з Ч. Дарвіном, це явище обумовлене бракомжиттєвих засобів (їжі, світла, сховищ, території і т. д.) для всіхнароджуваних особин даного виду. У процесі боротьби за існування у особин,виявилися не пристосованими до даних умов середовища, знижується плодючістьабо вони гинуть. Чим ближче по своїй біології організми, що живуть на однійтериторії, тим гостріше що йде між ними конкуренція і тим більше число їхгине; набагато частіше виживають особини, що використовують різну їжу, що володіютьрізними засобами захисту і т. п., іншими словами, що набувають різнівластивості. У результаті в ряді поколінь відбувається розбіжність ознак -дивергенція, що врешті-решт призводить до розщеплення вихідного виду нарізновиди, які можуть стати новими видами (див. Відообразованіє).Ухилення, не відповідають умовам середовища, не зберігаються: особини, якимпритаманні такі ознаки, гинуть; але незначні мутації комбінуються присхрещуванні особин, що пройшли відбір. Це призводить до зміни властивостейорганізму. Так, завдяки загибелі особин, що володіють різкими неадаптівниміухиленнями, і схрещуванню вижили первинно неадаптивні мутації в процесівідбору перетворюються на нові пристосування. Так як гинуть в боротьбі заіснування і виживають (проходять відбір) не отд. ознаки, а що несуть ціознаки особи, еволюціонувати може тільки популяція - група належатьдо одного виду і постійно схрещуються між собою особин, що живуть на однійтериторії. Що йде під контролем природного добору схрещування призводить нетільки до перетворення мутацій, але і для поступового поширення нових пристосуваньна всі особини, складові популяцію. Завдяки безперервному дії відбору впроцесі еволюції накопичуються нові адаптивні зміни тих ознак, заяким йде відбір. Але всі частини будь-якого організму найтіснішим чином пов'язаніміж собою, тому в ході еволюції виникає співвідносна, абокоррелятивная, мінливість (див. Кореляції). Поступове зміна будовиорганізмів у відповідності з факторами зовнішнього середовища в кінцевому підсумку призводить достановленню нових видів. Конкретний напрям еволюції визначається, з одногобоку, дією природного відбору, а з іншого - наявністю спектруневизначених спадкових відхилень у складових популяцію організмів,які можуть піддатися відбору. Т. о., Спадкова мінливість - целише матеріал для еволюції. Головним рушійним фактором еволюції служитьприродний добір.
Сучаснийдарвінізм служить найважливішою теоретичною основою як біології, так і с.-г. імедичної практики: тільки послідовний дарвіністіческій підхід даєможливість ефективного перетворення порід домашніх тварин і сортівкультурних рослин, виведення нових, більш продуктивних штамівмікроорганізмів - продуцентів антибіотиків; дарвінізм створює основу дляуявлення про біосферу як про найскладнішої розвивається системі і вперспективі дає можливість управління еволюційним процесом. дарвінізм маєі не менш важливе принципово методологічне значення, тому що ця теоріяповністю стоїть на позиціях діалектичного матеріалізму, постійно даючиматеріал для розробки філософських і методологічних проблем сучасногоприродознавства.
Як зазначав більше 30 років тому М. Рьюз, навіть критики вчення Ч.Дарвіна були змушені визнати його вплив на розвиток біології.
реліктовийвипромінювання еволюція планетарний
5. Основніположення концепції структурних рівнів живих організмів
Концепціясистемно-структурних рівнів організації живої матерії дозволяє не тількипредставити різноманіття живих організмів за рівнями їхньої складності і специфікифункціонування, але і розташувати їх у ієрархічному порядку, де коженпопередній рівень входить в наступний, створюючи єдине ціле живої системи.Критерієм виділення тих чи інших рівнів є специфічні дискретніструктури, а також фундаментальні біологічні взаємодії.
Існуютьрізні градації структурних рівнів організації живої матерії, якідосить численні. Серед них:
самоорганізуютьсякомплекси,
біомакромолекул,клітини, багатоклітинні організми.
Мають місце ітакі класифікації:
1)молекулярно-генетичний, клітинний, організменний, популяційно-видовий,біогеоценозний;
2)молекулярний, клітинний, тканинний, органний, організменний (онтогенетичний),популяційно-видовий, биогеоценотический, біосферний. Визначено і деякіінші рівні організації живої матерії. Однак класичними рівнями всучасної біології є наступні: молекулярно-генетичний, клітинний,онтогенетичний, популяційно-видовий, біо-геоценотіческій (біосферний).
Література
Дарвінізм.//Велика радянська енциклопедія: в 65 т. М.: Т. 30.
КолчинськийЕ. І. Ювілеї ЧарльзаДарвіна та еволюція дарвінізму (1909-2009)// Праці Міжнародної науковоїконференції В«Чарльз Дарвін і сучасна біологіяВ» (21-23 вересня 2009 р.,Санкт-Петербург). СПб. : Нестор-Історія, 2010. 820 з.
Конаш М.Б. Еволюційна теоріяЧ. Дарвіна і еволюційна революція// Праці Міжнародної наукової конференціїВ«Чарльз Дарвін і сучасна біологіяВ» (21-23 вересня 2009 р., Санкт-Петербург). СПб. : Нестор-Історія, 2010. 820 з.
СавченкоВ.Н., Смагін В.П.Курс концепцій сучасного природознавства: Навчальний посібник. - Владивосток:Вид-во ВГУЕС, 2002. - 296 с.
Хен Ю. В. Чи є дарвінізм підставоюматеріалістичного світогляду?// Пра...
