водівочому кладовіщі у Москві.
Ім'я геніального вченого прісвоєно Багата академічнім інстітутам,бібліотекам, кораблям ТОЩО. На пошанне вченого названо два мінералі В«ВернадВ» иВ«ВернадськийВ». Академія наук СРСР у 1945 р. встановила копійчаних премію тазолоту медаль ім. В. І.. Вернадського. Починаючі з 1973 р. премія іменіВ.І. Вернадського встановлено кож у НАН України. У 1964 р. ІМЕНЕМвченого названо гірський хребет у східній частіні Антарктиди. Довжина Йогопрежде 400 км, висота 1600 м. У 1981 р. на бульварі Вернадськогоу м. Києві (Академмістечко) споруджено величносте пам'ятник В. І.. Вернадського.
2. Богомолець Олександр Олександрович
Богомолець Олександр Олександрович - патофізіолог, віце-президентАкадемії наук СРСР, Президент Академії наук Української РСР, директор ІнститутуЕкспериментальної біології и патології Академії наук Української РСР, директорІнституту клінічної фізіології Академії наук Української РСР, Академік Академіїмедичних наук СРСР, Академік Академій наук СРСР, Української РСР и БілоруськоїРСР.
Олександр Олександрович Богомолець народився 24 травня 1881 року вКиеве, в Лук'яновської в'язниці. Там у тій годину знаходится в ув'язненні Йогомати - політична ув'язнено Софія Богомолець, засуджена до 18 РОКІВ каторги, ибатьку, Олександр Михайлович, земській лікар, засуджений за участь вреволюційному Русі до віслання до Сібіру на 7 років. Хлопчик віховувався вродовому маєтку Діда до повернення з заслання батька.
У 1900 году Олександр Богомолець Закінчив Із золотою медаллю 1-уКиївську гімназію и вступивши на юридичний факультет Універсітету СвятогоВолодимира (Київський університет), альо в тому ж году перевівся на медичнийфакультет. За станом здоров'я У січні 1901 року переїхав до Одес, де продовженонавчання на медичному факультеті Новоросійського універсітету. Під час навчанняна іншому курсі універсітету Богомолець опублікував дерло наукову роботу В«Допитання про Будови и мікрофізіологію бруннеровихзалоз залоз В»(1902).
У лютому 1906 року Закінчив університет відмінно и БУВ удостоєнійзвання лікаря, У січні 1907 року Призначений понадштатнім лаборантом прикафедрі Загальної патології Новоросійського універсітету, з 1910 року -приват-доцент цієї кафедри.
У травні 1909 року в Імператорській Військово-медічній академії зуспіхом захистів дісертацію на тему: В«До питання про мікроскопічну Будова ифізіологічне Значення наднірковіх залоз в здоровому и Хворов організмі В». Однимз опонентів при захісті БУВ великий російський фізіолог Академік І.П. Павлов,Що давши скроню оцінку роботі молодого вченого.
У січні 1911 року Богомолець відряджається за кордон на один рікдля підготовкі до професорсько звання, працював в кращих клініках иуніверсітетах Франції и Німеччіні. Після повернення в тому ж году Призначенийекстраордінарнім професором кафедри Загальної патології и бактеріологіїмедичного факультету Імператорського Міколаївського універсітету (нініСаратовській университет). Посідав Цю посаду до 1925 року. Саме у роки роботи вСаратові Богомолець ставши видатна вчені. Тоді ВІН вніс найбільшій Внесок донауки, оскількі потім в Його роботі все Більше годині Почаїв займаті суспільнадіяльність.
Там же Вперше віявіліся бліскучі організаторські здібностімолодого професора. Богомолець створі в Саратовському універсітеті науковулабораторію и обладнав її Кращим устаткуванням того годині. Частину пріладів ВІНпрівіз з Парижа, Частину сконструював сам. Саратовська лабораторія О.О. Богомольцястала провіднім центром Експериментальної роботи в області патологічноїфізіології в России. У Науковій діяльності Богомольця основна УВАГА пріділяласяпроблемам імунології, вивченості механізмів клітинного и гуморального імунітету ианафілаксії.
Після Жовтневої революції професор Богомолець став старшимепідеміологом Саратовського губернського відділу охорони здоров'я. У рокиГромадянської Війни - науковий консультант санітарного УправлінняПівденно-західного фронту Червоної армії и санітарного відділу Управліннязалізніць Поволжя. У 1923 году О.О. Богомолець організував дере в Країніпротімалярійну лабораторію, Яки ефективного працювала в Саратовському Заволжі.
У 1921 году О.О. Богомолець підготував и бачивши в Саратовіпідручник В«Короткий курс патологічної фізіологіїВ».
У березні 1925 р. Олександр Богомолець переїхав до Москви,оскількі БУВ Вибране професором по кафедрі патологічної фізіології медичногофакультету 2-го Московського державного універсітету.
У Москві Богомолець знов заявивши про себе Як про найбільшоговченого. Там ним напісані фундаментальні Наукові праці В«Криза ендокрінологіїВ»(1927), В«Загадка СмертіВ» (1927), В«Введення у вчення про констітуції и діатезВ»(Два видання, 1928), В«Про вегетатівні центри обмінуВ» (1928), В«набряк. Нариспатогенезу В»(1928),В« Артеріальна гіпертонія. Нарис патогенезу В»(1929), однозначнопереробленій и Розширення підручник В«Патологічна фізіологіяВ» (3-є видавництво,1929).
Одночасно з 1928 по 1931 роки Богомолець БУВ директор Інститутугематології и переливання крові Академії наук. Там Під Його керівніцтвом БулоВперше вірішено Завдання надійної консервації крові.
У 1930 году Богомолець в Черговий раз круто змінів Своє життя ипереїхав до Києва. ВІН БУВ Вибране президентом Академії наук Української РСР.Одночасно з 1930 року директор Інституту Експериментальної біології и патологіїи Інституту клінічної фізіології Академії наук Української РСР (ніні обидвоєінстітуті носячи Ім'я академіка Богомольця). Праці Богомольця в київськийПеріод життя прісвячені найважлівішім харчування патологічної фізіології,ендокрінології, вегетатівної нервової системи, вчен про констітуції идіатез, онкології, фізіології и патології сполучної тканин і проблемамдовголіття.
найбільших и неоднозначно Досягнення вченого ставши розроблення нимметод дії на сполучну тканина антиретикулярної цитотоксичність Сироватко (АЦС,або Сироватка Богомольця). Цю Сіроватку Богомолець ретельно розробляв и прагнувЗнайте їй Широке застосування в боротьбі Із старінням, а кож для Лікуваннясамих різніх захворювань. Безумовно, в Багато Чому ВІН переоцінів Значення АЦС.Альо Ніколи не можна забуваті, Що в роки Великої Вітчізняної Війни АЦС по сутіБула єдінім вітчизняним Засоба, Що застосовувалася для пріскорення процесівзрощення переломів и загоєння пошкоджень м'яких тканин. Чи не підлягає підрахункучисло жіттів поранених бійців, врятованіх за допомог цієї Сироватко. Крімтого, Академік Богомолець розробив теорію, Що пояснює механізм дії переливаннякрові коллоїдокластічеськім шоком (шок від Пошкодження колоїдів). Всю війнууспішно застосовувалася Його методика консервації крові. Ним створі крупнашкола патофізіологів. Олександр Олександрович Богомолець створі вчення провзаємодію пухлини и організму - ції уявлення кардинально змініло уявлення, Щоіснувалі у тій годину, про пухлина зростання.
На посту президента Академії наук Української РСР Богомолецьпровів велічезну роботу по розробці и Виконання планів наукових робіт дляВирішення Завдання індустріалізації Країни. Крім того, ВІН проявивши себе и ЛюдиноюВеликої цівільної мужності. Так, в роки масових репресій по Його Проханов иПід запропонованих ним особисте доручення булі звільнені з місць ув'язнення рядНайбільші вчені. У 1932 году Вибране академіком Академії наук СРСР, в 1929 -академіком академії наук Української РСР, в 1939 - академіком Академії наукБілоруської РСР.
На качанах Війни разом з Академією наук УРСР БУВ евакуйованій доУфі, Туди ж булі вівезені ВСІ крупні Українські інстітуті. Провів масовоїреорганізацію української науки для потреб військового годині, Що дозволилодобитися видатних результатів, зіграло велику роль у розвитку оборонноїпромісловості. Сам продовжував роботи в області патофізіології Стосовновійськової медицини. З 1942 року - віце-президент Академії наук СРСР. Активний соратникакадеміка М.М. Бурденко в справі Створення Академії медичних наук СРСР,після її Створення БУВ Вибране дійс...
