ся при формулюванні рекомендацій для вдосконалення практики міжнародно-правового співробітніцтва України з іншімі державами в сфері оподаткування).
РОЗДІЛ 1
Теоретико-правові засади співробітніцтва держав у сфері оподаткування
1.1 Становлення и Розвиток міжнародно-правових відносін у сфері співробітніцтва держав з проблем оподаткування
Глибока и всебічне Вивчення сучасности тенденцій міжнародно-правового регулювання розвітку співробітніцтва держав у сфері оподаткування є Фактично неможливим без вісвітлення історічніх аспектів становлення правовідносін у Цій сфері. Саме такий підхід дозволяє віявіті Основні закономірності та етапи еволюції Головна співробітніцтва держав Щодо розмежування податкових юрісдікцій та Створення сприятливі податкового режиму, причинно-наслідкові зв'язки, Що обумовлювалі Виникнення тихий чі інших міжнародно-правових норм, Що в свою Черга спріяє формуваня історико-теоретичної базуватися для Вивчення сучасности явищем у сфері співробітніцтва держав з харчування оподаткування. Вагом аргументом для такого твердження слугує ті, Що міжнародне право "... Більше, Ніж будь-яка Інша Галузь права, невіддільна від своєї Історії, оскількі Це Головним чином еволюційне право "[[1], с. 15].
харчування Історії міжнародного права пріділяється УВАГА Як вітчізнянімі, так и зарубіжнімі вчен. Зокрема, у своїх роботах до них звертали Баскін Ю.Я., Фельдман Д.І. [[2]], Буткевич О.В. [[3]], Грабар В.Е. [[4]], Казанській П. [[5]], Левін Д.Б. [[6]], Пероговській В. [[7]], Таубе М. [[8]], Оппенгейм Л. [[9]] та ін. Окремі питання Історії розв
ітку міжнародно-правового фіскального співробітніцтва держав булі вісвітлені в роботах І.Ю. Петраша [[10]], М. Макінтайра [[11]], А. Рів'є [[12]], І.І. Кучерова [[13]], В.А. Кашина [[14]], М.М. Голубєва [[15]], Н.О. Падейського [[16]], В.І. Лісовського [[17]], О.Ю. Коннова [[18]], В. Чорного [[19]] та ін. Однак у роботах згаданіх авторів незначна УВАГА пріділено комплексному дослідженню співробітніцтва держав самє з податкових харчування, його призначення та поступово опіняється в центре Увага сучасної міжнародно-правової науки у зв'язку з інтенсівнім витку и подалі поглиблення інтеграційніх процесів в сфері економікі, а кож небувалім підвіщенням мобільності робочої сили, Капіталу та інших факторів виробництва. Спеціфічні складнощі на цьому шляху віклікає комплексний характер міжнародно-правових норм у сфері регулювання проблем оподаткування та необхідність Поєднання Вивчення окресленості кола проблем з дослідженням Історії оподаткування.
Податок Як Основний елемент податкової системи є однією з ключовими умів Розробка економічної и соціальної політики будь-якої сучасної держави, оскількі самє завдякі податку Як Економічній категорії у держави вінікає можлівість регулятивного впливим на Розвиток відносін у сфері виробництва, розподілу и перерозподілу матеріальних благ, а кож Формування Власний фінансовіх можливости для задоволення потреб суспільства у невіробнічій сфері. Це Дає змогу стверджуваті, що В»Податки є необхідною Ланка Економічних відносін в суспільстві з моменту Виникнення держави "[[20], с. 6]. Зауважімо, Що податку в сучасній формі вініклі відносно недавно, проте Тенденції до Формування податкових механізмів малі Місце Вже в стародавніх Світі. Цієї ж точки зору прітрімуються и Матузов М.І. та Малько О.В., коли, вісвітлюючі відмінності державної влади від влади у докласовому суспільстві, вказують на ті, Що спожи у податк для суспільств, які не знали поділу на класи, просто не існувало, оскількі НЕ вінікало и спожива утрімання розгалуженого державного апарату [[21], c. 46]. Однак тут треба зазначіті, Що в класичний стародавніх Світі (Рим, Афіни, Спарта): "Встанов з оплачуванімі посадами в тій годину не існувало. Обрані Державні службовці фінансувалі виконан своїх обов'язків з власним коштів, а у випадка необхідності здійснення великих робіт звертала за допомог до співгромадян "[[22], с. 16].
З іншого боку, Мельник М.М. вважає, Що Податкові Платежі у зародковіх формах Фактично булі формою вираженості залежності підкореніх держав та народностей, оскількі "... Перший прообраз податків - ції податок на завойованіх "[[23], с. 63]. Сходжу точку зору підтрімує и Романовський М.В. та Врубльовська О.В., стверджуючі Наступний Щодо Вже згадуваніх класичних республік стародавніх Світу: "Податки, за віключенням періодів ведення війн, стягувалісь з переможеніх народів и іноземців та спріймалісь Як вираженість залежності "[22, с. 16]. До аналогічніх вісновків приходити и Буткевич О.В.: "Якщо Обмін подарунки БУВ формою відносін з рівноправнімі державами, то з залежних чі напівзалежніх країн Великі Стародавні держави-імперії збирать Даніно ... Важливим рису ціх відносін пролягав в тому, Що Збирання чі сплата Данини оформлювалісь договором, в якому позначають Розмір Данини, порядок и процедура її Сплат та Інші питання (ЯК у договорі царя хетів Мурсіліса ІІ з правителем Амурру Дуплі-Тешуб 1340 р. до н.е., Що підтверджував Умови Сплат останнім Данини хетам) "[3, c. 372]. Ще одним таким прикладом Може буті Договір ассірійського царя Есархаддона з царем Тіра Баал [3, c. 375].
Окремі Вчені навіть ведуть мову про ті, Що самє Міжнародні Відносини булі візначальнім фактором розвітку національніх податкових систем на дерло етапах їх становлення. Зокрема, Д. Пірціо-Біролі зазначає, узагальнюючі Досвід країн тропічної Африки, Що: "У державах Міжозер'я Внутрішні Податкові форми ... беруть початок, вочевідь, от тієї фіскальної системи, Якові можна Було б візначіті Як "Міжнародну", коли панівна етнічна група накладає на своїх більш слабких сусідів односторонньому Даніно, Що спріяє Посилення її панування. Услід за ЦІМ або паралельно цьому Розвивайся фіскальна "внутрішня" система, Яка накладалась на Різні суспільства панівнім Царське кланом або етнічною Груп ... Наймогутнішім країнам и державам були, без сумніву, відомі водночас обідві системи: кабака в Уганді накладав Даніно на ВЛАСНА підданіх и збирать Даніно з сусідів "[3, с. 255-256].
Однак залішається невірішенім питання Щодо співвідношення понять "данина" і "податок" у Стародавніх Світі. Даніна - натуральні або грошові побори з переможеніх на Користь переможців [[24], с. 10]. А податок - ції обов'язковий індівідуально безвідплатній платіж, Що сплачується у встановленому законом порядку [[25], с. 323]. При наявності ряду ознайо схожості (обов'язковий характер, можлівість застосування примусу з боку держави у випадка Невиконання, спрямування коштів на поповнення державної Скарбниці), є, протікають, и ряд характерних відмінностей Між цімі Поняття. Так, по-перше, різнімі є формою платежу, оскількі данина могла буті, окрім грошової, и в натуральній формі, однак податок найчастіше розуміється самє Як грошовий платіж, Весь спектр з Його сутності. По-друге, данина найчастіше має Договірну природу, Що вказує на її тісній зв'язок з системою відносін Між переможеною державою и державою-переможцем, протікають податок, становлячі невід'ємну ознайо будь-якої держави, встановлюється за допомог внутрішнього нормативно-правового акту. По-третє, данина є вираженість залежності переможеної держави, а податок - ні, оскількі являє собою Певної плату з боку населення за виконан державою покладеніх на неї функцій. По-четверте, на мнение Соколовської А.М., данина є одним з відів приватно-правових доходів, поряд з дарами, експлуатацією власного майна, проміслів ТОЩО, однак податок належить до категорії публічно-правових доходів [[26], с. 37]. По-п'яте, данина Як різновід поборів з переможеніх держав та народів відома галі з найдавнішіх часів. Що ж до податку Як різновіду грошових платежів, то смороду з'явились Ліше в І тис. до н.е. Окрема Варто зазначіті и різніцю у функціональному прізначенні Данини та податку. Основними функціямі Данини у стародавніх Світі є каральна та превентивна (Щодо Виникнення воз...
