ексним, воно спрямоване на ліквідацію алергічної реакції, зменшення набряку, зниження чутливості організму до гістаміну. ​​
Невідкладного лікування вимагає набряк гортані, при якому необхідно негайно ввести підшкірно 0,1% розчин адреналіну в дозі, що відповідає віку (0,3-0,5-0,8 мл); внутрішньовенно або внутрішньом'язово один з антигістамінних препаратів (дипразин, димедрол, супрастин та ін), гідрокортизону гемісукцінат (75-125 мг) або преднізолон гемісукцінат (30-60 мг). Хворий з набряком гортані потребує термінової госпіталізації у відділення інтенсивної терапії або реанімації. Йому необхідно забезпечити вдихання зволоженого кисню, введення діуретиків: фуросеміду (внутрішньовенно або внутрішньом'язово 1% розчин по 1-2 мл), 15% розчину маніту (Внутрішньовенно струминно повільно або краплинно з розрахунку 1-1,5 г/кг маси тіла), 30% розчину сечовини (внутрішньовенно крапельно з розрахунку 0,5-1,5 г/кг маси тіла) та ін; введення аскорбінової кислоти, препаратів кальцію.
У разі подальшого погіршення стану показана термінова трахеостомія. При локалізації патологічного процесу в шлунково-кишковому тракті, мозкових оболонках сприятливий ефект надає введення антигістамінних препаратів та діуретиків. При псевдоалергічні набряку Квінке рекомендується введення Z-амінокапронової кислоти всередину (2,5-5 г) або внутрішньовенно (2-5 г в 20 мл 40% розчину глюкози), контрикала (30000 ОД в 300 мл ізотонічного розчину натрію хлориду внутрішньовенно крапельно), переливання плазми. Прогноз, як правило, сприятливий. Профілактика полягає в строгому дотриманні елімінаційної дієти і попередженні контакту хворого зі специфічним алергеном, лікуванні вогнищ хронічної інфекції, періодичному застосуванні антигістамінних препаратів (особливо в період цвітіння рослин при пилкової алергії).
3. Атопічний дерматит
Атопічний дерматит - спадкове, що зудить, хронічне, алергічне, неінфекційне (незаразних) захворювання. Атопічний перекладається як дивний, чудний, а дерматит - це запалення шкіри.
Атопічний дерматит зустрічається у всіх країнах, у людей різного віку, частіше хворіють жінки. Останнім часом відзначається зростання захворюваності на атопічний дерматит. Пов'язано це і з забрудненням навколишнього середовища, і з продуктами харчування, і психоемоційними навантаженнями, а може і перевантаженнями. Іншими причинами називають вкорочення термінів грудного вигодовування, штучне вигодовування, токсикоз і похибка харчування матері під час вагітності і періоду лактації .. Провокують загострення захворювання і/або посилення такі несприятливі фактори, як інфекції бактеріальні, вірусні або грибкові, алергени харчові, побутові та виробничі, психоемоційні навантаження. Атопісческій дерматит може виникнути як наслідок несприятливих метеорологічних факторів (недостатнього опромінення світлом, різкого перепаду температури, вологості повітря і ін).
Загальні відомості про атопічному дерматиті:
Атопічний дерматит - спадкове, що зудить, хронічне, алергічне, неінфекційне (Незаразних) захворювання.
Так як захворювання спадкове, то, на жаль, неминучі періоди загострень, але можливо продовжити періоди ремісії, тобто періоди дозволу висипань.
В останній час поширення атопічного дерматиту серед членів однієї родини стає все більш частим явищем.
Якщо в одного з батьків або найближчих родичів є атопічний дерматит , бронхіальна астма або алергічний риніт, то ймовірність розвитку у дитини атопічного дерматиту-50%. Якщо атопічним дерматитом хворіють обоє батьків, то з імовірністю 80% хвороба передасться і їх дитині.
У 90% людей атопічний дерматит діагностується протягом перших п'яти років життя. У 60% захворювання починається на першому році життя. У міру дорослішання симптоми хвороби можуть слабшати або навіть зникати, але у багатьох людей прояви атопічного дерматиту зберігаються протягом всього життя. Крім того, розвиток атопічного дерматиту часто супроводжується виникненням алергії і/або астми.
Симптоми атопічного дерматиту:
Чутливі ділянки шкіри найбільш схильних прояву атопічного дерматиту :
Обличчя, шия, пахвові западини, ліктьові і підколінні ямки, пахова область.
Під час загострень атопічного дерматиту спостерігається поразку одних і тих же ділянок тіла, однак в залежності від віку дитини місце прояву ознак хвороби може змінюватися. Гостра стадія. Характерні червоні плями, папули (вузлики), шкіра лущиться, виглядає припухлою, одутлість; відзначаються ерозії (поверхневий дефект шкіри), мокнутие кірки, можливе приєднання інфекції, тоді утворюються гнійнички.
Хронічна стадія. Характерні потовщення шкіри і посилення шкірного малюнка (з-за постійного розчісування і розтирання), хворобливі тріщини, особливо на долонях і підошвах. Гіперпігментація вік (більш темний колір шкіри) - результат розчісування очей.
• Симптом В«зимової стопи В»- гіперемія і помірна інфільтрація підошов, лущення, тріщини. • Симптом Моргана (Деньє-Моргана, складки Деньє-Моргана) - поглиблені зморшки на нижніх століттях у дітей. • Симптом В«полірованих нігтівВ» - зникнення поздовжньої смугастість і характерний вигляд нігтя, внаслідок постійного расчесов шкіри. • Симптом В«хутряної шапки В»- дистрофія волосся потиличної області. • Симптом псевдо Хертога - тимчасове зникнення волосся, спочатку в зовнішній третині, а потім і на інших ділянках брів у деяких хворих.
Причини атопічного дерматиту:
Дебют захворювання припадає на раннє дитинство (перший рік життя), як правило це пов'язано з введенням штучних сумішей, коров'ячого молока, яєць, риби. Проявляється захворювання появою червоних, злущуються плям, мокнутием, утворюються бульбашки. Вогнища локалізуються на особі, у складках великих суглобів, в області зап'ясть і шиї. Дитина стає неспокійним, порушується сон. Приблизно у 70% до 14-15 років захворювання може самостійно пройти. А у 30% перейде в дорослу форму. Шкірні прояви у вигляді вогнищ ліхенізаціі (Шкіра потовщується, посилений шкірний малюнок), множинні кірки і тріщини, папули (Вузлики), шкіра лущиться. У ролі провокатора виступають вже домашній пил, рослини, плесніть, шерсть домашніх тварин, сухий корм для рибок.
Патогенез:
Певне значення в розвитку АТ грають психосоматичні розлади. Сильний свербіж, дратівливість, тривожний поверхневий сон, неадекватність реакцій, білий дермографізм класичні прояви психосоматичної патології. При оцінці психосоматичного статусу у пацієнтів виявлялася високий ступінь тривожності, розвиток реактивних депресій, астеновегетативний синдром. (Ревякіна В.А., Іванов О.Л., Білоусова Т.А. 2000).
Було показано, що основним субстратом у псіхонейроіммунном взаємодії є нейропептиди, (Субстанція P, кальцітонінгеноподобний пептид), що забезпечують взаємозв'язок між нервовими волокнами, огрядними клітинами і судинами. Під дією "аксонрефлекса", розвивається вазодилатація, що виявляється еритемою. Субстанція P забезпечує вивільнення гістаміну з тучних клітин шкіри і надає пряму дію на судини, збільшуючи їх проникність, чим можна пояснити слабку ефективність, у ряді випадків, антигістамінних препаратів. Таким чином проглядається прямий взаємозв'язок між центральними і вегетативними відділами нервової системи. Поліпшення в психоемоційному статусі під впливом терапії, корелювало з позитивною динамікою шкірного процесу. (Іванов О.Л., Білоусова Т.А. 2000).
Спадкова схильність у патогенезі атопічного дерматиту підтверджується високою частотою зустрічальності асоціації антигенів HLA: A3, A9, B7, 8, B12, B40. Клінічні дані також вказують на роль спадковості в закріпленні патологічних ознак від батьків дітям. Так, від батька алергіка ознаки атопії у дитини розвиваються в 40 50% випадків, від матері в 60 70%. Якщо обидва батьки є нос...
