ринку послуг.
Ще один вельми поширений випадок, коли необхідна оцінка товарного знаку, - визначення збитку від фальсифікації товарів і послуг. Дане явище процвітає на ринку алкоголю, сигарет, кондитерських виробів та інших споживчих товарів. Очевидно, що підробці піддаються тільки відомі бренди, в розкрутку яких вкладені чималі кошти, тому і збиток, нанесений піратами, може бути дуже значний. Крім виробників - власників зареєстрованих товарних знаків, від підробок страждають також і споживачі, так як фальшива продукція, як правило, має набагато більш низька якість, ніж оригінал. В результаті падає репутація справжнього власника бренду, а, отже, знижуються його доходи.
Для запобігання наслідків підробки товарного знаку, виробники можуть застрахувати свій товарний знак. При цьому також потрібно оцінка нематеріальних активів в цілях розрахунку страхової суми і страхових внесків.
Менш поширена в Росії оцінка товарних знаків для цілей застави при кредитуванні підприємств. Це пояснюється двома основними причинами. По-перше, банки дуже насторожено ставляться до нематеріальних активів саме в силу їх невідчутності. Крім того, ринок інтелектуальної власності набагато більш обмежений, ніж, наприклад, ринок нерухомості або обладнання, у зв'язку з чим можуть виникнути труднощі з подальшою реалізацією предмета застави. Видача кредиту під заставу товарного знака можлива тільки для підприємства, ім'я якого широко відоме не тільки на регіональних, але й на міжнародних ринках. У свою чергу, підприємства - власники таких товарних знаків не бажають ризикувати настільки унікальним активом, тому що основні фонди завжди можна придбати ще раз, а ось заново створити світовий бренд потребує величезних грошових і часових витрат.
Вартість послуг з оцінки товарного знака визначається індивідуально і залежить від наступних факторів:
В· трудомісткості робіт з оцінки вартості товарного знака;
В· повноти та достовірності наявної у Замовника інформації про об'єкт оцінки;
В· термінів виконання замовлення за оцінкою товарного знака.
1.2 Етапи оцінки товарних знаків
Правові відносини в галузі товарних знаків на території РФ регулюються Законом РФ від 23 вересня 1992 р. N 3520-I "Про товарні знаки, знаки обслуговування і найменування місць походження товарів ". У відповідності з цим законом:
"Стаття 1. Товарний знак і знак обслуговування (далі - товарний знак) - позначення, службовці для індивідуалізації товарів, виконуваних робіт або послуг (далі - товари) юридичних або фізичних осіб.
Стаття 3. На зареєстрований товарний знак видається свідоцтво на товарний знак. Свідоцтво засвідчує пріоритет товарного знаку, виняткове право на товарний знак в відносно товарів, зазначених у свідоцтві. "
При проведенні оцінки, оцінювач, в Відповідно до статті 3 зазначеного закону, повинен оцінити вартість виключного права на товарний знак відносно товарів, зазначених в свідоцтві, т.е дати вартісний еквівалент, виражений у грошовій формі, всіх переваг, якими володіє власник товарного знака. Економічні переваги, якими володіють товари, що продаються під відомим товарним знаком, полягають у тому, що покупець впевнений в якості товару і довіряє даному виробнику. Ці переваги знаходять своє вираження в показниках продажів, збільшуючи оборот і розширюючи коло клієнтів - споживачів даного товару.
Саме фінансові показники виробництва і продажу товарів є основою для оцінки товарного знаку, оскільки оцінка проводиться на основі аналізу повного циклу виробництва і реалізації товарів або послуг даної компанії і передбачає визначення ринкової вартості товарного знака через визначення доходів, одержуваних від його використання.
Оцінка товарного знаку припускає виконання наступних робіт:
1) Проводиться збір загальних даних та їх аналіз. На цьому етапі аналізуються дані, що характеризують економічні, соціальні та інші фактори, що впливають на вартість оцінюваного товарного знака. В процесі оцінки товарного знаку збираються необхідні дані про стані відповідного сектора ринку і закономірності його зміни. Виробляється огляд публічної інформації про вартість аналогічних товарних знаків.
2) Проводиться збір спеціальних даних про передбачений товарному знаку і їх аналіз. На даному етапі збирається більш детальна інформація, що відноситься до оцінюваного товарному знаку. Збір даних про передбачений товарному знаку здійснювався шляхом вивчення Оцінювачем відповідних документів, наданих адміністрацією Замовника. Ці документи включають звітні дані про діяльність компанії, що володіє оцінюваним товарним знаком, а також прогнози адміністрації Замовника про очікуваних фінансових результатах.
3) Аналізується найбільш ефективне використання оцінюваного товарного знака. Висновок про найбільш ефективному використанні оцінюваного товарного знака робиться на основі зібраної інформації з урахуванням існуючих обмежень, специфіки та типових способів використання подібних товарних знаків.
4) Проводиться вибір і застосування підходів і методів оцінки товарного знаку. Для оцінки вартості товарного знака розглядаються різні методи оцінки, в тому числі засновані на трьох підходах до оцінки (витратному, порівняльному та дохідному), що є стандартними, і прийнятими Міжнародною практикою. Проводиться аналіз доцільності їх використання в оцінці даного товарного знака та вибираються найбільш надійні в застосуванні методи, на основі яких оцінюється вартість товарного знака.
5) Оформляється висновок про вартість товарного знака та підготовка звіту про оцінку. На даному етапі всі результати, отримані на попередніх етапах, зводяться воєдино і викладаються у вигляді звіту, дається висновок про підсумкової вартості оцінюваного товарного знака.
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТОВАРНИХ ЗНАКІВ
Перш ніж приступити до оцінки вартості ТЗ, слід виключити всі можливі двозначності, що підстерігають на цьому шляху. Необхідно зрозуміти, що саме слід оцінювати і для чого:
чи слід оцінювати частина бізнесу, пов'язану до конкретної продуктовою лінійкою, компанію, бренд або права на маркування, яке наноситься на упаковку продукції, що продається?
який обсяг прав на ТЗ і інші пов'язані з ним активи можуть бути реалізовані в процесі намічуваної угоди?
Відповіді на ці питання допоможуть уникнути помилки і спрямувати зусилля фахівців по правильному шляху. Залишаючись в рамках того чи іншого підходу, професійні оцінювачі можуть використовувати один або декілька методів оцінки вартості ТЗ. Другий варіант переважніше, оскільки дозволяє представити висновки в звіті більш обгрунтованими і очевидними, при цьому вибір конкретного методу є прерогативою оцінювача.
Слід зазначити, що при оцінці ТЗ існують спеціальні, так звані секретні методи, які використовуються низкою компаній в якості свого ноу-хау. Наскільки варто довіряти цим непрозорим способам? Багато в чому це питання є риторичним, оскільки цілком і повністю належить до компетенції і потребам споживачів оціночних послуг, так як професійне і наукове співтовариство не можуть дати об'єктивної відповіді.
Розглянемо основи порівняльного і дохідного підходів вартісної оцінки прав на ТЗ (не будемо зупинятися на витратному підході, оскільки він порівняно рідко застосовується на практиці).
2.1 Порівняльний підхід
Порівняльний підхід до оцінки товарних знаків заснований на принципі заміщення, суть якого в тому, що раціональний інвестор (покупець) не заплатить за конкретний товарний знак суму, більшу, ніж та, в яку обійдеться придбання на ринку схожого товарного знака, що володіє такою ж корисністю. Тобто ціни, заплачені на ринку за аналогічні або зіставні товарні знаки, повинні відображати вартість оцінюваного товарного знака.
Використання порівняльного підходу здійснюється за наявності достовірної і доступної інформації про ціни аналогічних то...
