и М. Костомарова. Його громадсько-політична діяльність (має сенс Говорити про Кирило-Мефодіївське товариство Як Зі Сторони просвітніцтва нації, так и з боку Його участі у формуванні політічніх ідей українського народу) тісно пов'язана з діяльністю Кобзаря, оскількі смороду _в._унтовувалі доволі Схожі позіції. Альо ЯКЩО Костомаров БУВ словя'нофілом, то Шевченко тяжів до українського патріотізму.
Діяльність таємної політічної організації В«Братства _у .. Кирила и Мефодія В», засновниками якої БУВ Костомаров, стала Важливим віхою розвітку української політічної думки. М.І. Костомаров розробляє програмний документ цієї організації В«Закону Божого (Книга буття українського народу) В».
Основні положення цього документу, Це так звань Ідеал суспільного життя, Спроба прістосуваті форми політічного жіття до національного характеру українського народові, модель побудова суверенної держави, Що відповідала б традіційнім уявленням українців про волю, правду, право на гідне існування особістості в суспільстві.
М.І. Костомаров Доводи, Що через федерацію слов'янських народів держави їх, слов'ян, зможуть отрімуваті самостійне державне життя, Отримати право на державу про Якові маріло НЕ Одне Покоління українського народу. Його Ідеї здобули продовження и в наш годину, оскількі питання про Виникнення федерації, и зараз вікорістовується в політіці Як Один із Шляхів Отримання державної самостійності, и по-перше, економічної незалежності.
Федералізм Як політико-правова Ідея стає в Україні Протяг століть. Одною Із основних частин демократичних програм, політічніх теорій. Костомаров візначав, Що качан федерації в Історії слов'янських племен не БУВ притаманний Ліше Їм. ВІН проявляється усюд де моральні принципи не булі зруйновані насільніцькім з'єднанням або, В«де внаслідок з'єднання неспріятлівіх сил людини для підтрімкі Єдності оборотів долі, частина НЕ прийнять характером зовсім Окрема один від одного ціліх, І не розійшліся на своєму шляху в Різні Сторони В».
Розглядаючі Федеральний теорію М.І.Костомарова необхідно візначіті, Що пропонованій Федеральний союз незалежних держав по змісту більш поєднує Елементи так необхідні для Формування сучасної конфедерації. Костомаров писав: - В«Мі пріймаємо, Що ВСІ слов'яни повінні Між собою поєднатіся ... Щоб БУВ один сейм або рада слов'янська де б сходилися депутати усіх Промов Посполитої и там розважалі б и рішалі Такі ДІЛА, котрі належать до цілого союзу слов'янських ... В»[5, c. 15].
Ідеї Костомарова М.І. про верховенства права особістості, федерацію держав, Яки Дає можлівість самостійно розвіватіся Кожній державі и одночасно проводитись спільну економічну політіку Будуть втілені Нащадки.
Україна ОТРИМАНО незалежність не таким шляхом Як пропонував Костомаров, альо на тій годину коли зароджувалісь Його Ідеї, відбувалося Як теоретичне, так и практичне Прагнення громадськості України до самостійності. Прогресівність Ідеї вченого пролягав у того, Що на перше Місце Було віведено національне питання, при цьому НЕ йшлось про протиставлення народів, а про їх спільну Боротьба з національну незалежність шкірного з них.
На сучасности етапі розвітку українського суспільства актуальніше ставитися питання удосконалення системи місцевого самоврядування, Що раніше кож підкреслював Костомаров.
У своїх працях ВІН розглядав и показавши Позитивні Сторони цієї форми, вказував на її Наслідки для Формування відносін Між державою та громадянами. Для становлення більш розвинутого суспільства Костомаров обгрунтував питання Переваги елемента самоврядування - економічно політічної децентралізації [6, c.280].
Проголошенням Костомаровим Ідеї національної держави в політико-філософських Концепції лібералізму вінікає Як ДОПОВНЕННЯ до Ідеї правової держави. Захіщаючі теріторіальну Єдність и політічну цілісність національна держава не Може водночасно НЕ захіщаті інтересі пріватної особини, її Політичні ї економічні звільни.
У своїх працях М.І.Костомаров підкреслював на забезпечення особістої звільни людини, забезпечення недоторканності особини, повагу її гідності. Кож ВІН наголошував на необхідність обмеження державної влади непорушний та невідчужуванімі правами людини, найважлівішіх Із якіх є право на гідне існування [6, c. 415].
Проаналізувавші політико-правову теорію М.І.Костомарова, можна Зробити Висновок, Що Вирішення проблем прав и свобод індівідуума, ефектівності державного устрою є актуальними в Усі часи. Добробут людини (чі особістів, чі в складі спільноті-народу) винен буті Головною метою сучасної соціальної держави.
Підсумовуючі віщезазначене, слід зазначіті, Що Костомарова відстоював ідею федератівності, наполягав на здобуття незалежності України та збереженням прітаманній їй культурних, духовних та національніх цінностей.
Політико-правові Ідеї вЂ‹вЂ‹лібералізму Костомарова зігралі видатна роль у розвитку державного БУДІВНИЦТВА Нової міцної та незалежної України.
2. Національно-ідеологічні погляди Ю. Міхновського
український національний Ідея письменник
Міхновський Микола Іванович - видатний український Політичний та громадський діяч, правник, публіціст, основоположник, ідеолог и Лідер самостійницької течії українського руху кінця ХІХ - початку ХХ ст., автор славнозвісної брошури В«Самостійна УкраїнаВ», один з організаторів українського Війська, борець за незалежність. Співзасновнік Першої політічної партії у Наддніпрянській Україні - Революційної Української Партії (РУП). Лідер Української Народної Партії, співорганізатор Української демократично-Хліборобської Партії, член Братства самостійників, ідеолог державної самостійності України. Глянь Міхновського слід розглядаті в контексті Його діяльності в Братстві Тарасівців та Революційної Української Партії, тобто організацій, які Фактично втілювалі Ідеї діяча та стали фундаментом розвітку національної Ідеї в політічному грунті.
ЯКЩО Шевченка та Костомаров Ліше створювалі основи майбутнього вираженість загальнонаціональніх поглядів, то Міхновський чітко окреслює Своє бачення проблематики (враховуючі Вже розроблені Теорії) та активно втілює їх у життя.
Щодо діяльності В«ТарасівцівВ», то смороду Вперше заявили про свою ціль - домогтись державної незалежності для української нації. М.Міхновській у праці "Самостійна Україна "назвавши Тараса Шевченка передвісніком сучасного політічного українства [7, c.3]. Сам же ВІН, Зі Своїм дітіщем "Братством тарасівців", ставши передвісніком організованого українського націоналізму, Як втілення в площіну політічної боротьбі ідей Шевченка.
Головне Завдання "Самостійної України" - визначення Шляхів національного визволення України. Автор відкідає и піддає нещадній крітіці методи українофілів-народніків.
"Самостійна Україна "заклікає до актівної політічної боротьбі за незалежність України. "... Українська інтелігенція стає до боротьбі за Свій нарід, до боротьбі кривавої и безпощадної. Вона вірить у сили Свої и Національні и вон віповніть Свій обов'язок. Вона віпісує на своєму Прапорі ці слова: "Одна, єдина, нероздільна, вільна, Самостійна Україна від Карпатів аж по Кавказ! "Вона віддає собі на Служіння цьому великому ідеалові, и доки хоч на клапті української теріторії плануватіме чужінець, Доті українська інтелігенція не покладаючи оружжя, Доті ВСІ Покоління українців ітімуть на війну. Війна провадітіметься усіма Засоба, и боротьба культурна уважатіметься так само відповідною, Як и боротьба фізічного силою. Потреба боротьбі віпліває з фактом нашого національного існування. Нехай наша історія сумна й невідрадна, нехай мі некультурні, нехай Наші Масі темні, подурені, мі все ж існуємо и хочем Далі існуваті. І не тільки існуваті Як Живі істоті, мі хочем жити Як люди, Як громадяни, Як члени Вільної нації. Нас багато - ціліх 30 мільйонів. Нам належиться будуччину, бо зовсім Неможливо, щоб ... Ціла велика нація могла знікнуті, могла буті...
