погляди на світ і релігійні уявлення. Саме з точки зору релігії Мережковський і дає тлумачення символам роману. В«Релігійна свідомість Толстого заперечує символ в його найпершої і глибокої сутності, визнає релігійне, як щось виключно духовний, безкровне і безтілесне, звільнення від всіх легенд, обрядів, таїнств, догматів В»[2.15: 331].
В«Глибокий ліризм в змалюванні Анни й Левіна, символіка деталей, відсутність розповідного тону - Всі ці особливості толстовського роману виявляються результатом своєрідного засвоєння і розвитку ліричних тим і методів Тютчева і Фета В», - вважає Ейхенбаум Б.М. [2.25: 181]. У його монографії розглядаються аналогією з творчістю Тютчева в плані трактування пристрасті, як стихійної сили, як В«Поєдинку фатальногоВ». У поезії ж Фета, як вважає дослідник, Товстого залучає В«лірична зухвалістьВ», яка вміє вловити найтонші відтінки душевного життя у взаємозв'язку і переплетенні з світом природи. Також вчений вважає, що класик користується не стільки символами, скільки алегоріями, підказаними естетикою Шопенгауера [2.25: 187].
Я.С. Білінкіс, аналізуючи ідеї Ейхенбаум, говорить про те, що природа, як і життя мужиків (Которая-то і пов'язана з природою безпосередньо) Анні Кареніній чужа і страшна. В«При змалюванні переживань Анни Кареніної, - пише Білінкіс, - зображення природи служить для письменника в більшості випадків лише засобом аналізу і узагальнення того, що відбувається в душі героїні. [2.6: 309]. Крім цього дослідник висловлює думку про те, що роман символічний вже з перших рядків. Символічність початкових розділів роману говорить, що вже перші настановами порухи душі Анни Кареніної немов упираються в похмурість і жорстокість свого супроводу. Іншими словами, Толстой використовує символіку, щоб показати неминучість шляху Ганни.
Бабаєв Е.Г. у своїй роботі В«Анна КаренінаВ» Л. М. Толстого йде від символіки природи, і розглядає символи роману в іншім переломленні. Його, насамперед, хвилює зображення епохи, сучасної Л.Н. Толстому. З цієї точки зору, він приходить до висновку: з розрізнених подробиць і кинутих ніби мимохіть античних символів у творі складається цілісна картина В«сучасного Риму епохи занепаду В»[2.3: 12].
Полякова Є. вважає, що в процесі вироблення поетичної символіки Толстого величезна, основоположне значення має народна символіка. Більш того, дослідниця вказує на таку особливість, як-то: символіка роману В«Анна КаренінаВ» в основі своїй споконвічно проста і не вимагає ніяких зусиль В«ДешифруванняВ» [2.19: 318]. Простий символ у Толстого, як правило, найтіснішим чином пов'язаний з реальністю, випливає з неї як належне, безпосередньо продовжує її, по В«прямій лініїВ».
Використання символіки Толстим Ю. Сато бачить не тільки як особливість поетики письменника, але і як засіб, що сприяє композиційної спаяності твори [2.20: 262]. Вчений вводить таке поняття, як В«внутрішній зв'язокВ», під яким маються на увазі деталі, символи, образні елементи, які пов'язують воєдино дві розрізнені, на перший погляд, сюжетні лінії Анни Кареніної і Костянтина Левіна.
Абсолютно новий, неопрацьований підхід до проблеми символіці в романі Л.Н. Толстого В«Анна КаренінаВ» пропонує Суркова Ж.Л. план роману їй бачиться цілком ідилічним, вкоріненим в найдавнішу пасторальну традицію від античності до другої половини XIX сторіччя [2.23: 6]. Однак крім ідилічних мотивів дослідниця говорить і про есхатологічної символіки. І на думку Ю. Сато, суттєву роль у становленні есхатологічного плану твору відіграє образ Миколи Левіна.
Ахметова Г.А. говорить про те, що важливу роль в художній системі твору відіграє міфологічний лейтмотив пекла, або В«інферноВ» [2.2: 83]. Так, в дусі християнських уявлень давньоруської літератури жіноча краса і плотська пристрасть трактуються автором В«Анни КареніноїВ» як спокуса і мана диявола. Завдяки даної міфологеми, прихованої і ненав'язливою в контексті великого роману, сюжет набуває глибинний сенс, стає древньою історією про продаж душі дияволу і про зішестя в пекло. Виконуючи роль прелюдій, неявні міфологеми наближають трагічну розв'язку, змикають початок і кінець твору в архітіпіческій сюжет.
Символічність образів і деталей роману Пан Т.Д. пов'язує з християнськими мотивами: В«Джерелом образів, безсумнівно, є святоотецьких література В», - пише дослідник [2.17: 100]. Завдяки символічним деталям і образам Толстой точно відтворює закономірності духовного падіння людини, саме яке й прописано в спадщині святих отців.
2.2 Символи Толстого
Тепер звернемося безпосередньо до символів роману Толстого В«Анна КаренінаВ». Хотілося б якось систематизувати символи твору, але це представляється досить проблематичним завданням: що взяти за основу класифікації, за якими принципами об'єднувати ті чи інші символи. Найбільш оптимальним варіантом представляється об'єднання за якісними, характерним особливостям. За цим параметром можна виділити такі групи символів: символіка скачок, символіка природи, символіка світла, символіка заліза, символіка деталей, символіка імені та символіка залізниці. Спираючись на запропоновану класифікацію, приступимо до аналізу символів у творі.
символ товстої Кареніна роман
2.2.1 Імена героїв
В епоху класицизму було прийнято давати героям розмовляючі імена, які б дозволили читачеві визначити особливості характеру, звичок, долі героя. В епоху реалізму до подібного методу стали звертатися набагато рідше. Однак, говорячи про твори реалістичної літератури, не варто забувати, що автор невипадково наділяє персонажа тим чи іншим ім'ям. Під нейтральним, на перший погляд, іменуванням ховається певна сутність образу. Звичайно, ім'я не можна однозначно назвати символом, але ж ім'я - це знак, визначальних прикмета героя, що зв'язує його з безліччю інших деталей, образів і подій роману. Розглядаючи даний параметр з такої точки зору, має місце говорити про символічності імен в літературному творі.
Почати варто, безсумнівно, з імені головної героїні - Анни Аркадіївни Кареніної. В«АннаВ» означає В«благодатна, милостиваВ», Аркадія - країна щастя. Ахметова Г.А. вважає, що ім'я та по батькові взаємно доповнюють один одного і натякають на споконвічну духовність героїні, на її покликання любити і жаліти, бути щасливою і дарувати щастя іншим [2.2: 87]. Історія Анни - це історія поступової втрати імені, втрати В«благодатіВ».
Моральним антиподом Анни Кареніної в романі є Костянтин Дмитрович Левін. Найбільш яскраво символічність імені героя виявляється при зіставленні Левіна з його суперником - Графом Вронским. Старий князь Щербацький вважав Вронського перепелом, писаки, Франтику петербурзьким, якого на машині роблять, тим самим він вказував на те, що Вронський В«як усіВ», а Левін В«особливийВ», до того ж ім'я Костянтин перекладається як В«постійнийВ» [2.16: 171]. Суркова Ж.Л. відзначає, що надзвичайно значущим є абсолютно не випадкове семантичне сполучення батькові головних героїв роману. Костянтин Дмитрович (Від Дмитро - В«що відноситься до ДеметріВ») і Ганна Аркадіївна (Аркадія - це не тільки країна щастя, як згадувалося вище, але і святкування на честь Деметри, і її культове ім'я). В«Ця смисловаВ« перекличка В»- основа становлення ідилічного плану роману В», - вважає дослідниця [2.23:7]. Прізвище Левін не без зв'язку з ім'ям Лев - самого Толстого: в цьому герої, як відомо, відобразив багато зі свого укладу життя і ладу думки.
Прізвище Каренін, як вказав сам Толстой, також у нього не без значення. С.Л. Толстой розповідає: В«У 1876 ​​або 1877 я під його [Л.Н.] керівництвом прочитав два уривки з В«ОдіссеїВ». Якось він сказав мені: В«Каренон - у Гомера - голова. З цього в мене вийшла прізвище Каренін В»[2.1: 14]. Здається, що письменник дав таке прізвище чоловіка Ганни тому, що Каренін - головний чоловік, що в ньому розум переважає над серцем, тобто почуттям.
Особливо варто сказати, про імені коні Вро...
