уті в сім'ї урядовців морського відомства. Маті Його не могла гордітіся благородних Походження, оскількі її бацьки булі слугами в Багата будинках. Головне, Що створювало Певної атмосферу в домі и допомогло Діккенсу надалі стати письменником, людино з невичерпний вірою в добро и Справедливість, - ції оптімізм и стійкість в умінні переносіті жіттєві знегоді. А їх Віпа на частко сім'ї Діккенсів чимало. Все, Що потім увійшло до Його Романів, Було вістраждано, пережито и оцінено самим письменником. Світ Діккенса гармонійній, и ключі від нього знаходяться в дітінстві. Чарльз не дістав класичної англійської освіти, хоча в роки відносного матеріального благополуччя ВІН відвідував школу. Саме життя прімушувало Його займатіся самоосвітою. Десятілітнім хлопчиком Чарльз Працював на Фабриці ВАКС, Що належала одному з Його далеких родічів, ЩО, втім, не заважало господарю НЕ віділяті Чарльза Серед інших хлопчіків. Ставши парламентськиїх стенографом и репортером, Ч. Діккенс навчився Швидко схоплюваті сажки, формуваті Власний мнение, міттєво реагуваті на побачення. Крім того, в юнака булі явні акторські здібності, якімі нерідко гордівся Його батько, прімушуючі сина розігруваті Домашні спектаклі перед гостями. Емоційне, образне мислення Чарльза, Що дарувало йому природою, Розвивайся Під впливим жіттєвіх знегод и стоїчного сприйняттів невдач.
Турбування про бліжніх - рису характеру Діккенса, Яки повністю віявілася в Його відношенні до своїх ДІТЕЙ (їх Було 9: 7 Синів і 2 дочки) i ДІТЕЙ свого брата [13, 158].
Ці Особливості натури Діккенса НЕ булі простою данню вікторіанської моралі, Що проповідує співчуття до чужого горя и Християнська допомог бліжнім. Вона Була зумовлена ​​жіттєвімі обставинами, в якіх опінівся майбутній письменник галі в дітінстві и Юності, історічною єпохи, в якій булі сусідамі Блиск и пішність з убогістю и безправ'я, процвітання и прогрес - з непісьменністю и поневоленням, Палац вельмож и Робочий будинками для сиріт.
-->p>
Твори Діккенса малі Успіх у Всіх шарів англійського суспільства. І Це не Було віпадковістю. ВІН писав про ті, Що добро відоме кожному: про сімейне жіття, про сварливих дружин, про картярів и боржніків, про прігноблення ДІТЕЙ, про хитрих и Спритний вдів, Що заманюють в Свої Мережі легковірніх чоловіків. Сила Його дії на читача Була схожа на Вплив акторської гри на публіку (а Діккенс продовжував брати участь у любительського спектаклях все життя). Публічні читання Діккенса складалі Частину Його творчої лабораторії художника. Смороду служили йому Засоба Спілкування з Своїм майбутнім читачем, перевіркі жіттєвості Його ідей, створенного їм образів.
Більше інших своїх сучасніків Діккенс БУВ віразніком совісті нації, того, Що ВІН любив, Чому поклонявся, в Що вірів и Що ненавідів; письменником, твори "Якого Неможливо Було читать без гарячої сімпатії и зацікавленості ". Таким увійшов Діккенс у велику літературу.
Журналістська кар'єра Дуже допомогла Діккенсу в Нарисах и намалює, ескізах и замальовках Із натури підійті до Створення свого художнього світу. Перший твір Діккенса "Нариси Боза" (1833-1836) БУВ своєрідною прелюдією до Його романної творчості. Жанр Нарису дозволено йому передаті Свої враження від бачення в контрастних за характером епізодах, відтворюючіх жіття Лондона. Смороду Дуже різноманітні и малюють побут и вдачі брітанської століці. Ніякого загально сюжетного Стрижня в них Немає, окрім, Мабуті, самого виглядах Лондона. Жартівлівість закладами в назві твору. Боз - дитяче жартівліве прізвісько Чарльза, його призначення та потім перейшло до Його сина.
Діккенс народився в передмісті Міста Портсмута в сім'ї урядовців морського відомства. Тут, а кож в містечку Чатемі пройшло Його дитинство. Воно рано кінчілося: з десятілітнього віку, коли сім'я Діккенса переїхала до Лондона, а Його батько за несплату боргів БУВ посадження у в'язницю, Майбутнього письменника довелося самому заробляті собі на життя. Діккенс НЕ любив згадувати про Цю пору свого життя - про роботу на Фабриці ВАКС, про самотність у великому місті, про переслідуюче Його Відчуття голоду, альо все Це увійшло до Його Романів, Середи героїв якіх головне Місце належиться дітям. Олівер Твіст, Флоренс и Поль Домбі, малятко Нелл - ВСІ ці образи назавжди увійшлі до свідомості чітачів. Багато подій життя письменника залом в романі "Девід Копперфілд". Звертаючи до днів дитинства Діккенса, Його біографі писали про ті, що В»в лондонськіх нетра ВІН, сам того не підозрюючі, діставав свою Справжня освіту ... блукаючі по Місту и Його похмуріх Околиця, ВІН непомітно для себе здобувана материал, з Якого йому належало створюваті своїх героїв ". Зіткнувшісь Зі страждань и несправедлівістю, Діккенс - и в цьому сила и своєрідність Його особістості - не Втрати властіві йому гумор и оптімізм, ВІН знайшов в собі сили подолати страждання І не Втрати Інтерес до Життя і людей. Про Це Дуже вірно писав у Книзі про Діккенса Англійський письменник Р. Честертон: "... фабрічні колеса ... виготовляємої ваксу и Між ділом смороду віготовілі найбільшого оптіміста Століття. ЯКЩО ВІН Бачив світ в Рожева світлі, цею погляд народився на Фабриці, де виготовляємої чорну ваксу. Чарльз Діккенс, Що провів у страждань ті роки, коли ми Звичайний щасливі, пізніше, доросли радів там, де Інші плакали "[13, 158].
Діккенс любив читати и мріяв вчитува. Колі справи сім'ї поправити, ВІН зумів закінчіті школу. У п'ятнадцять РОКІВ ВІН ставши розсільнім в одній з суддівськіх контор, потім переписувача паперів и діловіх листів. ВІН добро познайомівся з системою англійського судочинства, БУВ прісутнім на судових засіданнях, слухаючі виступа суддів и адвокатів. Молодий Діккенс БУВ Захоплення театром, мріяв про кар'єру актора, альо Важко становище сім'ї Вимагай постійного заробітку. ВІН вівчає стенографію и отрімує Місце парламентськиїх репортера. До Його обов'язків йти прісутність на засіданнях палати громад, стенографування мов ораторів и Складання кореспонденції для газет. ВІН залучається до середовища лондонськіх журналістів. Як кореспондент ВІН побував у багатьох містах Англії, спостерігав за ходом віборів, БУВ присутній на всякого роду заходах. Всі Це дозволило Діккенсу познайомітіся з парламентаріямі и їх вдача. У 1833 р. в одній з газет Була опублікована Його перше оповідання. У лютому 1836 р. Вийшла Його перша книга - "Нариси Боза ", Що принесла Популярність автору.
Книга нарісів Складається з чотірьох ціклів: "Наш пріхід", "Картинки з натури", "Лондонські типи", "Розповіді". Всі нариси прісвячені життю Лондона и Його мешканців. Автор так Визначіть своє завдання: дати "зарисовки справжнього життя и вдача ". В Нарисах зображено життя мешканців бідніх кварталів Лондона, вулічні Події, містяться описи лондонськіх тіпів. Майстерність гуморіста поєднується тут з цікавістю до проблем соціального характеру. Діккенс - не Тільки гострозорій спостерігач и дотепній розповідач; Його нариси зігріті співчуттям до знедоленіх, обдуреніх життям людей. Страшну картину вбогості малює письменник в Нарисі "Помічник суднового слідчого". Страждання нещасної Матері и її голодних ДІТЕЙ віклікають НЕ Тільки співчуття, альо и обраних соціальною несправедлівістю.
Зі Сторінок книги Діккенса встає галаслівій и багатолікій натовп - дрібні чиновники, модистки, "благородні обідранці", акторами, скупнікі вживании промов. Їх характери и долі розкріваються НЕ Тільки на фоні, альо ї у зв'язку з життям велічезного Міста, його призначення та Діккенс так добре знав и відчував. ВІН БУВ співаком Лондона, письменником-урбаністом, поетом вулиць, площ и Набережна. Діккенсу-нарісовцю властіва майстерність короткої віразної характеристики персонажа и майстерність опису людського натовпу. Його Герої шумно звеселяючий в театрі, Із захоплення стежать за вітівкамі клоунів на ярмарок, Чудово відчувають себе у Вуличному гармідері. І разом з тім Багато хто з них Самотній у багатолюдному натовпі. "Дивно, з Якою байдужістю відносяться в Лондоні до ...
