Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Культура и искусство » Основні форми, методи і засоби соціально-культурної діяльності

Реферат Основні форми, методи і засоби соціально-культурної діяльності

аукових досліджень під керівництвом викладача. Викладач в цьому випадку є координатором обговорень теми семінару, підготовка до якого є обов'язковою. Тому тема семінару та основні джерела обговорення пред'являються до обговорення для детального ознайомлення, вивчення. Цілі обговорень спрямовані на формування навичок професійної полеміки та закріплення обговорюваного матеріалу. Семінари - ефективна форма підготовки інженерних і науково - педагогічних кадрів у ВНЗ. Наукові семінари - в наукових колективах традиційна форма підвищення кваліфікації, ознайомлення з роботами колег, форма колективного, публічного робочого обговорення наукової інформації колегами для формування компетенції учасників колективу в обсязі нових знань, методів, для оптимізації взаємодії по проектам і програмам. У кращому випадку семінар проводиться з поданням матеріалів в доступі до семінару, коли доповідь містить тільки коротку, реферативну, оглядову форму, задаючи тему обговорень. Власне семінар є перенос предметних кулуарних обговорень в публічну форму семінару, який може зніматися на відео або протоколюватися.

Використовуються, в основному, в роботі шкіл, студій, народних університетів. До груповим формам роботи ставляться, перш за все, клубні об'єднання - це гуртки і колективи самодіяльної художньої творчості, а також заходи, що носять камерний характер (Вечори - кафе, дискусійні форми, літературно - музичні та поетичні вечора і т.п.)

Поняття форми стосовно до діяльності установ культури також мати різне значення. Перш за все форма є вираженням змісту культурно - дозвільної діяльності. Під формою розуміють також структурне оформлення окремих документів (форма плану, форма кошторису доходів і витрат, форма статичного звіту про діяльність установи культури, форма афіші і т.п.) і, нарешті, формами називають способи організації культурно - дозвіллєвої діяльності.

Під формами - програмами культурно - Дозвіллєвої діяльності слід розуміти способи і прийоми організації людей в установі культури, за місцем проживання з метою доведення до них певного змісту.

В залежності від характеру аудиторії і засобів впливу форми культурно - дозвіллєвої діяльності діляться на масові, групові та індивідуальні. Форми - програми культурно - дозвіллєвої діяльності - не існують самі по собі. По відношенню до змісту форма - програма носить залежний характер.

Кожне засіб впливу вимагає відповідних форм організації людей. Відзначаючи залежність форм і їх правильне використання, в свою чергу, мають велике значення. Форми - програми володіють відомою самостійністю, вони можуть надати і надають зворотний вплив на зміст діяльності. Від вибору форм часто залежить результат діяльності.

Зміст діяльності повинно обов'язково перетворюватись в певну форму. Форми роботи клубних установ - це способи і прийоми організації клубної аудиторії.

В залежності від способів організації клубної аудиторії форми бувають індивідуальні, групові та масові. Індивідуальні форми - це бесіди, консультації та ін До груповим формам відносяться, перш за все, клубні об'єднання, гуртки та колективи самодіяльної художньої творчості, а також заходи, що носять камерний характер (вечори - кафе, дискусійні форми, літературно - музичні і поетичні вечори і т.п.)

Масові форми роботи припускають включення в дію великого числа учасників (народні гуляння, бали, маскаради, шоу, дискотеки та ін.)

При використанні різних форм роботи необхідно враховувати одне неодмінна умова: форма повинна відповідати змісту, щоб воно могло розкритися найбільш повно.

Форма не може ізольовано від змісту. В залежності від характеру аудиторії та засобів впливу форми культурно - дозвіллєвої діяльності діляться на масові, групові та індивідуальні. Форми - програми культурно - дозвіллєвої діяльності - не існують самі по собі. Їх вибір обумовлюється змістом і засобами. За відношенню до змісту форма - програма носить залежний характер.

Кожне засіб впливу вимагає відповідних форм організації людей. Відзначаючи залежність форм - програм культурно - дозвіллєвої діяльності - від змісту і засобів впливу, слід мати на увазі, що вибір форм і їх правильне використання, в свою чергу, мають велике значення. Форми - програми мають відому самостійністю, вони можуть надати і надають зворотний вплив на зміст діяльності. Від вибору форм часто залежить результат діяльності.

Обрана форма програми впливає на відбір змісту, а зміст, в свою чергу, ліпить форму. Форма - це спосіб існування змісту.

1.2 Засоби - основні інструменти соціально - культурної діяльності

Зміст діяльності, укладену а ту чи іншу форму, неможливо реалізувати без використання певних засобів. Засоби - це основні інструменти, за допомогою яких здійснюється соціально - культурна діяльність, своєрідний "механізм" доведення змісту діяльності до аудиторії.


Вони поділяються на:

В· Художньо - виразні засоби: живе слово, музика.

Живе слово - Слово як провідне засіб в соціально - культурної діяльності. Живе слово - форма літературного, а іноді й ораторського мистецтва, художнє виступ, в якому текст, вірші, історії, есе більше говоряться, ніж співаються.

Музика - вид мистецтва, художнім матеріалом якого є звук, особливим чином організований під часу.

В· Хореографія, спів, драматургія.

Хореографія - танцювальне мистецтво в цілому. Один з найдавніших видів творчості, виразним засобом якого служать руху людського тіла, пов'язані з музичним супроводом.

Походження співу пов'язано зі прагненням людини виразити свій настрій у звуках голосу. Поступово розвиваючись, спів стає предметом особливого мистецтва.

Спів застосовується не тільки в соло, але і в спільному виконанні (дует, тріо, квартет, квінтет, хор, ансамбль, то є спів солістів з хором).

Драматургія - теорія та мистецтво побудови драматичного твори, а також сюжетно - Образна концепція такого твору. Драматургією називають також сукупність драматичних творів окремого письменника, країни або народу, епохи. Розуміння основних елементів драматичного твору і принципів драматургії історично мінливі. Драма трактувалася як дія що відбувається (a не вже вчинилося) при взаємодії характеру і зовнішнього положення дійових осіб. Дія являє собою відому зміну в відомий проміжок часу. Зміні в драматургії відповідає зміна долі, радісна в комедії і сумна в трагедії. Проміжок часу може охоплювати кілька годин, як під французької класичної драмі, чи багато років, як у Шекспіра.

В· Образотворчі засоби: оформлення клубного простору (сцени залу, фойє, вестибюля, гурткових кімнат і т.п.); світло, декорації, костюми, відеоряд (кіно, слайди, відео, телебачення)

В· Технічні засоби: світлова, аудіо і відеоапаратура.

Світло - електромагнітне випромінювання, испускаемое нагрітим або перебувають у збудженому стані речовиною, сприймане людським оком. Нерідко, під світлом розуміють не тільки видиме світло, але і примикають до нього широкі області спектра.

Аудіо - загальний термін, що стосується звуковими технологіями. Найчастіше під терміном аудіо розуміють звук, записаний на звуковим носієм; рідше під аудіо мається на увазі запис і відтворення звуку, звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура.

Відеоапаратура - безліч технологій запису, обробки, передачі, зберігання і відтворення візуального або аудіовізуального матеріалу, а також поширена назва для власне відеоматеріалу, телесигналу або кінофільму, в тому числі записаного на фізичному носії (відеокасеті, відеодиску і т.п.). Відео відрізняється від кінематографія тільки тим, що використовує для запису і/або відтворення будь-який інший носій, крім кіноплівки; втім, все більшого поширення цифрових технологій при кінозйомки і цифрових кінопроекторів сприяють тому, що грань між кіно та відео практично стираєтьс...


Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок