тоСћния харчовия прадукти, Як Малаков, яйкі, цукар, смятана, мед. Вельмі многія звичаі, абради білоруського народу, асабліва Сћ даревалюцийни годину, билі звязано з пригатаваннем специяльних абрадавих кулінарних вирабаСћ, страСћ и напояСћ. Са шматлікіх нациянальних білоруських абрадаСћ захаваліся толькі сямейния. Сярод іх асабліва видзяляюцца вясельния, радзінния и памінальния.
На сталі можна Сћбачиць такія традицийния страви, Як яешня-калатуха, наліснікі, клінкови сир, квас. Сами багаті - вясельни стіл. У канц святочнай трапези звичайна падаюць коровай - сімвал патомства и материяльнага дабрабиту.
Для білоруських радзін заСћседи гатавалі "бабіну" кашу. Яе варилі Сћ гліняним гаршку з пшанічнай, радзей гречневай крупи, з дабаСћленнем у яе масла, цукри. Кашу аздаблялі кветкамі и каляровай карамеллю. За права валодання каша ішоСћ вельмі вясели и шумні, так кликані гандаль. Гета биСћ адзін з цікавих абрадавих святочних момантаСћ. Па тій традициі, якаючи Сћсталявалася Сћ тієї годину, гаршок давалі гостем, які приносіСћ сами багаті падарунак. Тій, каму даставалася "бабіна" каша, разбіваСћ гаршок и частаваСћ кожнага гостем. Разбіцце посуд лічилася сімвалічним пажаданнем матеряльнага дабрабиту. У наш годину гета старажитнае кулінарнае абрадавае страва змяніла палю форму и змест. У Гарад, робітника І гарадскіх паселках замести каши гатуюць торт або пірог.
Цікава Сћзгадаць пра тієї застільних етикет, які існаваСћ у сем'ях робітника І сялян Беларусі з вельмі даСћніх часоСћ. У кожнай сям'і притримліваліся НЕ толькі визначанага режиму Сћ хатнім харчаванні, альо и дерло за Сћсе випрацаванага стагоддзямі етикету. Малодшия члени сям'і ніколі НЕ садзіліся за абедзени стіл раней за старейших. У годину харчавання не було чутні прихлебиваній, причмоківаній. РазмоСћ за сталь звичайна НЕ вялі: "Як ем - i глухий, i ньому". Членам працоСћнай білоруський сям'і билі характерни гасціннасць, добразичлівасць, шчодрасць. Сучасния правіли гасціннасці - гета натуральнае працягв
анне старажитних народних звичаяСћ. Для пригатавання ежи насельніцтва Беларусі и Сћ XIX и Сћ пачатку XX стагоддзя каристаліся широкім наборам кухонага посуд. ПаСћсюдна билі вядоми розния типи ганчарнага посуд (збани, гаршкі, міскі). Широкий викаристоСћваСћся и драСћляни посуд: каСћши, лижкі, кадушкі, дзежи, маслоробки, палавінкі, ліпаСћкі, а таксамо посуд з лази: кошалі, коСћшикі, хлебніци и інш.
сучасности беларуская кухня адрозніваецца вялікай колькасцю страСћ з бульби, грибоСћ, свініни.
Характерна злученне бульби з мясам, грибамі, широкае примяненне бульби Сћ Цертій виглядзе, пригатаванне каСћбаси з свініни або бульби. З закусак и халодних страСћ, папулярни салати з агародніни, запраСћленимі маянезам або смятанай, з грибоСћ, м'ясних або рибних прадуктаСћ, яйкі, фарширавания сельдзю.
Самимі любімимі стравамі беларусаСћ з'яСћляюцца дранікі, страви з свініни, тушания з бульбай у гаршках, клецкі и аладзі з мясам, бульбяная бабка, каСћбаса сялянская, супи з грибамі, халаднікі, зацірка.
Спіс літаратури
гітория беларуская кухня страва
1. ЦітоСћ В.С. Етнаграфічная літературна спадщина: Білорусь: Краіна и людзі. - Мн., 2001.
2. ЦітоСћ В.С. Етнаграфічная літературна спадщина: Білорусь: Традицийна-битавая культура. - Мн., 1996.
3. Етнаграфія Беларусі. - Мн., 1989.
