жпоколенной передачі досвіду.
В етнічних групах іноді фіксуються й такі елементи психічного складу, як темперамент і здібності. Однак це питання досі не вирішене в соціальній психології однозначно: деякі дослідники взагалі заперечують правомірність виявлення специфіки темпераменту і здібностей для різних етнічних груп. Причиною цього є ті численні нашарування, які є в дослідженнях проблем націй. Що стосується темпераменту, то висловлюється думка, що мова повинна йти лише про виявлення специфічних поєднань переважаючих типів темпераменту, а не про жорсткий В«прив'язуванняВ» певного типу темпераменту до певної етнічної групи. Ще складніше питання про здібностях. В умовах панування реакційних ідеологій питання про здібності різних націй обростає цілим рядом політичних спекуляцій, породжених різними формами шовінізму та расизму. Дослідження проблеми на рівні соціальної психології вимагає тому крайней педантичності, гарантії того, що буде дано саме наукове вирішення питання.
Це особливо важливо, коли незабаром при дослідженні здібностей вживається такий інструментарій, як тести. Як справедливо відзначають багато авторів, всякий тест не може за своєю сутністю враховувати специфіку різних культур, в умовах яких він застосовується. Звідси можливість заниження результатів тестових випробувань, яка виявляється лише результатом неадаптованого тесту до специфічних умов даної культури. Все це також може дати підставу для націоналістичних спекуляцій. Загальновизнано, що тести розумових здібностей самі по собі не дозволяють надійно розмежовувати те, що зумовлена ​​природними здібностями, і те, що є результатом впливу середовища, навчання і виховання. В«При рівних культурних можливостях для реалізації своїх потенцій середні досягнення членів кожної етнічної групи приблизно однакові В». Тому питання про здібності як елементі психічного складу етнічних груп навряд чи правомірний.
Обережність повинна бути притаманна і дослідженням деяких інших особливостей етнічних груп. Ігнорування культурного (тобто і етнічного) контексту може давати тенденційний матеріал, який легко використовувати в різних політичних доктринах. Область вивчення психології націй настільки тісно пов'язана з політичною проблемою рівності націй, настільки міцно включена в ідеологічний контекст, що ігнорувати ці аспекти і в суто професійному соціально-психологічному аналізі ніяк не можна.
Цілий ряд явищ, що ускладнюють дослідження специфіки національного характеру, виникає і на рівні буденної свідомості, що породжене процесом стереотипізації, властивим всякому сприйняттю соціальних об'єктів і особливо проявляється при сприйнятті представників іншої етнічної групи. Виникнення етнічних стереотипів пов'язане з розвитком етнічної самосвідомості, усвідомлення власної приналежності до певної етнічної групи. Властива всякої групі психічна спільність виражається, як відомо, у формуванні певного В«ми-почуттяВ». Для етнічних груп В«ми-почуттяВ» фіксує усвідомлення особливостей своєї власної групи, відмінність її від інших груп. Образ інших груп при цьому часто спрощується, складається під впливом міжетнічних відносин, що формують особливу установку на представника іншої групи. При цьому відіграє роль минулий досвід спілкування з іншою етнічною групою. Якщо ці відносини в минулому носили ворожий характер, така ж забарвлення переноситься і на кожного знову зустрінутого представника цієї групи, чим і задається негативна установка. Образ, побудований у відповідності з цією установкою, дає етнічний стереотип. Найчастіше етнічний стереотип виникає через обмеженості міжетнічного спілкування: риси, властиві одиничним представникам іншої етнічної групи, поширюються на всю групу. Складаються таким чином стереотипи в подальшому впливають на виникнення етнічних симпатій або антипатій. Навіть при нейтральному ефекті всякий етнічний стереотип означає приписування етнічних ознак представникам інших етнічних груп, тобто сприяє поширенню В«приблизнихВ», неточних характеристик, що в певних політичних умовах відкриває дорогу різним проявам націоналізму і шовінізму. Тому необхідно дуже точно розвести соціально-психологічний механізм виникнення етнічних стереотипів та можливі політичні спекуляції, побудовані на цій основі.
Сам факт усвідомлення особливостей своєї етнічної групи не містить у собі упередження проти інших груп. Але так працює до тих пір, поки здійснюється констатація цих відмінностей. Однак дуже легко від такої констатації перейти до оцінки іншої групи, і тоді-можливі спотворення її образу. Психологічно при цьому виникає явище етноцентризму - схильності сприймати всі життєві явища з позиції В«своєїВ» етнічної групи, розглянутої як еталон, тобто при відомому її перевазі. Таким чином етноцентризм є співчутлива фіксація рис своєї групи. Вона не обов'язково має на увазі формування ворожого ставлення до інших групувань, хоча цей відтінок і може виникнути за певних обставин.
Характер, який набуває етноцентризм, залежить від типу суспільних відносин, від змісту національної політики, від історичного досвіду взаємодії між народами. Етнічні стереотипи складаються завжди в деякому соціальному контексті, і, коли вони набувають стійку форму упередження, тобто стандартно негативно забарвленого емоційного освіти, вони легко можуть бути використані як знаряддя національної ворожнечі. Соціально-психологічний аналіз формування етнічних стереотипів, пояснює механізм їх виникнення в ситуаціях міжетнічного спілкування, може внести певний внесок в боротьбу з такими негативними явищами. [3]
В Зокрема, важливою характеристикою психології етнічних груп, установлюваної соціальною психологією, є відносність психологічних відмінностей між групам. В одному з досліджень Інституту Геллапа жителі 12 міст різних країн були опитані про їх переваги щодо низки об'єктів: висота культурного рівня, краща кухня, найкрасивіші жінки, рівень розвитку національної гордості. Фіксувався рівень буденної свідомості, поширеність стереотипів щодо інших національностей. З питання про кращої кухні - представники всіх груп зволіли свою власну. За питання про висоту культурного рівня спостерігався розкид думок: у себе констатували наявність самого високого рівня греки, голландці, індуси, американці, норвежці, шведи, жителі Західного Берліна, австрійці. Фіни, данці, африканці і канадці дали різні відповіді на це питання. Самими красивими жінками жителі Західного Берліна назвали шведок, австрійці - італійок, данці - німкень, а у решти найкрасивішими жінками були названі жінки своєї національності. Більш розвинене почуття національної гордості у себе виявили греки, американці та індуси, фіни назвали шведів, всі інші назвали англійців. Результати ці дуже показові, бо свідчать про високий ступінь відносності уявлень про зміст типових характеристик різних національних груп. У етнічні стереотипи завжди потужно вторгаються різного роду внеетніческіе впливу, перш за все соціально-історичні, політичні, а також обумовлені змістом культури і т.д.
Подальший механізм перетворення етнічного стереотипу в упередження, а потім закріплення цього упередження в ідеологічних і політичних доктринах - проблема аж ніяк не соціально-психологічна. Тому складність об'єкта дослідження вимагає комплексного підходу, об'єднання зусиль ряду наукових дисциплін.
Особлива актуальність даної проблеми для соціальної психології в нашій країні на сучасному етапі її розвитку очевидна. В умовах радикальних соціальних перетворень, розпаду СРСР різко загострилися національні конфлікти. Розкрити соціально-психологічний механізм формування національної самосвідомості, виявити його роль у розвитку національних відносин - важлива соціальна задача.
2. МЕХАНІЗМИ ЕТНІЧНОЇ символізації. УБИВСТВО, сублімації і символізації
Обговорюючи різні питання етнопсихології, вже мався випадок сказати, що у етносів спостерігається тенденція піднесення, звеличення своєї історії, культ...
