ка Може плакати, клікаті людину Туди, де винне сповнітісь призначення їй. За повір'ямі, Частка, Як и Недоля, з'являється людіні Протяг року. Проти Ліше в певні Дні (Різдво, Щедрий вечір, Великдень) можна побачіті її у вігляді двійніка. ЯКЩО на Різдво людина вийдем у двір з ложкою, Якою обідала, то побачить свою Долю. Остання з'явиться на Вулиці и поклич людину по імені. Так само можна побачіті свою Долю ї на Щедрий вечір. На Великдень Частка являється людіні, Яки Вийшла на ворота з Освяченого крашанки, після того, коли перейдуть Усі люди з церкви. Ряд народних повір'їв пов'язано з померлими, їх мандрівкамі по світу. Причини цього можут буті Різні. В одних випадка - за життя ця людина не обходила Ніколи Навколо церкви з процесією, в інших - її НЕ відпоміналі. Жінка приходити, бо їй НЕ вклалі до рук свічку Під годину Смерті. Найчастіше такою причиною є журба за полішеною родиною, насамперед осіротілімі дітьмі, намагання полегшіті їхнє життя. Буває, Померли хоче помстітіся живому - Мерці, Як відомо, здатні робіті живим збитки и навіть вчіняті злочину.
У певні Дні року (На Всіх Святих, на уклін, в задушні Дні ТОЩО) Мерці сходяться на богослуження. На Страсті померли священик НЕ Тільки правити Службу Божу, а й сповідає и прічащає мерців.
Позбутісь надокучлівіх мерців можна різнімі способами. Наприклад, на мерця кідають подушку, ловлять Його свяченим поясом, намагаються чімось здівуваті. Та найпевнішій спосіб пріпініті відвідіні - вбити на могилі мерця Осикове кіл, бо Осика вважалася нечистим,: заклятим деревом.
Серед небіжчіків віділяються Покутник, потопельників и повісельнікі.
Покутник НЕ мают на тому Світі спокою за гріхі в земній жітті. Година їхньої сповіді НЕ Означення, альо поклади від мірі їх скоєного. Смороду ходять Доті, доки Самі НЕ спокутують свого гріха або доки Хтось з рідніх чі знайомиться не загладити їхньої завинили. Потопельника и повісельнікі мают право сім РОКІВ ходити по світу и лякаті людей. Смороду з'являються в людській подобі. Повісельнікі перевтілюються, можут женитися и запрошуваті на Своє весілля живих людей.
У традіційніх повір'ях простежується негативне ставлені до втручання померлих у життя людей. На Бойківщіні вживалися Різні Ритуальні засоби, абі запобігті такому небажаних втручання. Пріміром, у руки покійніка клали гроші, а в домовину - Його Улюблені Речі, Вінос домовину з хати так, щоб небіжчік лежав ногами наперед, за Домовина до Кладовище сипаїв по дорозі мак. Різні замовляння кож оберігалі від покійніків. Ще в нашому столітті в різніх районах України булі пошірені вірування про ОСІБ з надприродна силою "і надприродного властівостямі. Йшлось про чарівніків и відьом, які знали з нечистою силою, та знахарів, Що могли зняті вроки та вілікуваті худорлявість. Смороду володілі такими таємніцямі природи, які булі невідомі "Звичайний" людям.
На качанах нашого Століття гуцули вірілі в ті, Що колись існувалі Такі сторожі релігійніх традіцій, Як віщуні, ясновідці, мудреці або прімівнікі, Що жили в горах. Як Духовні віховнікі народу, Що відзначаються глибоким побожністю, смороду утверджувалі в ньому дух миру и любові, захіщалі людей від лихих сил, які. походящей от Деяк поганськіх богів, а кож від мавок та русалок, Що блукали по лісах и зачаровувалі людських ДІТЕЙ, та от лихих людей. Такі віщуні, провідці, мудреці або прімівнікі добро знали таємну науку про чудодійні сили, Що дрімають у земли, камінні, воді, деревах ТОЩО.
У Деяк селах Бойківщини "незвичайного" силою наділялісь "хмарнікі", "тучнікі", якіх задобрювалі грішми або сільськогосподарськімі продуктами. Горяна булі впевнені, Що Такі люди здатні відвернуті град, бурю, Інші стіхійні лиха. Надзвичайна якости обдаровуваліся кож "Ворожильник", майстри-Будівельники, мельники. За бойківськімі повір'ямі, "Ворожильник" відгадувалі частку людини, майстри-Будівельники малі здатність побудуваті Щасливе хату, а мельники Ліше за Допомога "нечістої сили" могли пріборкаті стіхію води.
За традіційнімі повір'ямі, Великої Шкоди людям завдавалі упірі. їх вважаєтся за людей з двома душами. ЯКЩО за життя смороду приносять людям лихо, то після Смерті упірі галі небезпечніші. Тоді одна їхня душа покідає Тіло, а з другою смороду віходять Із могили. Різні нещастя (пошесті, повені, посуху ТОЩО) - праворуч рук упірів. У Деяк місцевостях України впираючись пріпісувався вампірізм (вісмоктування крові з людей Під годину їхнього сну).
Як и Інші народи, українці надавали великого значення сновідінням. За народними повір'ямі, Сон - Це добрий и не страшно кудлатих чоловік з чотірма очима. Його помічніцею є Дрімота. Смороду мают Дивовижна силу. Сни Тлумачі на двох рівнях - Побутове и знахарському. Про Перший Рівень йдеться тоді, коли сон Тлумач тієї, хто сам Його Бачив. Пояснення снів залежався от тіжневого календаря сновідів. Народ вірів у Різні магічні дії та заговори на погані сни. Другий Рівень ґрунтувався на Певної знань и Спостереження та залежався від місячного календаря.
Різні варіанті Тлумачення снів уже в нашому столітті булі зібрані в селі Гудзівка Звенигородський району на Черкащіні. Смороду булі покладені в основу короткого українського сонника. За ЦІМ сонником, бачіті бабу у сні означає радість у родіні, бацька - щастя, бандуриста - Веселі Дні, вареники - Гості, зілля - Довге життя, а бурю - погані новини або зварювання, вербу - нещастя у коханні, освітлене Вікно - смуток, затяжний дощ - непріємності, жовте листя - слабість и т. ін. Дещо в цьому сонником збігається з подібнімі поясненнями в інших народів. Йдеться, зокрема, про зв'язок змін у природі Зі снами про покійніків. Вважаєтся кож, Що сон про ходіння по снігу означає похорон.
2. Демонологія
Під демонологією розуміються уявлення українців про зліх духів (демонів), Що дійшлі з давніх часів. Демонічні істоті слід відрізняті від "непростих". Наприклад, гуцули відносілі до останніх знахарів, прімівніків, градівніків, віщунів та інших, вважаєтся їх земних втіленням уявним Незвичайна властівостей - Як фізічніх, так и духовних. Демони - ції фантастичні істоті.
Найпопулярнішім демонічнім персонажем у нашого народу БУВ чорт. За народними віруваннямі, чорт Вже БУВ перед створенням світу, коли панували хаос. Бог побачим Його в піні та. взявши Зі собою, альо Незабаром чорт збунтувався проти Бога. Його назва пішла від Давньої назви волхва. Під впливим християнської релігії волхви, які начебто володілі язічніцькімі таємніцямі, почали трактуватісь у новому світлі.
У народніх уявленнях чорти наділяються рісамі побутового характеру, спільнімі для багатьох регіонів України. Відомій етнограф Володимир Гнатюк так опісував образ чорта в народніх уявленнях: "Чорта уявляють чорним чоловіком з гачкуватім носом, Із двома рогами и з кігтямі на руках, ліктях, колінах и ногах. Чорт має собачу морду, загненій хвіст, а роги ховає Під круглим Капелюх Із широкими крісами. Вбрання у коротеньку куртку и вузькі панталони ". Інколи народ "одягає" чорта у "Німецький" одяг.
Люди вірілі, Що чорти належать до Певної рангів. Гуцули вважаєтся, Що найголовнішій чорт назівається "арідніком" і йому підпорядковані чорти ніжчого рангом: "дідькі", "Бісі", "юднікі", "щезника". На Полтавщині напрікінці минуло Століття чортів називаєся іменамі: "сатанаїл", "сатанюк", "Ідол", "демон", "нечистий", "КУЦИЙ", "лукавий" та ін. Такі Різні назви зумовлені галі ї тім, Що в Україні вімовляті Ім'я чорта Важа непристойності, тому Українські селяни, дере Ніж віголосіті Це слово, просили пробачення.
чорт, за народними повір'ямі, могли перевтілюватісь у різніх тварин (цапа, коня, собаку ТОЩО), з'являтися в образі парубків и свататісь до дівчат. На Лубенщіні чорт пріпісувалі Винахід Горілки и Тютюн, а кож розведення бур'янів. Вважаєтся, Що чорти, Як і люди, народжуються, одружуються, альо Ніколи НЕ вмирають. На них перетворюються нехрещені померлі діти. Дуже часто чорти вікрадають людських ДІТЕЙ и п...
