. Сніг випада - щасливий рік буде.
Мало Що збереглося в наш час Зі святом Василя та Щедрого вечора. У містах и ​​селах Прідністров'я и зараз зустрінеш посівальніків. Чи не зберігся звичаєм щедрувати Під вікнами.
2. Обрядовість Весняного циклу
До свят Весняного циклу належать Стрітення, Масніця, Великдень, Благовіщення.
Перша Зустріч весни відбувається на свято Стрітення (15 лютого). За переказ Біблії в цею день благочестивий Симеон зустрів Біля храму маленького Ісуса. На честь Стрітення у церквах робілі відправі, святили воду й свічки. Посвяченою водою в цею день лікувалі хворі Місця. А Увечері цього ж дня надвір віставлялі миски Із насінням. Вранці Дивувалися, Котре з насіння Більше покрити інеєм, ті й треба садить, добрий врожай буде.
Моя мати готувала на Стрітення колодієв напій, Який надавав сили та здоров'я, ВІН Завжди БУВ на столі. Напій пили В«по колуВ», щоб прімірітіся Зі Своїми ворогами, навмісно поруч садили свекруха та невістку, зятя и тещу, сусідів, які весь час сваряться. У цею день закликали весну, прімовляючі: В«Збори зиму, весно! В»А галі у нас в селі кажуть:В« На Стрітення зима з літом зустрічається В».
У наш годину свято Стрітення святкують віруючі люди. У містах и ​​селах люди ходять до церкви и святящемуся воду и свічки. Свяченою водою лікують хворі Місця, а посвячені свічки допомагають від грому.
Останній тиждень перед Великим постом назівався Сірнім, Масляні. У цею тиждень м'ясні продукти Їсти Було не можна, Тільки - Молочні. Цього тижня заміжні жінки ходили від хати до хати и чіплялі неодруженім парубкам та дівчатам В«колодкиВ». Це могла буті кольорова стрічка чі Хустина. Це Було покарання за ті, Що не одружівся Протяг м'ясниць. Наступні Дні ходили и перевірялі, чи не знята В«колодкаВ». Зняті її могли після того, Як давали викуп, Який заключався в даруванні писанки на Великдень чі почастуванні горілкою з сиром в Останній день Масніці. Дівчата кож ходили и чіплялі В«колодкиВ» хлопцям. Весь тиждень чати Веселі Сільські гостини, головний стравити булі вареники з сиром та сметаною. У цею тиждень Дуже Багато танцювалі, бо у Великий піст танцюваті не можна Було. Це вважаєтся великим гріхом. Ходили один до одного у Гості, пили, їлі, Як умілі, досхочу. Всі Це супроводжували Жарт, веселощамі. Не обходиться без смачної вішнівочкі чі слів'яночкі, а Чоловіки малі Дещо міцніше.
І в наш час зберігся звичаєм святкуваті Масніцю. Однак зараз заміжні жінки не ходячи від хати до хати І не чіпляють неодруженім парубкам та дівчатам В«колодкиВ». І зараз весь тиждень трівають Веселі Сільські гостини. Так Як у Прідністров'ї переплелися Українські Звичаї з російськімі, то головний стравити у нас є не Тільки вареники з сиром та сметаною, а й Млинці.
Великдень - головне Християнська свято, встановлено на згадка Воскресіння Ісуса Христа. Тиждень перед Великодний назівають Великим або страсно, бо в ньому відбувалісь страсті Господні. Найважлівіші Дні цього тижня почінаються від четверга, Який назівають Чистий. Велике значення надавали в цею день страсно свічкам, які Тримай Протяг Усього богослужіння. Із запалений свічкамі намагаліся Повернутися додому, де ними віпалювалі хрести на сволоках, щоб лихе хату обминають. У Великий Четвер вбирали подвір'я, згрібалі на купу різне сміття и спалювалі Його. У страсно п'ятниця пекли паску. Одну паску Тримай на столі Цілий тиждень до Проводів, В«щоб добро народила пшениця В». У Суботів виготовляємої крашанки и писанки. На Великдень ВСІ йшли до церкви, де Було особливо урочистих и трівале богослужіння. Після відправі відбувалося Урочистий посвячення пасок и яєць.
На Великдень и в наступні Дні ВСІ віталі Одне одного яйцямі. Великодні яйця приносили на Кладовище, хрістосуючісь з померлими.
У цею день треба з усіма вітатіся. Вітальнім словом є В«Христос ВоскресВ», на що треба відповідати В«Воістину ВоскресВ». На Великдень треба повій Всіх своїх ворогів, не можна Було Ні з ким сварітіся.
У наш годину ВСІ люди святкують Великдень: печуть паски, виготовляють крашанки, Ідуть до церкви и освячують їх там. Вітальнім словом є В«Христос ВоскресВ», на Що відповідають В«Воістину ВоскресВ». І зараз Великодні яйця приносять на Кладовище, хрістосуючісь з померлими.
3. Літні Звичаї та обряди
Літом народ святкує Зелені свята, які віпадають через сім тіжнів після Великодня.
За церковним календарем Це свято назівається трійця и святкується два Дні - неділю и понеділок. Неділя назівається Святою, а понеділок - Зіслання Святого Духа на апостолів. Ще Це свято назівають П'ятидесятниці, ТОМУ ЩО відбувається на 50-тий день після Великодня. Альо в народі Це свято тріває неділю Між сьомий и восьми четвер після Великодня. Сьомий тиждень називаєся зелений або русальні, а восьмий - Троїцький. За народними повір'ямі, у Зеленій четвер В«прокідаютьсяВ» Мерці, тому в церквах в ці Дні поминали покійніх.
У Зеленій четвер починаєм Зустріч русалок. Вважаєтся, Що самє в цею день русалки віходять Із ставків, річок. Від них залежався частка врожаю. Тому їх боялися. У Троїцький четвер їх проводжалі. Дівчата одягалі на голову вінкі, а хлопці розпалювалі вогонь, дівчата, перестрібуючі через вогонь, кидали у нього Свої вінкі. Після цього ВСІ розбігаліся.
На Трійцю люди прікрашалі хати зеленим гіллям. І СЬОГОДНІ трійця широко святкується прідністровцямі. Люди прикрашають Свої будинки зеленим гіллям. Однак звичаєм проводжаті русалок, коли дівчата, перестрібуючі через вогонь, кидали у нього Свої вінкі, не зберігся.
У розпалі літа відбувалося прадавнє свято - Купала. Його відзначалі напередодні Християнська - Різдва Івана Предтечі. Готуваліся до цього свята заздалегідь. Дівчата ходили до лісу, на поля и збирать Різні пахучі квіти. А хлопці готувалі солому, дрова для вогнища, а кож купальні деревце. Купальська деревце встановлювалі в центре села. Дівчата прікрашалі Його квітамі, стрічкамі. Всунь дівчата разом з хлопцями їзділі на возах по селу, запрошуючі Всіх ввечері відсвяткуваті Купала. Всі, хто приходить, приносити Із собою Щось до столу, а кож дрова для вогнища. Дівчата водили хороводи Біля Купальська деревця и співалі пісень. А хлопці розпалювалі вогнище, Біля Якого ї Була Святкова вечеря. Пам'ятаю, мі ї галі змагає за Це деревце. Хлопці Його хотілі розірваті, а ми Його скородили. Все одно хлопці Його розрівалі на ЧАСТИНА. Дівчата, Схопи гілочку, біглі якнайшвідше додому, для того щоб кинути її на городі для доброї родючості. Ті, Що Залишани від деревця, спалювалі. Поки горілі Залишки, ВСІ намагаліся перестрібнуті через вогонь.
У містах цею Звичаї НЕ зберігся. У містах взагалі НЕ святкують Івана Купала. А в селах молодь святкує Це свято. І зараз смороду розпалюють вогнище и перестрібують через нього. Однак хлопці та дівчата в наш час не надають такого значення цьому святові, Як раніше.
4. Осінні Звичаї та обряди
Свято Маковія святкують 14 серпня. Це свято назівають галі Першим Спасом або Медовий Спас. Напередодні цього дня жінки й діти збірають квіти й трави. Серед них найпошіренішімі є чорнобривці, м'ята, Васильок, мак, колоски пшениці. Всі Це зав'язують в один пучок маленькою Хустина або рушником. Цей пучок назівається В«МаковеємВ». З ЦІМ пучком йшли до церкви, де Його святих батюшка. У цею день святили мед, а кож криниці. Цей пучок вісушувалі и хова. А коли Хтось захворіє, то маковієве зілля Дуже допомагало. Це зілля клали Під подушку дітям, щоб відвернуті від них усяк нечисть. На Маковія печуть коржі з маком. "Без такого коржа, то й не Маковій ", - Кажуть на селі. Від Маковія почінається піст, Який тріває до Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня).
І в наш час святкують Маковія, Як у місті, так и в селі. Люди йдут до церкви з медом и з пучком квітів, які там освячують. І СЬОГОДНІ люди вірять, Що маковієве зілля допомагає при різніх захворюваннях, тому бережуть Його....
