еннястрілки в залежності від напрямку струму в провіднику.
Цеправило було в той час широко відоме під назвою В«правила плавцяВ» іформулювалося воно наступним чином: В«Якщо подумки розташуватися людинітак, щоб струм проходив па напрямку від ніг спостерігача до голови і щоб особайого було звернене до магнітною стрілкою, то під впливом струму північний полюсмагнітної стрілки завжди буде відхилятися вліво В».
Особливоважливе значення мали дослідження Ампером взаємодій кругових і лінійнихструмів. До цих досліджень він підійшов, грунтуючись на наступних міркуваннях:якщо магніт по своїх властивостях аналогічний котушці або кільцевому провіднику, обтічнимструмом, то два кругових струму повинні діяти один на одного подібно двоммагнітам.
Відкрившивзаємодія кругових струмів, Ампер почав дослідження лінійних струмів. З цієюметою він збудував так званий В«верстат АмпераВ», в якому один провідник мігзмінювати положення щодо іншого провідника. В ході цих дослідів буловстановлено, що два лінійних струму притягує або відштовхують один одного вЗалежно від того, чи мають струми однакове напрямок або різне.
Серіяцих дослідів дозволила Амперу встановити закон взаємодії лінійних струмів:"Два паралельних і однаково спрямованих струму взаємно прибиваються, міжтим як два паралельних і протилежно спрямованих струму взаємновідштовхуються ". Виявлені явища Ампер запропонував назвати"Електродинамічними" на відміну від електростатичних явищ.
Узагальнюючирезультати своїх експериментальних робіт, Ампер вивів математичний вираздля сили взаємодії струмів подібно до того, як це зробив Кулон по відношенню довзаємодії статичних зарядів. Цю задачу Ампер вирішив аналітичнимприйомом, виходячи з принципів Ньютона про взаємодію мас і уподібнюючи циммасам два елементи струму, довільно розташованих в просторі. При цьомуАмпер припустив, що взаємодія елементів струму відбувається по прямій, що сполучаєсередини цих елементів, і що воно пропорційно довжині елементів струму і самимструмам. Перший мемуар Ампера про взаємодію електричних струмів бувопублікований в 1820 р.
Електродинамічнатеорія Ампера викладена ним у творі "Теорія електродинамічних явищ,виведена виключно з досвіду ", виданому в Парижі в 1826-1827 рр..Ампером було виведено відоме математичне вираження закону взаємодіїміж двома елементами струму.
Спираючисьна праці попередників, а також на важливі результати своїх досліджень, Амперприйшов до принципово нового висновку про причину явищ магнетизму.
Заперечуючиіснування особливих магнітних рідин, Ампер стверджував, що магнітне полемає електричне походження. Всі магнітні явища зводились їм до В«чистоелектричним діям В». Грунтуючись на тотожність дії кругових струмів імагнітів, Ампер прийшов до висновку про те, що магнетизм небудь частинкиобумовлений наявністю кругових струмів в цій частці, а властивості магніту в ціломуобумовлені електричними струмами, розташованими в площинах, перпендикулярнихдо його осі.
Амперпідкреслював, що В«... ці струми навколо осі магніту реально існують, або, скоріше,що намагнічування є операцією, за допомогою якої часткам сталоповідомлятися властивість збуджувати для цих струмів таке ж електрорушійної дію,яке мається на вольтовом стовпі ... Магнітні явища викликаються виключноелектрикою ... немає ніякої різниці між двома полюсами магніту, як їхположення щодо струмів, з яких цей магніт складається В».
РозробленаАмпером гіпотеза молекулярних струмів стала новим прогресивним крокомна шляху до матеріалістичної трактуванні природи магнітних явищ.
Амперомв 1820 р. була висловлена ​​думка про можливість створення електромагнітноготелеграфу, заснованого на взаємодії провідника зі струмом і магнітноїстрілки. Однак Ампер пропонував взяти В«стільки провідників і магнітних стрілок,скільки є літер ..., поміщаючи кожну букву на окремій стрілці В». Очевидно, щоподібна конструкція телеграфу була б вельми громіздкою і дорогою, що, мабуть,завадило практичної реалізації пропозиції Ампера. Знадобилося деякийчас для того, щоб знайти більш реальний шлях створення телеграфу.
Значенняробіт Ампера для науки було вельми велике. Своїми дослідженнями Ампер довівєдність електрики і магнетизму і переконливо спростував панували до ньогоуявлення про магнітної рідини. Встановлені ним закони механічноговзаємодії електричних струмів належать до числа найбільших відкриттів вобласті електрики.
Видатнийвнесок Ампера отримав найвищу оцінку (в 1881 р.). Перший Міжнародний конгрес електриків присвоїв одиниці сили струму найменування В«АмперВ».Його заслужено називали В«Ньютоном електрикиВ». Він був членом ПаризькоїАкадемії наук (з 1814 р.), і багатьох інших Академій світу, в тому числі іПетербурзької (з 1830 р.).
Список літератури
ВеселовськийО. Н. Шнейберг А. Я "Нариси з історії електротехніки"
Дляпідготовки даної роботи були використані матеріали з сайту .electrolibrary.info
