и вся жіноча робота по господарству лягла на їїплечі. Сестра в цею годину Вже Вийшла заміж и проживала окрема.
У селі Було Двієврейські родини, якіх німці забрали до Козова на Знищення. З ціх батьківщин громадасела заховали від німців двох - Герцога Зіся и Ханну Ліпне, які залишаживими и проживали в селі.
На качанах 1944 рокуфронт наблізівся до села, йшли бої за Тернопіль. В наше село вступила німецькаВійськова частина. У кожному господарстві Було поселено декілька німців, а укого Була велика стодола, то там розміщуваліся до 30 - 40 солдатів. Ця Військовачастина пробули в селі Більше трьох місяців - до середини літа. Селяни жилиСвоїм життям: репетували, сіяли, заготовляли годуй, а німці - Своїм: навчання истрільбі в полі, наведення порядку, написання листів. Слід відмітіті, Що за цеюгодину Між селянами и німецькімі солдатами Не було ніякого інціденту. Правда,солдати скрити від офіцерів Інколи мінялі одежу на яйця, масло, сметану. Унімецькій армії Була Суворов дісціпліна, якої ВСІ дотрімуваліся. Листиотрімувалі солдати в тій день, коли смороду булі напісані. Кожен день з Німеччініпрілітав літак Біля шостої години вечора, Який привозять листи и забирати зворотньомупошту.
У травні в селіБула велика облава, зловілі багатьох хлопців и чоловіків від 14 до 40 років длявідправлення в Німеччіну. При віїзді з села частина їх втекла.
За три-чотири Дніперед настане Радянська військ німецька частина, Яка знаходится в селі,перебрався в ліс.
4. Другабільшовіцька окупація
Війна після Війни
У ліпні 1944 рокурадянські Війська без боїв ввійшлі в село. Передові Частина військ маліжалюгідній Вигляд: в напівцівільній одежі, деякі на звичайний селянських конях иВСІ просили Їсти. Більшість з них булі з Хмельніцької та Вінніцької областей.За ними на конях, гарно вдягнені, в Синіх кашкет йшли загони НКВС.
Через два - триДні Із районного центру Козова прібулі Представники Радянської влади. Смородувідновілі радянську владу в селі: головою сільської ради Зобов'язано бутіСтельмаха М., а секретарем - Дяківського. Основні Завдання - організація издача державі сільськогосподарськіх продуктів, підготовка Списків селян,особливо чоловіків для мобілізації в армію. Чоловіків у селі залишилась Небагато.Знаючий жорстокі репресії и дії НКВС, значний частина молоді села Свідомо НЕХотіла Знову потрапіті в катівні и подати на Захід. Друга частина поповнитиряди УПА, які вели збройно Боротьба проти загарбніків - Спочатку проти німців,а пізніше - проти московських. Багато Із старших чоловіків працювать на ремонтізалізніці и смороду НЕ прізіваліся в армію.
На людейнакладалі велічезні Податки: треба Було здаваті В«хлібопоставкіВ», однозначно більшіНіж Під годину Німецької окупації, платити за хату та Інші будівлі. за шкірнувулик, дерево, Що росло на подвір'ї, люди здавались м'ясо, яйця, молоко, масло,овочі, вовна ... Найбільші Податки накладалі на тихий, кого вважаєтся куркулями, чи В«неблагонадійнімі В».
ЯКЩО людивіконувалі хлібоздачу, то на них накладалі галі ї Додатковий план. Тих, хто НЕвиконав цього, засуджувалі або смороду булі кандидатами на вивезення в Сібір.
Великим лихом длянародові Була так званні державна позика - ції страшне безсоромне здірство грошів збідніх людей. У селі підпис на В«добровільнуВ» позика в більшості віпадківпроводівся так. Від хати до хати проходила група районних представніків имісцевої влади (5-10 чоловік). Двоє - троє заходило в хату и пропонувалігосподарям добровільно підписатися на державну позика. У цею годину Рештапредставніків розходи по подвір'ю, господарських будівлях и Шукало В«компроматуВ» - Може є Щось таке його призначення тане вписався до оподаткування (Вулик, корова, вівці, кози ТОЩО). Після того, ЯкВ«КомпроматВ» знайденій, складалі акт и господар або підпісував зобов'язання на державну позика на великуторбу, або акт направляли в слідчі органи.
З дерло днівНової окупації комуно-московська Репресивно машина розгорнула широкомасштабнуборотьбу за Знищення ОУН, УПА. Облава в селі, засідкі, висілку в Сібір, АрештВ«Ворогів народуВ», пошуки зрадніків, провокації стали нормою життя. Часто урайонний центр звозілі вбити українських партізанів, віставлялі їх понівеченіхБіля стін тюрми для залякування.
На Покрову, 14жовтня 1944 року ранком, Тільки Почаїв світаті, за селом в стороні річкіМасівкі почулі вибухо и кулеметні пострілі. Облава! Село оточене військовімі.Як віявілося, облавнікі вісліділі підпільніків у хаті Івана Капелюх, Яка Буланедалеко річкі - кілометр від села. Енкаведисти закидали хату гранатами, альопідпільнікі влучно їх відкідалі назад. У хаті їх Було Чотири: Гуня Петро,Капелюх Петро, ​​Квартнік Павло и один хлопець з села Криве Костів Дмитро. Смородувірішілі прорватіся, відстрілюючісь. Першим Біля хати впавши Гуня Петро. Другий,поранений в ноги, на відстані 300-400 метрів ввід хати впавши поранений Капелюх Петро. ВІН стріляв и давши можлівість втекті и залішітіся живим Квартніку Павлу иКостів Дмітру. Дмитра Почаїв наздоганяті енкаведисти ВІН крикнувши В«СлаваУкраїні В»и підірвався гранатою. У селі Почалися обшукі, в цею день Бувзастреленого набережній Михайло, Що гнав пасти козу.
Пригадую однуоблаву, коли в село наскочило Більше сотні енкаведістів. Обшук чати три Дні.У кожному дворі обшук проводили 8-10 чоловік по декілька годин. І за цею годинунічого НЕ знайшлі, хоча в селі знаходится Багато українських партізанів. Черездорогу від нашого будинку в кріївці Джульової Маріні хова 12 чоловік. КриївкаБула обладнана Між двома стінамі. Вітрімка и мужність цієї жінки врятувалажіття Багата підпільнікам. Поруч з її будинком у Марії Фарини Була криївка вхаті, вхід Біля печі. У цею годину там заховали три підпільнікі. ЕнкаведистиПан вигнать з хати, а там зроб слідчу кімнату. Сюди приводилипідозріліх, знімалі слідство и піддавалі тортурам. Ці, Що знаходится в кріївці,всі Чулі: крики Під годину тортур, таємні Розмови про організацію провокацій исексотстві ТОЩО. Тоді через Цю катівню пройшли Шанайда Михайло, СарахманюкПавло та Інші. Після Почути підпільнікі сказали собі, Що кращє смерть Ніжпотрапіті в руки енкаведістів.
ЯКЩО у війнуфронт прийшов и відійшов, то з липня 1944 року до 1950 р село знаходится увійськовому положенні, в шкірних хвилини могли стати збройно сутічка зПредставник НКВД Зі всіма наслідкамі: Вбивства, Пожежі, тюрма, Сібір.Незважаючі на жорстокости терор сітка зв'язків ОУН-УПА діяла. Багато мешканцівсела, різікуючі життям, проявляли великий героїзм, переховуючі підпільніків идопомагаючі їм.
За селом Постійнобулі закріплені Представники НКВС, які в селі проводили обшукі: прочітувалівсе, віпітувалі новини. Особливо жорстокі БУВ один енкаведистами. Від Його побоївпередчасно померло Багато юнаків.
Велика трагічнаподія стала У січні 1946 року. За чіїмось доносом енкаведисти на подвір'ї Марії Бабій Вікрам Криївку, в якійпереховувала Павло Данилюк, Павло Квартнік, Андрій Бога и Павло Магаляс.Представники НКВД Примус Михайла Сташків намовляті хлопці, щоб ті здали.Вийшов Тільки Магаляс П. Інші три помолитися вголос и Промова: В«Нема України- Хай буде смерть! В», И зірвалі гранату. Їхні тіла забрали и відвезлі в Козовій.Місце поховання до СЬОГОДНІ невідоме. Яке горе пережили Родичі ціх молодихлюдей, шкода за рідною кровинки и страх перед Влад, щоб НЕ зізнатіся, Що смородуз їхньої родини! Батьківщина Андрія Богая втекли з села, жили в наймах у чужихлюдей. Боялися розправі.
1947 рік.Репресії посілюються. На Східній Україні радянська влада створі новий голод.Ранн весною 1947 року Із східніх областей України пріїжджалі бідні голоднілюди и вімінювалі Свої небагаті пожитки на збіжжя, картоплю, крупу ... Шкірногоранку, коли до станції Криве пріїздів поїзд з Тернополя, до села приходилоБагато ціх нещасних людей. У селі ранком господарі варили Більше картоплі длятого, щоб нагодуваті пріїжджіх.
Пригадую Як Ізпріїжджіх Дві жінки ходили по полю. Мі подумали, Що смороду вікопують посадженнякартоплю. Колі підійш...
