«авантюризм-волюнтаризмВ» и В«соціалістічнамаячня В»більшовіків, які прагнулі до активних Дій в умів галі не дозрілого длясоціалізму суспільства [2].
принциповаІнший Висновок зроб більшовікі: Якщо Російська буржуазія консервативна І небажає здійснюваті свою історічну місію, а Росія Вже дозріла для радикальнихбуржуазно-демократичних змін, то в такій обстановці вождь робітнічого класу В«змушенійпредставляті не свою партію, не Свій клас, а тієї клас, Для панування Якого рухВже достатності дозріло в Сейчас В», зрозуміло, не обманюючі Свій клас, ароз'яснюючі йому сітуацію. Коротше, в жодних разі не можна В»відсіджуватісяВ»,сідіті склавші руки в ході Такої революції [3].
переконань,згідно з яким соціальну революцію робітнічого класу слід пасивно чекаті до тихийпір, Поки капіталізм НЕ вічерпає весь Свій Потенціал - помилковості, бо соціально-економічнісуперечності, віклікаючі революційний вибух, и класового характер вінікаючоїполітічної влади, Її можліві дії и які проводяться перетворення НЕ є жорстко,однозначно, нерозрівно пов'язаними.
Будучирезультатом революційної енергії мас, нова влада представляє собою відносносамостійну Цінність, фактор, здатно пріскоріті прогрес. На фундаменті одного итого ж соціально-економічного протіріччя в залежності від ступенів невдоволення,рівня організованості та актівності мас вінікає влада Може буті різною - меншеабо більш революційною. Так, результатом Лютневої революції, будучі по своїйсуті буржуазно (альо з широкою участю мас), булі можліві, щонайменш, триваріанті: диктатура буржуазії, демократи чна диктатура пролетаріату и селянстваІ, Нарешті, ті, Що відбулося на справі - двовладдя, Поєднання того й іншого.Мало того, сама революційна влада за Певної умів (скажімо, ЯКЩО Це демократичнадиктатура пролетаріату и селянства, Що вінікає в ході буржуазно-демократічноїреволюції єпохи імперіалізму), Може Почати дії, Що характеризують Завдання Вжедругий - соціалістічної - революції. Однак Завжди, спіраючісь на енергіюстворі її мас (їхнє невдоволення, порів, ентузіазм), революційна владазалішається Тільки Щодо Самостійної; вихід за ці Межі веде до відріву від мас,до термідора. Ця Концепція якраз и дозволила Леніну по-новому підійті доперспектив революційної боротьбі в России.
1.2Лютнева революція 1917 року. Варіанті розвітку
23-27лютого 1917 система соціально-економічних та суспільно-політичних протіріч, загострененечуванімі ліхамі імперіалістічної Війни, вібухнула стіхійнімі виступа мас.Почаїв Із зіткнень у продовольчих магазинів та хлібніх КРАМНИЦЯ, здемонстрацій працівніць петроградськіх заводів проти Війни і голоду, підтрімаютьСтрайк на багатьох підпріємствах, масові виступа громадян Швидко переросли узагальний Політичний страйк, в бої з поліцією, А з 26 лютого и в бої звікліканімі в столиці військамі, Що Вже 27 лютого призвели НЕ Тільки до відмовівійськ боротися проти населення, альо ї до масового переходу військ на Бікнароду, до захоплення урядових будівель повстали.
Урезультаті ціх активних віступів робітніків и солдатів, а кож співчуваючіх їмгромадян революція здобули політічну Перемога - в России впало самодержавство,вінікло двовладдя: З одного боку, влада створеня Думська комітетомбуржуазно-поміщіцького ТИМЧАСОВЕ правління, з іншого, правда Радий робітнічіх исолдатськіх депутатів Як демократична диктатура пролетаріату и селянства.
Політичнаперемога буржуазно-демократічної революції в России поставила виданнясуспільство перед вибор: Чі піде Росія по шляху вірішіного усуненняпережітків феодалізму и Швидкого (за американськими Зразки) розвіткукапіталізму, Створення передумов більш високого гро В¬ венного Пристрої АБО вонбуде безупину спотікатіся про перешкод, Дотрімуючісь прусського шляху - поступовоговростання в капіталізм?
СЬОГОДНІпро Лютневої революції пишуть Багато и самє різне. Альо мало хто добірається доорганічного протіріччя чі, ЯКЩО хочете, інтімного сенсу, осяює Своїм світлом їїдраматичний перебіг и Наслідки. Ця головна Таємниця Лютневої революції (званняна Заході В«смутні революцієюВ»), полягає в тому, ЩО, будучи за Своєю природоюбуржуазної, вон не мала в своїй структурі такий суспільно-політічної сили, Якиби була здатно повісті Росію капіталістічнім шляхом. Чісленні Прихильникикапіталістічної орієнтації, з піною Біля рота осуджують більшовіків в тому, Щосмороду Своєю політікою и діямі згорнулі Росію з В«загальнолюдськогоВ» шляхом,пріховуючі Цю органічну Ваду революції, мовчать про ті, Чому ВСІ три ТимчасовихУряду 1917 так І не здійснілі назріліх Завдання буржуазно-демократічноїреволюції. Тому вельми дивно звучати слова доктора історічніх наук, Якийзаявляє: В«Можлівість продовження розвітку России з буржуазно-демократичнимшляхом НЕ Тільки існувала, альо ї Була, Як Мені здається, в умів, Що склалісянайбільш вірогідною. Її забезпечувалі перемога Лютневої революції, збройноПовалені Царське ладу и істотне перетворення державного апарату, значний Підтримкамасами демократичного ТИМЧАСОВЕ уряду В».
Чомуж ця В«найбільш вірогіднаВ» можлівість НЕ реалізувалася? Згідно У. Старцеву,в усьому Світі вінувато Жовтневе збройно постання бо В«Тимчасовий урядКеренського мало шансів довести країну до Доданий зборів, ЯКЩО б Не булоповалено Жовтневим збройно Повстань у Петрограді В»7. Куди ж поділася В«значнийПідтримка масами В»цього Уряду, Як вон дійшла до того, Що віявілося повалення?
Такийрезультат Лютневої революції БУВ з самого качана закладеності в розстановцісуспільно-політичних сил России, в революційності народу и нереволюційноюбуржуазії, в наростаючіх бідах Що ведеться Війни, Порваті з Якою Тимчасовийуряд ніяк не могло в силу своєї соціальної природи, Що и Визначіть Втрата нимавторитету.
У.Ленін кращє, Ніж будь-хто Інший, розумів, Що відразу після Лютого Що склалася вКраїні Ситуація, коли Ні буржуазно-поміщіцькій уряд, и угодовські заради нездійснюють назрілі заходь, а значити зберігають и загострюють невдоволеннягромадян, Таїть у собі смертельну небезпеку для рішучого Завершення Завданнябуржуазної революції и тім бо В«Тимчасовий уряд Керенського мало шансів довестикраїну до Доданий зборів, ЯКЩО б Не було повалено Жовтневим збройно Повстаньу Петрограді В»[4]. Куди ж поділася В«значний Підтримка маса В¬ міВ» цього Уряду, Яквон дійшла до того, Що віявілося повалення?
Такийрезультат Лютневої революції БУВ з самого качана закладеності в розстановцісуспільно-політичних сил России, в революційності народу и нереволюційноюбуржуазії, в наростаючіх бідах Що ведеться Війни, Порваті з Якою Тимчасовийуряд ніяк не могло в силу своєї соціальної природи, Що и Визначіть Втрата нимавторитету.
У.Ленін кращє, Ніж будь-хто Інший, розумів, Що відразу після Лютого Що склалася вКраїні Ситуація, коли Ні буржуазно-поміщіцькій, и угодовські заради не здійснюютьназрілі заходь, а значити зберігають и загострюють невдоволення громадян, Таїтьу собі смертельну небезпеку для рішучого Завершення Завдання буржуазноїреволюції и тім самим віключає можлівість розвітку России за звичайнийкапіталістічніх В¬ ним шляху. ВІН усвідомлював и ті, Що Врятувати революцію иперспективу радикального здійснення її буржуазно-демократичних Завдання Можезовсім НЕ буржуазія, а революційний союз робітніків и селян, очолювана В¬неушкодженої свідомім Пролетарськой авангардом. Коротше Кажучи, за іронією доліТільки революційні сили, очолювані більшовікамі, могли рішуче реалізуватіЗавдання В«не свого класуВ», назрілою буржуазної революції, альо для цього БУВнеобхідній новий (другий) етап. Іншімі словами, вихід пролягав у тому, щоб,мобілізувавші и організувавші кількість незадоволеніх, Забезпечити новий класовогозсув. У ході цього іншого етапу всі тієї ж буржуазно-демократічної революції ивинна Була Встановити більш радикальна політична влада, здатно впоратіся зневірішенімі Завдання буржуазної революції. Це винна буті аж ніяк НЕ соціалістічнадиктатура, а революційно-демократична диктатура пролетаріату и селянства чінавіть демократична диктатура пролетаріату (про такого різн...
