Теми рефератів
Авіація та космонавтика Банківська справа Безпека життєдіяльності Біографії Біологія Біологія і хімія Біржова справа Ботаніка та сільське гос-во Бухгалтерський облік і аудит Військова кафедра Географія
Геодезія Геологія Держава та право Журналістика Видавнича справа та поліграфія Іноземна мова Інформатика Інформатика, програмування Історія Історія техніки Комунікації і зв'язок Краєзнавство та етнографія Короткий зміст творів Кулінарія Культура та мистецтво Культурологія Зарубіжна література Російська мова Маркетинг Математика Медицина, здоров'я Медичні науки Міжнародні відносини Менеджмент Москвоведение Музика Податки, оподаткування Наука і техніка Решта реферати Педагогіка Політологія Право Право, юриспруденція Промисловість, виробництво Психологія Педагогіка Радіоелектроніка Реклама Релігія і міфологія Сексологія Соціологія Будівництво Митна система Технологія Транспорт Фізика Фізкультура і спорт Філософія Фінансові науки Хімія Екологія Економіка Економіко-математичне моделювання Етика Юриспруденція Мовознавство Мовознавство, філологія Контакти
Українські реферати та твори » Информатика, программирование » Віруси. Технології, методики та антивірусні засоби

Реферат Віруси. Технології, методики та антивірусні засоби

Старший син Боба Морріссона Роберт ріс тихим і скромним хлопчиком, його єдиною пристрастю були комп'ютери. Вже в чотирнадцятирічному віці він переписав популярну в підлітків комп'ютерну гру The Four Corners, додавши в неї безліч нових функціональних можливостей, в 16 років він став справжнім експертом по системі безпеки UNIX, виявивши в В«класичномуВ» беркліевском коді цієї платформи безліч помилок, які не забарився виправити. Однак він і сам не гребував користуватися виявленими В«дірамиВ» у захисті, час від часу підключаючись до віддалених електронних мереж у пошуках цікавить його інформації. Це захоплення привело до того, що незабаром у комп'ютерному журналі Smitsonian з'явився матеріал, у якому Роберта називали одним з найбільш відомих молодих хакерів в Америці. Саме Роберт Морріссон є автором і розробником однієї з найбільш відомих реалізацій протоколу передачі даних UUCP - Unix-To-Unix CoPy. Навчаючись на четвертому курсі Гарвардського університету, Роберт уже читав лекції в Національному Агентстві Безпеки США і дослідних лабораторіях військово-морського флоту по безпеці операційної системи UNIX.

Отримані Робертом у ході його самостійних розробок і вивчення вже існуючого досвіду інших програмістів знання вимагали практичного застосування. В Як експеримент Роберт вирішив написати програму, яка, використовуючи виявлені ним недоробки в створеному для UNIX протоколі FTP і програмі sendmail могла б самостійно поширюватися між об'єднаними в мережу комп'ютерами, подібно В«черв'яківВ» Хеппа і Шоку, але при цьому вміла б ефективно В«ХоватисяВ» в операційній системі і самостійно розмножуватися. Іншими словами, В«ХробакВ» Морріссона повинен був поєднувати в собі всі достоїнства попередніх спроб створення аналогічних програм. Оскільки ця розробка була всього лише науковим експериментом, тестом на безпеку об'єднаних у мережі комп'ютерних систем, Роберт заклав у код В«ХробакаВ» алгоритми, що стримують його поширення, ніяких модулів, що руйнують файлову систему атакованих комп'ютерів, також задумано не було. 2 листопада 1988 в 18.30 Роберт Морріссон підключився до комп'ютерів лабораторії штучного інтелекту MIT і запустив свою програму на виконання. Коли через півгодини він знову спробував підключитися до мережі, щоб перевірити хід експерименту, віддалений комп'ютер не відповів: завдяки закралася у вихідний код помилку В«ХробакВ» почав безконтрольно розмножуватися, блокуючи нормальну роботу обчислювальних систем, і незабаром вирвався з локальної мережі MIT на простори Інтернету.

Програма Морріссона-молодшого стала справжнім лихом для США, протягом декількох днів функціонування Інтернету було паралізовано практично повністю. Саме тоді за здатність до швидкого поширення й зараження всі нових і нових вузлів мережі журналісти вперше охрестили витвір Роберта В«вірусомВ». За різними підрахунками епідемія вразила порядку 6000 комп'ютерів - близько 10% всіх працювали тоді в Інтернеті обчислювальних машин, нанесений вірусом збиток оцінювався від скромної цифри в 150 000 до значної суми в 75 мільйонів доларів США. Незабаром до справи підключилося ФБР, однак розслідування тривало недовго: Морріссон сам зізнався у скоєному. Преса роздула скандал до неймовірного масштабу, особливу пікантність ситуації надавав той факт, що батько Роберта Морріссона - Боб Морріссон був одним з провідних експертів відділу Агентства Національної Безпеки, який займався розслідуванням комп'ютерних злочинів.

Судове справа Роберта Морріссона було одним з перших справ за обвинуваченням у скоєнні комп'ютерного злочину в США, до цього по даній статті під суд потрапив лише відомий у всьому світі хакер Кевін Митник. Морріссона визнали винним і засудили до виплати штрафу в розмірі 10 000 доларів і 400 годин виправних робіт. Однак слава Роберта Морріссона, що отримав широку популярність завдяки створеному ним вірусу, досі не дає спокою сотням і тисячам хакерів на різних континентах. Останньою спробою переплюнути творця першого в історії людства вірусу В«масового ураженняВ» була відома програма В«МеліссаВ», що знищила в цілому більше 30 000 комп'ютерів. З тих пір сотням і тисячам амбіційних молодих людей, що розбираються в програмуванні, рано чи пізно приходить в голову спробувати свої сили в створенні програми, яка, поширюючись по мережі, могла б дестабілізувати роботу різних обчислювальних систем. Саме їхнє прагнення до дешевої слави приносить тепер безліч безсонних ночей, проведених користувачами за відновленням зруйнованих систем, і значний прибуток компаніям, що займаються розробкою антивірусних програм.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту sgseu.ucoz.ru/



Предыдущая страницаСтраница 2 из 2

Друкувати реферат
Замовити реферат
Реклама
Наверх Зворотнiй зв'язок