тів та ін
Однак найважливішим наслідком процесу конвергенції стає зміна характеру самого інформаційного продукту. Текстові, графічні, звукові і відеоілюстрації інтегруються в єдиний інформаційний продукт, створюючи нову інформаційну середовище, яку і називають мультимедіа. Мультимедійна середу допомагає урізноманітнити подачу інформації і зробити її зручнішою для сприйняття аудиторією, запити якої сильно змінилися [11, с. 22].
За Останніми роками кількість засобів масової інформації помітно зросла, але це не означає, що у людей з'явилося більше часу, який вони можуть присвятити читання газет і журналів, слухання радіо або перегляду телеканалів. В сформованої ситуації використання мультимедійної інформації дає онлайновим інформаційним ресурсам перевага, тому в інтернеті користувач може отримувати інформацію, самостійно вибираючи, що читати, слухати чи дивитися і в якому обсязі і тим самим заощаджуючи своя час (він може прочитати веб-сторінку повністю або пробігтися по заголовкам, він може переглянути відео цілком або певну його частина).
Мультимедійний інформаційний пакет ресурсу може включати в себе текст, аудіо, відео, фото, аудіо, слайдшоу, інфографіку. Але серед такої кількості способів надання інформації найбільш важливим і складним стає вибір найбільш придатних елементів інформаційного пакета. До прикладу, якщо важливо показати, що саме цей чоловік сказав ці слова, як і в якій ситуації він їх вимовив - в мультимедійний пакет варто включати аудіо-або відеофрагмент.
Процеси конвергенції відбиваються і на характері професійної діяльності журналістів. Вже зараз активно обговорюється питання, як в майбутньому буде організовано роботу редакцій, що з себе представлятиме ньюзрум (офіс редакції) нового покоління, які обов'язки виконуватиме журналіст, працює в мультимедійній студії. Наприклад, пропонується варіант відкриття єдиних інформаційних центрів, які постачають новини на різні канали, що входять в один медійний консорціум, - газету, радіо, телестанцію, сайт в інтернеті [18, с. 78].
Глобалізація позначає загальносвітову тенденцію до взаємозалежності і відкритості. Якщо раніше масштаб діяльності ЗМІ визначався розмірами країни чи певного регіону, то Зараз подібні кордони втрачають всякий сенс. Глобалізація відкриває користувачам доступ до величезної кількості ресурсів, а медіаорганізацій, в свою чергу, можуть розширювати свою аудиторію.
Диверсифікація. Незважаючи на те, що сучасні мас-медіа можуть донести свої повідомлення до величезної кількості людей, вони до цього зовсім не прагнуть. Навпаки, ЗМІ націлюються на все більш вузькі сегменти масової аудиторії. Можливість глобального поширення, легкість і відносна дешевизна створення та розповсюдження інформаційного продукту визначили спеціалізацію і диверсифікацію ЗМІ, що прагнуть до максимально ефективному обслуговуванню аудиторії. У ЗМІ з'являється можливість чітко сегментувати аудиторії та надавати кінцевому користувачеві персоніфіковану інформацію.
Крім процесів, що лежать в основі модифікації ЗМІ, С. Машкова виділяє ряд специфічних властивостей онлайнових інформаційних ресурсів [20, с. 11].
Відкритість. Мережа - це відкрита система, доступ до якої може отримати будь-яка людина, що має вихід в інтернет. Доступ до інформаційних ресурсів можна отримати як через телефонну лінію, супутниковий канал або мережі кабельного телебачення.
Децентралізація. Інтернет характеризується відсутністю централізованої організаційної структури, контролюючої розвиток мережі. Не існує якоїсь організації, яка контролювала б зміст інформації в мережі або відстежувала підключення користувачів.
Доступність і географічна незалежність. Інформаційні ресурси інтернету доступні 24 години на добу, 365 днів в році практично з будь-якої точки земної кулі. Крім того, користувач має можливість вибирати те джерело інформації, який найбільш повно відповідає його потребам.
Оперативність . Можливості мережі дозволяють дуже швидко розміщувати та оновлювати інформацію в інтернеті. Мережеві ЗМІ мають можливість через кілька хвилин після події дати докладну інформацію про ньому. Крім того, за допомогою електронної пошти або інших служб Інтернету, можна в лічені хвилини і секунди передавати будь-яку інформацію на необмежені відстані, в тому числі в режимі реального часу.
Зручність. Інтернет дозволяє користувачеві отримувати необхідну інформацію будь-якого формату в той час, коли йому зручно, і в тому режимі, який йому підходить, з можливістю максимально індивідуалізувати свою роботу в мережі.
Вимірність. Практично вся інформація в мережі піддається обліку та цифрового аналізу. Інтернет-технології дозволяють відслідковувати склад і поведінку аудиторії і реагувати на її запити. Власник сайту автоматично отримує інформацію про те, коли і скільки відвідувачів прийшло на ресурс, що їх цікавило, які сторінки вони відвідали. Чітке уявлення про інтереси аудиторії дозволяє побудувати комунікацію максимально ефективно.
Персональний підхід. Інтернет дає можливість враховувати індивідуальні особливості та характеристики кожного відвідувача. В процесі доставки інформаційного повідомлення кінцевому користувачеві можна враховувати особливості його географічного чи соціального становища, використовувати те або інше шрифтове чи колірне оформлення в залежності від його переваг. Схожі технології можуть використовуватися, наприклад, для показу різних рекламних оголошень відвідувачам веб-сервера, в залежності від того, в який час доби вони бачать це оголошення або з якого регіону вони В«приходятьВ».
Таким чином, інтернет зробив великий вплив на сучасну журналістику. Він робить інформацію доступною в будь-якій точці світу і в будь-який час доби. В той же час в умовах високої конкуренції кожна окрема редакція бореться за аудиторію і прагне надавати інформацію в найбільш зручному для читача/глядача вигляді, що, в свою чергу, призводить до народження нових жанрів журналістики. Крім того, останнім час набувають популярності спеціалізовані, вузьконаправлені ЗМІ, оскільки користувачі, як правило, добре знають, яка інформація їм потрібна і хочуть отримувати її з одного джерела, а не витрачати час на пошуки.
1.2 Класифікації онлайнових інформаційних ресурсів
На сьогоднішній день існують наступні медіа-освіти, відповідальні за поширення масової інформації: друкована періодика, радіо, телебачення, інтернет. Однак стрімкий розвиток інтернету поставило перед дослідниками важливе питання, на який до цих ніхто не може дати відповіді: що ж серед безлічі сайтів є засобом масової інформації?
Співробітники факультету журналістики МДУ імені М. В Ломоносова провели опитування серед експертів в області інтернету, яким запропонували відповісти, що для них є інтернет-ЗМІ [18, с. 33]. Результати виявилися наступними:
• новинні ресурси (50%);
• регулярно оновлювані ресурси (25%);
• ресурси, зареєстровані як ЗМІ (11%);
• всі інтернет-ресурси (7%);
• сайти офлайнових ЗМІ (5%);
• важко відповісти (1%).
Історично склалося, що під засобами масової інформації розуміються спеціалізовані організації, працівники яких зайняті професійною діяльністю по збору, обробці і розповсюдженню масової інформації. Однак, крім професіоналізму, для виділення ЗМІ істотна ще й новизна змісту, регулярність оновлення ресурсу, а також достовірне висвітлення цікавлять суспільство процесів.
До Наприклад, презентаційний сайт якої-небудь компанії може мати власний унікальний контент і регулярно оновлюватися, надаючи нову інформацію про даної організації. Тим не менш, його можна віднести до ЗМІ, оскільки основна завдання такого ресурсу - формування іміджу, а не висвітлення соціально значущих проблем.
Для того щ...
