ми (преса, радіо, телебачення, Інтернет, багатоканальний зв'язок та ін.) Таким чином, ЗМІ (або мас-медіа) - це не просто канал повідомлення, неупереджено передавальний повідомлення, але саме посередник, medium, заломлює, інтерпретуючий і окрашивающий інформацію.
ЗМІ не просто інформують, але здійснюють соціально-перетворювальну функцію. Цим визначається специфічність ЗМІ в інформаційному просторі зокрема і в суспільстві в цілому. ЗМІ - це соціально-політичний інститут, що діє через систему щодо локальних засобів інформації. Він характеризується наступними рисами:
1) спрямованістю до масової аудиторії і загальнодоступністю;
2) корпоративним характером виробництва і розповсюдження інформації;
3) соціально-перетворювальних потенціалом.
В цілому ж, система ЗМІ визначається за допомогою нижченаведених характеристик:
в”Ђ інформативна насиченість;
в”Ђ публічність, тобто необмежений і надперсональний коло споживачів;
в”Ђ наявність спеціальних, технічних приладів, апаратури для передачі повідомлень;
в”Ђ непряме, розділене в просторі і в часі взаємодія комунікаційних партнерів;
в”Ђ односпрямованість взаємодії від комунікатора до реципієнта, обмеженість зворотного зв'язку;
в”Ђ непостійний і розосереджений тип аудиторії, яка утворюється від випадку до випадку в Внаслідок концентрації загального уваги на тому чи іншому повідомленні (стаття, радіо-чи телепередача, пр.).
Інформація поширюється по-різному, з використанням різноманітних технічних засобів. Тому вся система ЗМІ має підсистеми:
1) преса (друк) - засоби поширення інформації за допомогою друкованого відтворення тексту і зображення;
2) радіо - передача звукової інформації за допомогою електромагнітних хвиль;
3) телебачення - передача звукової та відеоінформації за допомогою електромагнітних хвиль;
4) фактично під визначення В«ЗМІВ» підходить і Інтернет, хоча законодавство більшості країн його до таких не відносить.
А адже В«комунікаційний вибух В»- це зовсім невеликий проміжок часу. Поняття В«масова комунікація В»,В« масова інформація В»активно увійшли в мова у ХХ сторіччі. Пов'язано це, по-перше, з осмисленням соціологами особливостей поведінки в рамках такого специфічного виду соціальної спільності як В«масаВ», В«натовпВ», В«ПублікаВ», і, по-друге, з техногенним чинником: появою принципово нових засобів передачі інформації.
В даний час значно зріс вплив засобів масової інформації на особистість. Про зростаючу роль друку, радіо і телебачення в суспільному житті суспільства свідчать їх бурхливе зростання, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротші терміни досягти самих віддалених районів, проникнути в будь-яку соціальну середу. За силою впливу на особистість, масу, ЗМІ не мають собі рівних. Сучасна аудиторія включена у всю систему суспільних відносин. Тому ЗМІ для реалізації цілей своєї діяльності необхідно враховувати потреби, інтереси, мотиви, установки та відповідні їм характеристики аудиторії, що включають і ряд специфічних, формованих при прямій участі засобів масової інформації. При такому підході аудиторії відводиться діяльна, цільова роль, яка є результатом комунікативного процесу [2].
У другому розділі курсової роботи ми розглянемо особливості сучасного радіомовлення, його історію, основні проблеми і перспективи.
Глава 2. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СУЧАСНОЇ РАДІОМОВЛЕННЯ В РОСІЇ
2.1 Властивості, обумовлюють привабливість радіомовлення серед інших ЗМІ
Винахід радіо є одним з найбільших досягнень людської культури кінця дев'ятнадцятого сторіччя.
Що ж таке Радіо? Радіо - Це різновид бездротового зв'язку, при якій в якості носія сигналу допомогою радіохвиль, вільно поширювані в просторі [3].
Основні принципи, що лежать в основі передачі електромагнітних хвиль на відстані, були сформульовані ще в 1891 році. Пристрій з'явилося 7 травня 1895. На засіданні фізико-хімічного суспільства був проведений перший досвід А. С. Попова, який називав свій прилад В«ГрозометчікВ». Винайдений Поповим і Марконі безкабельні спосіб передачі інформації привів до народження радіо.
Сьогодні радіо є невід'ємною частиною нашого повсякденного життя. Радіомовлення випереджає всі інші засоби масової інформації за охопленням населення.
Яким же чином радіо вдається зберегти свою привабливість в дійсно дуже важких для нього умовах жорстокої конкурентної боротьби за увагу аудиторії? А.А. Шерел виділяє три природних властивості радіомовлення, що обумовлюють його життєздатність:
1. У структурі сучасних ЗМІ радіо залишається найбільш оперативним. Ні телебачення, ні кінематограф навіть на межі XXI століття не володіють технікою, що дозволяє без попередньої підготовки виходити в ефір з будь-якої точки земної кулі з розповіддю про подію та явище будь-якого характеру вже в момент початку цього події. Ця обставина полегшує запрошення до мікрофона в якості коментаторів найбільш актуальних і соціально значимих фактів і явищ представників громадськості, державних діячів, авторитетних людей в усіх галузях знань і, звичайно ж, самих учасників подій. У всьому цьому, як показує світова практика мовлення, включаючи і російську, радіо впевнено випереджає і пресу, і телебачення.
2. З усіх ЗМІ радіо є найзручнішим (В«невибагливимВ», В«комфортнимВ») для сприйняття аудиторією.
Існують наступні типи слухання радіо:
- Пошукове - коли слухач, обертаючи ручку або натискаючи кнопки настройки приймача, проводить орієнтацію в ефірі, шукає, на чому зупинити свій вибір.
- Фонове - радіопередача є елементом навколишнього оточення, знаходиться на периферії сприйняття і зачіпає лише частково або не зачіпає зовсім сферу свідомості слухача.
- Вибіркове, або селективне - сприймаються лише частини, фрагменти програми або повідомлення, які свідомість слухача виділяє і фіксує як центри інтересу. Проміжки між ними перетворюються в пустотні з точки зору нового сприйняття тимчасові інтервали, використовувані свідомістю для осмислення значення інформації, вихопленої з безперервно переданого потоку.
- Зосереджене - коли з установкою на повне розуміння і запам'ятовування слухається все повідомлення або група повідомлень [4].
Будь-який тип слухання радіо, як правило, не вимагає відмови від повсякденних справ, його можна поєднати і з виробничої зайнятістю, і з побутовими реаліями. Колосальну частину аудиторії радіо у всіх напрямках мовлення - від музичних програм, новинних випусків до передач літературно-драматичних композицій та В«радіокнігВ» - складають автомобілісти. Більш того, різноманітність інтересів саме цієї частини аудиторії стимулювало значне розширення жанрово-тематичних параметрів мовлення (що в свою чергу сприяло збільшенню числа сучасних форматів радіостанцій, а також збільшення кількості самих станцій, більш чіткої їх адресної та змістовної спрямованості та диференціації).
1. Радіомовлення надає безсумнівну психологічний вплив на людей. В системі ЗМІ радіо, орієнтоване, насамперед на слухове сприйняття, впливає більш інших на уяву людини. На це звертають увагу багато сучасних фізіологи слідом за великими російськими вченими І.М. Сеченовим і І.П. Павловим.
2. Ще до появи радіо було доведено, що людина в міру своїх можливостей і розвитку асоціативного мислення намагається перевести звукові враження в зорові. Процес цей неминучий, він не залежить від бажання людини, бо виражає об'єктивну закономірність природи сприйняття навколишнього світу [5].
2.2 Основні етапи розвитку радіомовлення в Радянському Союзі
З перших днів радянської влади комуністична партія приділяла велику увагу радіомовлення як засобу зв'язку, інформації, пропаганди, і агітації.
Перші радянські радіотелеграфні передачі про найважливіші поді...
