часу);
проаналізувати виявити основні тенденції і процеси в розвитку собкоровской журналістики;
простежити якісні та кількісні характеристики телемовлення з різних регіонів планети, дати комплексну оцінку способам передачі інформації.
Науково-практична значимість роботи. Науково-практичні результати можуть бути використані при формуванні концепції розвитку засобів масової інформації в Республіці Білорусь (у Зокрема телеканал "ОНТ"), в аналітичному прогнозуванні подальших якісних і кількісних змін в системі ЗМІ (зокрема в системі власкорів), в подальшій науково-дослідницької діяльності автора.
Окремі розділи можуть стати основою для складання методичних і практичних рекомендацій фахівцям в галузі міжнародної журналістики, фрілансерам і позаштатним кореспондентам.
Структура роботи. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновку і бібліографічного списку використовуваних джерел, що включає 36 джерел, в тому числі 14 Інтернет-ресурсів. Дане дослідження - це спроба зібрати актуальну практичну інформацію про сучасної діяльності власних кореспондентів білоруських ЗМІ за кордоном. Перебуваючи в іншій державі, іноземні кореспонденти мають блискучу можливість користуватися останніми розробками в області інформаційних технологій і одночасно ділитися досвідом зі своїми білоруськими колегами. Робота журналіста - це двадцятичотирьохгодинного праця, яка часто не залишає часу для записів, наукової роботи. Дане дослідження побудовано на особистому спілкуванні із представниками журналістської професії. Особливу роль зіграла інформація, надана Анатолієм Йосиповичем Шірвелем, завідуючим відділом кореспондентської мережі дирекції інформаційного мовлення телеканалу "ОНТ", а також бесіди з Ніною Вишневій, власним кореспондентом телеканалу "ОНТ" в США. Серед теоретичних джерел відзначу "Інформаційні технології в журналістиці" В.В. Кіхтана, "Сприяння доступу журналістів до інформації в Росії та інших країнах колишнього СРСР "А.Г. Ріхтера та інші.
<p> Загальний обсяг роботи - 19 сторінок.
інформаційний журналістський кореспондент білоруський
Глава 1. Сучасні інформаційні технології як складова журналістської діяльності (теоретичний аспект)
Суспільство ХХІ століття прийнято називати інформаційним (вперше термін вжив професор Токійського технологічного інституту Ю. Хаяші), маючи на увазі, що виробництво і споживання інформації досягло найширшого розмаху. Такий же безпрецедентною виглядає і широта користування новітніми комунікаційними технологіями журналістами. Незважаючи на те, що описові, загальнотеоретичні дослідження масових комунікацій залишаються важливими, представляється, що на сучасному етапі розвитку суспільства найбільш актуальні дослідження, присвячені окремим аспектам комунікаційної діяльності, а також теоретичні розробки, якими можна було б скористатися в практичній діяльності в області комунікації, в Зокрема в журналістиці. Питання ефективності журналісткою інформації хвилює будь-який засіб масової інформації. Але в століття комп'ютерів, супутників і можливості передавати інформацію в прямому ефірі ефектність перестає залежати лише від професіоналізму та таланту кореспондента. У мультіінформаціонном суспільстві проблема ефективності передачі інформації, а також вибір каналів зв'язку з кожним днем ​​стає все більш актуальною.
Термін "Ефективність" так само, як і термін "комунікація", запозичений з латинської мови. Слово "ефект" (лат. effectus) в перекладі на російську звучить як "виконання, дія", що пов'язано з дієсловами "діяти, виконувати" (лат. effecio). Однак в сучасній російській мові ефектом прийнято вважати не стільки сама дія, скільки результат вжитих дій. Ефект виникає внаслідок будь-яких причин, вироблених зусиль. Це означає, що ефективність журналістського продукту багато в чому залежить від вибору інформаційних засобів. Під ефектом мається на увазі також засіб, за допомогою якого створюється небудь враження. Саме в зв'язку з цим визначенням доречно згадати слова відомого дослідника масових комунікацій канадського соціолога Херберта Маршалла Маклюена, який в 1967 р. сказав, що засіб є повідомлення [31; с. 24].
Тема освоєння і використання інформаційних технологій в журналістській діяльності в сучасній науці досліджена фрагментарно. Вивчені окремі аспекти, пов'язані з даною проблемою. Наприклад, у сучасній науці існує багато робіт, присвячених теоретичним дослідженням процесу комунікації та окремих видів комунікаційної діяльності. Зокрема, можна відзначити численні західні дослідження, деякі з яких важливі для аналізу розглянутої автором журналістської діяльності. До прикладу, праці вже згаданого канадського соціолога, дослідника процесів масової комунікації Херберта Маршалла Маклюена. Різні види комунікації досить добре описані в російській літературі IO. П. Буданцевем, В. М. Березіним. Окремі функціональні та жанрові особливості журналістики також добре досліджені російськими вченими: А. А. Грабельніковим, В. В. Єгоровим, І. Засурскій і. іншими. Автору вдалося знайти лише одна праця російського автора - книгу "Інформаційні технології в журналістиці "В.В. Кіхтана, - яка ближче всього відповідала б темі даної роботи. Однак і та книжка лише в загальних рисах зачіпає тему специфіки використання комунікаційних технологій власними кореспондентами за кордоном для підготовки інформаційного продукту. Незважаючи на велику кількість робіт, прямо або побічно пов'язаних з особливостями передачі інформації в журналістській діяльності, в сучасній білоруської науці єдиного дослідження даної проблеми не існує. Крім того, проблема оцінки ефективності журналістської діяльності (зокрема власними кореспондентами за кордоном) з точки зору використання різних інформаційних технологій і програм у сучасній науці, практично, не вивчена.
У рамках міждисциплінарного підходу до журналістики звертається увага на деякі розробки в різних галузях знань: соціальної філософії, психолінгвістики, інформатики, маркетингу. В рамках даного реферат навмисно зачіпається тема особливостей журналістської діяльності в Сполучених Штатах Америки, оскільки тут розвиток інформаційних технологій має відмітні характеристики, і дослідження теми на прикладі цього держава найяскравіше вказує на контраст між журналістським продуктом без використання досягнень техніки і з їх застосуванням. Використовуючи метод компаративістики, наводяться приклади особливостей комунікаційних процесів в Білорусі та США.
Новизна даного дисертаційного дослідження полягає в аналізі сучасних прикладів журналістської діяльності. Автором були самостійно зібрані, вивчені і проаналізовано особливості творчої діяльності власного кореспондента ОНТ Ніни Вишневій за період 1 січня 2009 - 31 березня 2009 року.
Дана робота задумана як дослідження, присвячене аналізу ефективності інформаційних комунікаційних технологій в журналістській діяльності та їх впливу на кінцевий журналістський продукт.
Глава 2. Методика дослідження
Методи дослідження визначалися в відповідно до етапів роботи.
Перший етап (січень-березень 2009) - підготовчий, теоретичний. Проведено дослідження теоретичного матеріалу по заданій темі, а також зроблена добірка та ознайомлення опублікованого і вийшов в ефірі вітчизняного телебачення матеріалу білоруських власкорів. Визначено теоретико-методологічне підгрунтя дослідження, сформульовано мету, завдання роботи, визначено алгоритм аналізу творчої діяльності власкорів.
Другий етап (квітень 2009) - практичний. В рамках обробки друкованих копій відеосюжетів Ніни Вишневій, спираючись на теоретичну базу, проведено аналіз зібраних документів. На основі результатів роботи виділено особливості використання інформаційних технологій власним кореспондентом за кордоном, визначено основні характеристики підготовлених матеріалів, виділені закономірності в роботі репортера в зв'язку з принципової іншою...
