омовлення, системи доставки періодичних видань), фінансовий (володіння даним засобом інформації повинно бути доступно за вартості даному споживачеві), семіотичний (споживач повинен володіти системою знаків - мовою даного засобу інформації).
Тенденція використання різних засобів масової інформації обумовлена ​​ритмом життя сучасної людини. Високий рівень регулярності звернення до друку, як правило, поєднується з регулярним використанням інтернету і телебачення як джерел інформації. Те ж відбувається і всередині системи однотипних каналів. В сучасної аудиторії поширене читання декількох газет, причому регулярне (Найбільш характерний набір газет: 1-2 центральні та місцева преса). Теж саме відбувається і в сфері телеканалів. Глядачі вважають за краще дивитися як центральні телеканали, так і місцеві, втім, найчастіше це тільки випуски новин.
Визначення ефективності включення особистості в сферу впливу ЗМІ залежить також від того, реалізація яких функцій ЗМІ стає предметом вивчення. Розрізняють два основних рівня функціонування ЗМІ. На першому вивчається реалізація соціально-психологічних чи психологічних функцій-цілей, пов'язаних з задоволенням потреб особистості в знятті психологічної напруги, розвазі, співпереживанні, спілкуванні і т. д. У цьому випадку оцінюються різні ефекти сприйняття конкретною особистістю конкретних повідомлень ЗМІ. На другому рівні вивчається реалізація власне соціальних функцій-цілей, пов'язаних з задоволенням потреб соціальних суб'єктів в управлінні та вихованні, формуванні та вираженні соціальної активності. Глядач виступають не як конкретна і єдина у своєму роді особистість, а як персоніфікований соціальний тип, комунікатор - як соціальний інститут. Соціальні функції-цілі ЗМІ при цьому виступають в якості термінальних (цілі-цінності) і можуть бути визначені як соціально-стратегічні, а соціально-психологічні та психологічні функції-цілі виступають в якості інструментальних (Цілі-засоби) і визначаються як соціально-прагматичні, мають підлеглий по відношенню до перших характер. [3]
Результати реалізації даних функцій ЗМІ в процесі впливу на особистість можна визначити в Згідно з основними видами соціальної діяльності: як рівень пізнавальної, суспільно-політичної та трудової активності особистості. Порівняння цих результатів з соціально-стратегічними цілями дає уявлення про ефективність включення особистості в сферу впливу ЗМІ.
Розглядаючи масову коммунікаціюкак діяльність телебачення по відображенню навколишнього світу, створенню моделей соціальної дійсності в комплексі з діяльністю глядачів по сприйняттю інформації, відзначимо, що реалізація своїх цілей здійснюється комунікатором за допомогою формування соціальної дійсності в повідомленнях ЗМІ через різні характеристики і їх зміст, а так само за допомогою комунікативного вираження обраної моделі В«картини світу В», через різні характеристики їх форми. [4]
Глядач В«Завжди залишається особистістюВ« для себе В»іВ« для нас В»також, як може бутиВ« часткової особистістю В»-В« функціонером В»для себе і для інших, якщо такі його індивідуальні особливості. Іншими словами, він залишається вільним у своєму ставленні до масової комунікації, єдині механізми контролю - його орієнтації і схильності, його звички та інтереси, його розум і забобони. Таким чином, процес включення особистості в сферу впливу ЗМІ можна представити як єдність двох процесів: реалізації комунікатором пропонованої моделі соціальної Насправді, як би В«матеріалізуєтьсяВ», В«опредмеченнойВ» в повідомленнях ЗМІ - З одного боку, та реалізації аудиторією очікуваної соціальної дійсності, що починається з моменту вибору джерела інформації та сприйняття, В«распредмечіваніяВ» конкретного повідомлення - з іншого.
В§ 3 Вплив телебачення
Телебачення є наймогутнішим засобом впливу на поведінку людини. Використання в його роботі новітніх високоефективних засобів, методів і технологій впливу на свідомість і підсвідомість дозволяє штучно створювати громадську думку, формувати симпатії і антипатії, маніпулювати.
У процесі перегляду телевізора дуже багато від сеансу гіпнозу. Телевізор дивляться в статичної позі, та ще, як правило, напівлежачи в кріслі. Приміщення затемнено, погляд людини фіксований на світному предметі, на якому до того ж йде постійне мигтіння, сприяюче полудремотном стані. Введеному в подібний транс глядачеві можна з екрану вселити що завгодно.
Телебачення - одна з найбільш ефективних форм психологічних і інформаційних воєн. Вже зараз більшість сімей в розвинених країнах Заходу і Сходу володіють більш ніж одним телевізором. Його роль безперервно зростає у міру розширення мережі супутникового телебачення, появою цифрового телебачення, з'єднання телебачення скомпьютернымисетямиИнтернет.
Психологічне вплив за допомогою телемовлення володіє цілим рядом переваг у порівнянні з іншими формами ведення псіхологіческойвойни.
перше, телебачення впливає на формування громадської думки так, як ніяке інше засіб інформації. Ефект присутності, синхронності, причетності глядача до подій, що відбуваються на екрані телевізора, змушує його вірити в правдивість подається йому матеріалу ("краще один раз побачити, ніж сто разів почути "). Сила цього ефекту настільки велика, що телебачення здатне вводити глядача в оману навіть під час прямого репортажу. Вплив телебачення настільки велике, що існували прецеденти, коли людину, який бачив ту чи іншу подію на власні очі, спростовували словами: "Але я ж бачив по телевізору; .."
Схоже, що уряду і великі корпорації не могли навіть мріяти про більш ефективне зброю пропаганди!
друге, за допомогою телебачення можна показати конкретні епізоди бойових дій, фотодокументи, пропагують міць і перевагу своєї зброї або демонструють звірства супротивника. Аналогічно може бути зроблений відеоогляд міжнародних подій, переданий репортаж про життя тих, хто здався в полон військовослужбовців противника, показані художні і документальні кіно-і телефільми і т.п. Так, наприклад диктору досить вимовити в новинах одне лише слово - В«диктаторВ» по відношенню до того чи іншого політичного діяча - і тут же викликати негативне до нього ставлення більшості телеглядачів.
У 1996-му завдяки телебаченню народ російської федерації проголосував за президента Б.Єльцина. Тоді гасло: В«Проголосуй або програєш! В»не чув хіба що глухий. Другий президент РФ В.Путінпрішел на пост після піврічного активного телевізійного ефіру. Сучасна людина настільки звик отримувати інформацію за допомогою телевізора, що не може обійтися нього. Незважаючи на те, що будь-який телевізійний канал, в будь-якій країні, в будь-який час гранично ідеологізована і запрограмований, люди в переважній своїй більшості сприймають телепередачі як індивідуальний засіб інформації. Їм здається, що телебачення за самою своєю природою дозволяє вільно оцінювати отримувану інформацію і робити незалежні висновки. Зрозуміло, подібна думка є колосальним оманою. У більшості глядачів вже існує готовність користуватися чужою точкою зору. Наприклад, під час недавньої кризи по телевізору в новинах показували, як натовпи людей у ​​магазинах хапають в диких кількостях все, що під руку попадеться. І глядачі кинулися так само змітати з прилавків продукти. І ніхто не замислювався: а навіщо людей штовхають на це, навіщо створюють паніку? Може, під соусом кризи просто захотілося збути залежаний товар. Те, що ми бачимо на екрані, саме по собі не може змінити доросле здорову зрілу особистість. Поглинаючи криваві бойовики і пригоди маніяків, порнографію чи політичні дебати, нормальний глядач, перебуваючи в здоровому розумі й твердій пам'яті, не навчиться насильству, розпусті, наркоманії і не поміняє свої суспільні погляди. З точки зору психологів, сприйняття будь-якого видовища і його вплив залежить не стільки від того, ЩО дивляться, скільки - ХТО дивиться. Наприклад, найбільш часті звинувачення на адресу тел...
