літератури змушує прийти до висновку, що і в ті далекі часи, коли російська мова тільки зароджувався, вже існував жаргон. До нього ставилися В«слівця - міжсобойчикиВ», що розуміються тільки в певних групах (жаргон ковалів, наприклад), і влучні вислови, живуть нині у вигляді приказок і прислів'їв. Цікаві приклади можна відшукати в В«Житіє протопопа АвакумаВ» (В«большоВ» - В«напевноВ», В«повинно бутиВ»; В«шелепугаВ» - В«БатігВ» [2]). Інша письмова свідчення існування жаргону - анонімна В«АвтобіографіяВ», яка приписується відомому В«російському шахраєвіВ» ХVIII століття Ваньке Каїнові (В«Немошная лазняВ» - В«катівняВ»; В«людей весют, скільки хто потягнеВ» - натяк на дибу) [3].
Однак найчастіше дослідники пов'язують появу жаргону в Росії зі становленням і розвиток так званої В«феніВ», або В«ОфенскогоВ» мовою, яка була мовою бродячих торгівців-коробейників ХIХ століття. Однією з причин, що підштовхнула коробейников (часто ставали жертвами грабежу) до створення таємної мови, була необхідність забезпечити свою безпеку (сторонній не повинен був знати, де вони беруть свій товар, скільки цього товару торговець несе з собою, куди і якими шляхами прямує, скільки грошей виручив і т.д.) Крім того, таємна мова потрібен був не завжди чесним торговцям для В«обміну досвідомВ», передачі відомостей про місця, найбільш сприятливих для шахрайства. Свій жаргон був у костромських шерстобітов, бродячих музикантів-лірників, жебраків і т.п.
Надалі (ХІХ - ХХ століття) жаргон розвивався в середовищі дрібних капіталістів. Причиною слугувало прагнення дрібних промисловців убезпечити себе від конкуренції. В. І. Ленін у праці В«Розвиток капіталізму в РосіїВ» відзначав, що ремісники всіма силами приховують вигідні заняття від односельців, нікому не розповідають секретів виробництва, використовуючи для конспірації, наприклад, В«матройскій мовуВ» (ним користувалися майстри повстяного виробництва в селі Красному Нижегородської губернії). Жаргонна мова новітнього часу характеризується системністю і вибірковістю правил освіти. Лексика жаргону будується на базі літературної мови шляхом переосмислення (В«ЧайникВ», див. картку 2), метафоризації (В«тачкаВ», див. картку 3), звукового усікання (В«преподВ», див. картку 4) і т. п., а також в результаті активного засвоєння іншомовних слів і морфем (В«попсаВ» див. картку 5) і словотвору за моделями російської мови (В«облажавсяВ» від В«лажаВ», дивися картку 6). Словотвір має специфічний характер: часто використовуються ті словотворчі моделі, які в літературній мові непродуктивні або відсутні [4]. Запозичення відбуваються із збереженням іноземного кореня і його значення, з фонетичної (і акцентної) асиміляцією і утворенням російських гнізд слова. Для жаргонної лексики характерні тематичні парадигми як функціональні угруповання (Армія, школа, футбол).
Жаргонізми мають різні коріння. Наприклад, слово В«гаманВ» (Гаманець) попало, як передбачається, в злодійський жаргон з татарської мови. Носові хустки злодії дали назву В«марочкаВ» (див. картку 22) від російської В«БруднитиВ» - бруднити. Жаргонне слово В«тусуватисяВ» (див. картки 23, 24, 25), як вважають лінгвісти, відбулося від нейтрального В«тасуватисяВ» [5], широко поширеного в XIX столітті. Вираз В«водити мавпуВ» (В«баритисяВ»; В«НабридатиВ») тісно пов'язане з історією: на весіллях існував звичай переодягати кого-небудь твариною (наприклад, мавпою) і поїти його спиртними напоями; випивши, В«мавпаВ» починала приставати до гостей (звідси - набридати) і через костюма пересувався повільніше (звідси - баритися). В«ЛипаВ» (див. картки 26-27) - В«підроблений документВ» - також пов'язане з минулим Росії: раніше В«липоюВ» називалася підроблена ікона (справжні ікони вирізаються на цінних і твердих породах дерева; підробки різалися на дешевій, м'якою липі і продавалися довірливим селянам).
Зараз багато з цих слів употребляються в журналістських текстах. Наприклад, у заголовку В«Іду на Хрещатик колоти марочкиВ» (див. картку 22) жаргонізм В«марочкиВ» вжито вдало, так як відтворюватися атмосфера тих подій, про які пише автор; крім того, даний жаргонізм вживається в стійкому жаргонному вираженні (В«колоти марочкиВ») і відповідає контексту.
Фраза В«Я не гламурна і не тусуюсяВ» (див. картку 23) не дуже відповідає стилю серйозного інтерв'ю через спожитих в ньому жаргонізмів. Таким чином, жаргонні слова використані не зовсім вдало.
В«Пітерська молодь тусується мовчкиВ» (див. картку 24) - вживання жаргонізми тут навряд чи можна оцінити однозначно. З одного боку, жаргонізм В«тусуєтьсяВ» поєднується з контекстом матеріалу і підходить по змістом. З іншого боку, вдалість вживання молодіжного сленгу на радіо В«АллаВ» (яке позиціонує себе як радіо для жінок приблизно 40 років) викликає великі сумніви. А ось заголовок В«Хворіти або тусуватисяВ» (див. картку 25) повністю відповідає контексту (ужитий поруч з жаргонізмом В«ХворітиВ») і специфіці видання (точніше, рубрики В«СпортВ»).
В«Власник показує" липу "В» (див. картку 26) - приклад досить вдалого вживання жаргонізми, так як тут зрозумілий сенс слова В«липаВ», і жаргонізм відповідає контексту. Крім того, слово В«ЛипаВ» - більш короткий, ніж його синонім В«підроблений документВ», а це немаловажно для заголовка. Приблизно та ж ситуація спостерігається у фразі В«Знамените особа на Марсі, фігура жінки, що сидить на камені, черепа - все це натуральна "липа" В»(див. картку 27). Жаргонізм відповідає контексту; правда, його сенс трохи розмитий. Зате присутній додатковий сенс - автор демонструє В«живу моваВ» дослідника-астронома.
В«Заарештовано пітерський мент, підозрюваний у вбивстві затриманого в ізоляторі В»(див. картку 28) - це не дуже вдалий приклад використання жаргонизма через невідповідність жаргону контексту (незважаючи на бажання автора додати матеріалу деяку В«розмовногоВ» (В«пітерськийВ»), стаття все одно виходить вельми серйозна). Хоча, тут слово В«ментВ» має додаткові конотації (автором демонструється презирливе ставлення до служителю закону). У заголовку В«" Режимний "мент поплатився за стрижку купонівВ» (Див. картку 29) слово В«ментВ» вжито більш вдало в порівнянні з попереднім прикладом. По-перше, воно відповідає контексту (В«режимнийВ», В«Стрижка купонівВ»), по-друге, не позбавлене конотацій (В«режимний ментВ»). Можна сказати, що тут слово мент звучить набагато краще, ніж звучав би синонім В«МіліціонерВ». Тема В«Політковську вбили башкирські ментиВ» (див. картку 30) майже дублює ситуацію з В«пітерським ментомВ»: жаргонізм дещо не відповідає стилю статті, проте в наявності негативні конотації.
У пропозиції В«Якщо ви не повний лох і встигли купити в дьюті-фрі шотландського віскі, чудовисько обов'язково з'явиться на горизонті В»(див. картку 31) слово В«лохВ» вжито виключно вдало. По-перше, воно відповідає розважальному стилю статті, по-друге, з його допомогою реалізується мовна гра (В«лохВ» - В«Лох-Неське чудовиськоВ»).
А заголовок В«Зауральські зеки зможуть без проблем "Ботати по фені" за допомогою стільникового зв'язку В»(див. картку 32) - вдалий приклад того, як може використовуватися жаргонізм, щоб описати атмосферу, в якій відбувається та чи інша подія. Жаргонізм В«ботати по феніВ» відповідає контексту (В«зекиВ»), і в якомусь сенсі приваблює читача (Нечасто побачиш такий жаргонізм на сторінках газет). Варто відзначити, що автор взяв жаргонізм в лапки, і мені здається, що це дуже правильно.
1.5 Відображення жаргонної лексики в словниках
Інтерес до досліджень жаргону виник так само рано, як і сам жаргон. Роботи з аналізу В«просторіччяВ» (а саме до цього стилю мовлення відносили жаргон лінгвісти) проводилися ще в 19 столітті. Вперше спроба описати і класифікувати жаргонную лексику була представлена ​​в словнику С. Мікуцкого [6]. Знаменитий словник Даля дає ще більше даних про жаргоні. У ньому представлені наступні типи жаргонізмів: мова офенею (бродячі торговці-коробейники) як мову В«Професійної групиВ», байковий мову (мо...
