т визначає ступінь доречності професійної лексики і необхідність роз'яснення деталей.
6. Полемічна стаття представляє собою виступ з критикою поглядів політичних опонентів, представників іншої наукової школи. Деякі видання публікують полеміку досить часто (наприклад, "Независимая газета", в інших виданнях полемічні статті з'являються в ході передвиборчих кампаній).
Цей жанр передбачає дотримання ряду правил ведення полеміки як за змістом, так і по мовній формі. Авторами полемічних статей часто виступають не журналісти, а політики, економісти, науковці, фахівці в різних галузях виробництва, техніки. Тому представникам самих різних професій треба бути готовими до написання статей.
Створення полемічного тексту має починатися з чіткого формулювання головної думки. Цю думку необхідно зробити ясною для читача.
При написанні статті важлива доказовість доводів, підбір серйозних фактів. Серйозність фактів полягає в надійності їх джерел і достатності факту для виведення широких висновків.
Важливою вимогою до автора полемічної статті є вимога поєднувати логічні доводи з емоційними засобами мови, розмежовувати факти і думки.
Неприпустимо приписувати словами опонента той зміст, який вони не можуть мати, або той, який опонент зовсім не бажав виразити.
Установка на взаєморозуміння учасників полеміки - важлива умова її конструктивності. Досягти такого взаєморозуміння неможливе без впевненого володіння нормами літературної мови.
2.2 Кореспонденція
Кореспонденція - відображення "шматочка життя", жанр, побудований на конкретному матеріалі, в якому в аналітичному плані розробляється актуальна тема, вирішується певна проблема. В кореспонденції на відміну від статті застосовується метод дедукції - синтезу, то Тобто проблема вирішується від приватного до загального. Кореспонденція аналізує групу фактів. Це робиться за допомогою опису фактів, їх аналізу та відповідних висновків. Тут дуже важливі приклади, оперативність, конкретність теми, чіткий адресу.
Види кореспонденції:
1. Інформаційна. Вона відрізняється широтою охоплення матеріалу, грунтовним розвитком теми.
2. Аналітична кореспонденція розкриває причини описуваного явища. Вона критичного плану.
3. Постановочна кореспонденція - такий вид відображає злободенну, актуальну ситуацію на основі аналізу та синтезу фатів.
4. Кореспонденція - роздум. Ж-т спільно з читачем аналізує, зіставляє, порівнює, оцінює цілий ряд фактів. Якщо в статті структура довільна, то в кореспонденції - специфічна. Вона має: рубрику, заголовок, головні рядки, зачин, основну частину і кінцівку. За рубриці можна визначити характер кореспонденції. Зачини різних видів цього жанру бувають різними: сюжетний, інформаційний, проблемний. Кінцівки теж відрізняються характерними рисами.
2.3 Рецензія
Рецензія - жанр, в якому критикується, дається оцінка художнього чи наукового твору, суспільно-політичної або технічної літератури, театральних постановок, кінофільмів, телевізійних передач, художніх виставок, музичних концертів і навіть побутових ситуацій. Рецензію також визначають як критику "Відображеної дійсності".
Рецензія (літературна, кіно, театральна) - аргументована критичний відгук, частіше за все, про творі літератури, мистецтва. Огляд - результат наскрізного спостереження певних явищ і процесів та їх публічний аналіз - спортивні змагання, політика, передвиборна кампанія ...
Рецензент зазвичай оперує вторинними фактами. Також в рецензії присутній фактоідний матеріал і тези. Адресатами, до яких звертається рецензент є реципієнт, то Тобто читач, слухач і глядач, а також автор оцінюваного або критикованого твори. З цього випливають безпосередні завдання рецензії - це виховна та естетична. Характерна риса рецензії - позиція рецензента - Сучасність. При рецензії можуть тому вирішуватися і ретроспективні завдання.
Види рецензії:
1. Літературна.
2. Наукова.
3. Театральна.
4. Кіно рецензія і т. д.
2.4 Обозрение, коментар, розслідування
Обозрение або огляд - жанр, який знайомить аудиторію з певними подіями з використанням аналітичного коментаря. Інакше обозрение можна назвати "панорамою подій".
Види оглядів:
1. Внутрішні - про подіях життя всередині країни.
2. Міжнародні - про міжнародного життя; розрізняють за часом: щоденні, щотижневі, місячні, річні, також бувають: інформаційні, проблемні.
За тематикою:
1. Політичні,
2. Економічні,
3. Спортивні,
4. Сільськогосподарські,
5. Культурні і т. д.
Особливим підвидом огляду є огляд преси і огляд листів.
Аналітичні жанри за останнє десятиліття, поряд з інформаційними жанрами, стали займати основну нішу ж-тскіх виступів в інформаційно просторі.
Коментар - Покликаний не стільки розібрати по поличках складну фактуру, але й повною мірою публічно висловити свою думку стосовно події, факту, явища.
Журналістське розслідування - розповідь про процес пошуку відповідей на актуальні питання, розбору скандальних подій, кримінальних історій, коли журналіст збирає та аналізує факти автономно від відповідних служб і органів або укупі з іншими фахівцями. Версія - моделювання власного судження по приводу вже наявного ходу подій або явища, припущення, що грунтується на їх детальному вивченні (підкріплене деколи неординарними аргументами).
3 Аналітична журналістика в Росії
Однією з найбільш примітних рис вітчизняних ЗМІ традиційно є націленість їх не стільки на повідомлення новин, скільки на аналіз, дослідження, тлумачення подій, що відбуваються, процесів, ситуацій. У силу цього ЗМІ виробили достатньо ефективну систему аналітичних жанрів. Система ця не є чимось раз і назавжди даним - вона постійно розвивається, адаптуючись до тих задачам, які постають перед аналітичної журналістикою. Особливо помітні зміни відбулися в ній в останні роки: деякі відомі жанри В«МодифікувалисяВ», а крім того, з'явилися нові стійкі типи аналітичних публікацій.
На початку 80-х рр.. відбувалося помітний рух репортажу до аналітиці. Тобто, звичайно, залишався і класичний, інформаційно-подієвий і пізнавальний репортаж. Але ще в 30-і рр.. до нього додалася межжанровая форма - знамениті репортажі А. Кольцова (В«Три дні в таксіВ», «ѳм днів в класіВ»), схожі одночасно і на нариси, і на статті. А через півстоліття працями Г. Бочарова, Ю. Роста, В. Черткова та інших виділився вже особливий вид репортажу - аналітичний.
На початку 90-х рр.. спостерігався бурхливий сплеск класичного пізнавального репортажу, аналітичний ж - краса і гордість найбільших газет - як ніби зник. Точніше - Перейшов (вже і зовні) у розслідування - кореспонденцію, розслідування - статтю. Чому це сталося? Час різко прискорило свій хід, події понеслися стрімко, не залишаючи можливості глибоко обдумувати їх. Відкрилися предмети, які раніше не належало помічати, і репортери кинулися в темні кути буття - влаштовувати для читача екскурсії по кублах наркоманів, салонам хіромантів, ринкам живого товару, підвалах моргів. Та й самому читачеві, втомленому від проблем, цікавіше стало дивитися з боку, ніж брати участь в полюванні за думкою.
У 1992 році розпочався бурхливе зростання мовних організацій на території Росії. Аналітична публіцистика вийшла на якісно новий рівень розвитку. З'являються нові інформаційно-аналітичні програми.
У січні 1992 року на каналі В«ОстанкіноВ» з'являється інформаційно-аналітичний тижневик В«ПідсумкиВ» з Євгеном Кисельовим, який згодом став транслюватися на каналі НТВ. У квітні 1996 року в ефір вийшли відразу д...
