повторність - вчинення одним і тим же особою в плині року однорідного правопорушення, за яке вона вже притягувалася до адміністративному стягненню;
триваюче правопорушення - діяння, поєднане з подальшим тривалим невиконанням обов'язків, покладеного на винного законом під загрозою адміністративної відповідальності. Воно є єдиним незалежно від тривалості.
Суб'єктами адміністративного правопорушення є осудні, які досягли певного віку фізичні особи, і особи, які володіють спеціальними адміністративно-правовим статусом, наприклад водії або посадові особи; організації, а до них прирівняні особи, які займаються підприємницькою діяльністю.
Існує два види суб'єктів адміністративного правопорушення:
Індивідуальний - громадяни та інші категорії осіб, володіють адміністративно-правовим статусом, які вчинили адміністративне правопорушення. До даного виду суб'єктів відносяться громадяни та спеціальні особи, тобто особи, що володіють спеціальним адміністративно-правовим статусом, з урахуванням їх правового становища, виконуваних професійних функцій.
Колективний - юридичні та інші колективні освіти, які вчинили адміністративне правопорушення. Організації визнаються суб'єктами адміністративного правопорушення нормами таких галузей права, як земельне, фінансове, податкове, правоохоронне і т.д.
Існує два види ознак суб'єкта адміністративного правопорушення:
Загальні - ознаки, якими має володіти будь-яка особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - осудність і досягнення на момент скоєння, 16-річного віку;
Спеціальні - ознаки, що відображають особливості праці, службового становища; наприклад, посадова особа, водій автомобіля, працівник підприємства торгівлі; минуле протиправну поведінку, наприклад, особа знаходилося під адміністративним наглядом, раніше притягувався до адміністративної відповідальності; інші особливості правового статусу, наприклад, іноземні громадяни або військовослужбовці.
Згідно ч.4 ст.2 Кодексу про адміністративні правопорушення В«Адміністративної відповідальності підлягає посадова особа в разі вчинення ним адміністративного правопорушення у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням своїх службових обов'язків В»2
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують психічне ставлення особи до протиправного дії або бездіяльності та її наслідків. Її основу складає вина, яка може бути у формі умислу або необережності.
Умисел - умисне діяння. Особа, вчинила його, усвідомлювала протиправний характер свого діяння,
передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Необережність - адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, яка його вчинила, передбачала настання шкідливих наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна і могла, мало їх передбачити.
Розрізняють дві форми необережної вини:
Легковажність - це передбачення особою можливості настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, поєднане з самовпевненим розрахунком їх запобігти;
Недбалість - не передбачення такої можливості за умови, що особа повинна була і могла передбачити настання зазначених у законі наслідків.
Від необережної вини слід відрізняти невинне заподіяння шкоди, так званий казус, або випадок, при якому особа не несе відповідальності. З невинним заподіянням шкоди іноді доводиться зустрічатися при розгляді справ про адміністративні правопорушення на транспорті. При вчиненні адміністративного правопорушення у наявності шкоди. Правда, не всі вони пов'язані з реальними шкідливими наслідками від кожного такого діяння. Нерідко, вони містять лише можливість їх настання. Але всяке адміністративне правопорушення несе шкоду вже в тому сенсі, що порушує встановлений державний правопорядок, зазіхає на інтереси держави і лічності.4
Глава2. Адміністративне правопорушення.
1. Поняття та ознаки адміністративного правопорушення
Адміністративне правопорушення є підставою адміністративної відповідальності. Стаття 2.1 Кодексу про адміністративні правопорушення визначає його наступним чином В«Адміністративним правопорушенням, визнається протиправна, винна дія (Бездіяльність) фізичної або юридичної особи, за яке встановлена адміністративна відповідальність В».2
В визначенні адміністративного правопорушення вживаються такі поняття, як дія або бездіяльність.
Дія - це активна форма поведінки правопорушника, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків законних вимог, порушенням заборони.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки правопорушника, безпосередньо пов'язана з невиконанням обов'язків і законних вимог.
Для адміністративного правопорушення характерні такі ознаки:
1. антигромадських . Законодавством визначено, яке діяння є антигромадською в рамках інституту адміністративної відповідальності, а яке ні.
2. Протиправність - Полягає у вчиненні діяння, що порушує норми адміністративної та інших галузей права, охоронювані заходами адміністративної відповідальності.
3. Винність . Законодавство розглядає протиправне діяння, вчинене особою, в якості адміністративного правопорушення тільки в тому випадку, якщо має місце вина даної особи, тобто вчинене було здійснено навмисно або з необережності.
4. Караність. Адміністративним правопорушенням визнається тільки те діяння, за яке законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення слід розуміти встановлену правовою нормою сукупність ознак, за наявності яких протиправне діяння визнається проступком.
Під адміністративною відповідальністю розуміється такий різновид юридичної відповідальності (Поряд з кримінальної, дисциплінарної і матеріальної), яка виражається в застосуванні повноважним органом чи посадовою особою адміністративного стягнення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Адміністративна відповідальність має ознаками, властивими юридичної відповідальності взагалі.
Адміністративна відповідальність характеризується, в першу чергу, множинністю правових норм, що регулюють різноманітні аспекти діяльності органів державного управління. Ще однією характерною рисою є те, що адміністративна відповідальність носить загальний характер, тобто норми і правила обов'язкові для всіх без винятку.
Принципами адміністративної відповідальності є:
1. законність
2. доцільність відповідальності
3. відповідальність за вину
4. невідворотність покарання в разі притягнення до відповідальності
5. індивідуалізація заходів відповідальності
6. гуманізм
7. гласність
Підставами адміністративної відповідальності є:
Нормативне підстава - порушення адміністративно-правової заборони.
Фактичне підставу - вчинення адміністративного правопорушення.
Процесуальне підстава - Видання правозастосовчого акта.
2. Проблема розмежування кримінальної та адміністративної відповідальності за правопорушення
Адміністративна відповідальність має ряд відмінностей від інших видів відповідальності - кримінальної, дисциплінарної, цивільно-правової і т.д. Наочно їх можна побачити при детальному вивченні наступної таблиці:
Таблиця 1 В«Розмежування адміністративної відповідальності В».
Адміністративна
відповідальність
Інші види юридичної ...
