утворюють новий об'єкт В». В даний час феномен В«складного комплексного об'єкта В»отримав законодавче закріплення в ст.1240 ЦК РФ.
Визначення складного об'єкта в статті 1240 ЦК не міститься. В якості ознаки такого об'єкта зазначено лише, що він включає кілька охоронюваних результатів інтелектуальної діяльності.
Виходячи з визначень складних об'єктів (аудіовізуальної продукції та єдиної технології), складним об'єктом можуть бути визнані тільки такі об'єкти, які з одного боку, являють собою єдине ціле (єдиний об'єкт), з іншого боку, мають складний склад (структуру), утворений в сукупності різнорідних результатів інтелектуальної діяльності.
Згідно висновку дослідницького центру приватного права з питань тлумачення і можливого застосування окремих положень частини четвертої Цивільного кодексу Російської Федерації до мультимедійних продуктів відносяться комп'ютерні ігри, сайти в мережі Інтернет тощо і т.п. В».
Таким чином, комп'ютерна гра визнається складним об'єктом результатів інтелектуальної діяльності, яку можна віднести до мультимедійної продукції.
До такого висновку можна прийти, оскільки при створенні комп'ютерних ігор автори використовують: програми для ЕОМ (комп'ютерний движок і т.п.) літературні компоненти (сюжет, сценарій, текс пісень, текст діалогів), образотворчі компоненти (двомірна анімація, тривимірні декорації, колористичні й композиційні рішення), театральна складова (Сценографія - освітлення, мізансценування) компонент акторської гри (дикція, інтонаційне розмаїття, міміка, пластика, жест), кіно-компонент (монтаж, ракурс, план).
У процесі створення комп'ютерної гри автори використовую програму для ЕОМ. Але комп'ютерна гра це, перш за все, жанр віртуальної художньої культури, що виник у відповідь на потреби суспільства в нових формах комунікації і розваги.
Для гри важливий естетичний ефект, і використання виразних і образотворчих засобів в грі залежать не тільки від технічних можливостей, але підпорядковуються також авторським рішенням конструктивного характеру. Наприклад, глядацький діалог з грою організовується засобами програмування. Висновок про те, що програма для ЕОМ не є родовим поняттям по відношенню до комп'ютерної гри, підтверджується також порівнянням їх складових частин і цілей використання.
Програма для ЕОМ створює передумови і можливості для перегляду тих чи інших елементів, в той час як комп'ютерна гра використовує ці елементи разом з програмою для ЕОМ. Що являє собою програма для ЕОМ і комп'ютерна гра?
Наприклад, програма для перегляду відео - дозволяє нам подивитися фільм, програма для перегляду зображень - фотографії, при цьому сама програма - не містить у собі ні відео, ні фотографій. У той час як, комп'ютерна гра не тільки демонструє користувачеві аудіо, відео елементи, зображення, але й містить їх в собі в якості основних складових.
У визначенні програми для ЕОМ законодавець вказує, що дані команди, складові програму для ЕОМ, служать цілям отримання певного результату. У той час як у комп'ютерній грі (також як і в кінофільмі і в театральному творі) головним є сам процес.
Таким чином, програма для ЕОМ буде служити одним з інструментів в ході створення гри, і буде одній з основних її частин під час її функціонування.
Проаналізувавши судову практику, чинне законодавство та наукові дослідження в галузі авторського та суміжних прав слід зробити висновок, що комп'ютерна гра є складним об'єктом, а саме одним із видів мультимедійних продуктів.
Тому для регулювання відносин що виникають у зв'язку з використанням комп'ютерних ігор, судам слід застосовувати норми, що відносяться до складних об'єктах результатів інтелектуальної діяльності.
Це необхідно, оскільки при визначенні комп'ютерної гри як одного з різновидів програм для ЕОМ правовий захист підлягає тільки програмний код, тобто сукупність даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ. При цьому літературні, образотворчі, колористичні, кіно компоненти, театральна складова і інші частини гри не будуть розглядатися як складова частина комп'ютерної гри, що відповідно буде сприяти порушенню прав авторів даних частин гри.
Переклад фільму як особливий об'єкт авторського права
Перекладом у відповідності до чинного законодавства про інтелектуальну власність є похідний твір, тобто твір, що являє собою переробку іншого твору.
Законодавець в ст. 1260 побіжно згадує про перекладах в ст. 1260 ГК РФ поряд з іншими похідними і складовими твору. У науці ж, в основному, згадується про переведення літературних творів.
Але серед перекладів особливе місце займають переклад фільму як аудіовізуального твору. На наш погляд, зважаючи специфічності даного об'єкта авторського права, відсутність його детального правового регулювання, є істотним упущенням законодавця. У відповідності зі ст. 1304 ГК РФ, об'єктом суміжних прав є фонограми, за винятком звукового запису, включеної до аудіовізуального твору. Отже, накладена на фільм звукова доріжка з перекладом буде об'єктом авторського права. Взагалі переклади фільму можна класифікувати по різних підставах.
За способом вираження можна виділити текстові (субтитри) і звукові переклади. У відповідності зі ст. 1259 ЦК РФ об'єкт авторського права охороняється незалежно від способу вираження. За кількістю учасників озвучування виділяють одноголосі, двоголосий та багатоголосі переклади. Серед одноголосий особливе місце займають авторські переклади.
Авторський переклад - переклад, виконаний автором оригінального тексту. Для авторських перекладів особливе значення має рівень перекладу. Рівень перекладу визначається, в першу чергу, умінням перекладача максимально точно передати специфіку образного стилю автора оригінального твори. Однак цілком очевидно, що в будь-якому творчо виконаному перекладі неминуче відбивається і індивідуальність особистості самого перекладача.
Якщо, проте, праця перекладача не є творчою і зводиться в кращому випадку до дослівному перекладу без належної літературної обробки, що часто і відбувається у фільмах з одноголосим перекладом, такий переклад неможливо визнати об'єктом авторського права з огляду на те, що дослівний, а більшості випадків - зразковий вимагає не творчості, а лише знання відповідних мов. Отже, такий переклад близький не до творчої, а механічній роботі, практично, до набору звуків, невоспрінімаемих глядачем, дратівливим і позбавляє естетичного задоволення і сприйняття фільмів в цілому.
Яскравим прикладом професійно неспроможних переказів, які неможливо віднести до об'єктів авторського права, є переклади фільмів якимсь Володарським. Таким чином, авторський переклад можна визнати об'єктом авторського права в разі, якщо він є творчо обробленим та літературним. Існують професійні та аматорські переклади.
Російське законодавство охороняє результати виконавської діяльності як професіоналів, так і любителів, не роблячи між ними ніякої відмінності. Для переказів фільму, повинно діяти аналогічне правило.
Серед професійних перекладів особливе місце займає дубляж фільму. Дубляж [фр. doublage] - відтворення мовної частини звукового фільму іншою мовою шляхом перекладу, відповідного складовій артикуляції дійових осіб.
Дубльований переклад (дубляж) - це професійне синхронне озвучування фільму, де кожну роль озвучує окремий актор (Дублер). Оригінальна мова повністю відсутня. Будь-який переклад повинен носити творчий характер. Дубльований фільм носить творчий характер більшою мірою, ніж закадровий переклад. Суб'єктами у даному випадку є режисер дубляжу, автор перекладу, актори, які брали участь в озвучуванні фільму.
Авторами перекладу слід визнати, на наш погляд, автор літературного перекладу, режисера дубляжу або озвучення. Звукооператора неможливо визнати суб'єктом авторського права з огляду на те, що його робота носить не творчий, а технічний характер.
На ...
