новою кислоти - догляд виробництва - є цінною сировиною для хімічної промисловості.
3. Особливості природно умов області та стан техногенного навантаження на навколишнє природне середовища характеризують основні екологічні проблеми регіону. Забруднення транскордонних річок (Прут, Сірет, Дністер) недостатньо очищеними стічними водами. Основними джерелами забруднення є підприємства житлово - комунального господарства. Серйозну стурбованість викликає робота каналізаційних очисних споруд у м. Новоселиця, Сокиряни, Глибока, Вижниця, Вашківці, Герца, які на сьогоднішній день розвалені, а стічні води на пряму без будь-якої очистки надходять у водні об'єкти. Вимагає активізації робота по реконструкції очисних споруд в м. Чернівці. Викликає занепокоєння і те, що напірний каналізаційний колектор від головної каналізаційної насосної станції до очисних споруд тільки одна нитка, що не дає можливості попередити забруднення навколишнього середовища у разі виникнення аварії на ньому. В результаті реформування Берегометського лісокомбінату, на балансі якого перебували всі комунальні мережі, водопостачання селища передані в експлуатацію фірмі "Брок-Блонс", а всі комунікації каналізації залишилися безгосподарними. На даний час вони частково пошкоджені, окремі виведені з режиму роботи, стічні води не проходять належного очищення, ніж забруднюють землю, підземні водоносні горизонти і р. Сірет. Не краща ситуація склалася і в селищі Красноїльськ Сторожинецького району, де очисні споруди каналізації експлуатуються місцевим деревообробним комбінатом. Протягом останніх років дані споруди не працюють, всі забруднені води без очистки скидаються в р. Сіретель. Гостро ця проблема стоїть на підприємствах переробної промисловості, особливо в районах області. СИРЗАВОД, м'ясокомбінати і цехи, консервні заводи, не маючи належних очисних споруд каналізації, скидають стічні води з перевищенням встановлених нормативів забруднюючих речовин в десятки, а іноді сотні разів, у водні об'єкти. Поводження з відходами. Серед основних екологічних проблем області залишається стан поводження
з побутовими та токсичними відходами. В області налічується 11 полігонів твердих побутових відходів площею 67 гектар, з яких не відповідають проектним потужностям 8 полігонів площею 32 гектар. Не скрізь вирішується питання облаштування сільських сміттєзвалищ. В обласному центрі, крім діючого сміттєзвалища, знаходяться в законсервованому стані сміттєзвалища по вул. Руській, Путильський, в урочищі Чорнівка. Посилення природоохоронного контролю та інші заходи, які проводяться в справі налагодження розміщення відходів ще не дають відчутних результатів. Якщо в 2002 році ліквідовано 2482 стихійних звалищ, то в 2003 році - 2115.
Шкідлива дія повеней на інфраструктуру населених пунктів, шляхів, мостів, на сільськогосподарські угіддя. Різкі кліматичні зміни, які спостерігаються за останні роки, породжують часті повені, які не тільки руйнують дороги, мости, будівлі, але і ведуть до порушень рельєфу та ерозії грунтів. Найбільш ймовірні паводки в травні-липні. В окремі роки за цей період спостерігається по 3-4 паводку. У низинних ділянках річок Прут, Дністер вода може підніматися до 5-6 м. Тому будівництво і ремонт протипаводкових споруд було і залишається важливим напрямком в системі народногосподарських і природоохоронних заходів. Система протипаводкового захисту області включає 130 км захисних дамб і берегозахисних споруд, які охороняють від затоплення і руйнування понад 20 тис. Однак фінансування даних робіт проводиться вкрай недостатньо. З передбачених з державного бюджету на 2003 рік 3, 7 млн. Причому з них на погашення заборгованості за попередній рік витрачено 83, 7 тис. Враховуючи, що проблему протипаводкового захисту неможливо вирішити тільки будівництвом інженерних споруд, в області необхідно здійснювати заходи природного характеру з формування режиму і стоку річок. До них відносяться регулювальні роботи на аварійних ділянках водних об'єктів та біологічне кріплення, призупинення вирубки лісів, розорювання земель, забудова заплав річок. Посиленої уваги потребують питання експлуатації каскаду Дністровського водосховища. Сумарний обсяг замулення водосховища за період його експлуатації з 1982 р. Деградація земель та розвиток зсувних процесів. Інтенсивний розвиток сільського господарства, хвилястий рельєф території призвів до значної ерозії грунтів: з 92, 3 тис. Це майже половина всіх сільськогосподарських угідь області. Більше еродованих сільськогосподарських угідь у Герцаївському (70%), Хотинському (68%), Сторожинецькому (59%), Новоселицькому (55%) районах. У складі еродованих земель 94 тис. Понад 3 тис. На території області налічується 1612 зсувонебезпечних ділянок площею 732, 1 км2, з яких 240 площею 260, 4 км2 (35, 6%) знаходяться в своєю активною формою, 1, 8 тис. карсто-небезпечних ділянок, а також близько 100 сельонебезпечніх потоків.
Остання катастрофічна активізація сельовіх процесів, яка супроводжувалась масовим виносом кам'яного матеріалу в Карпатах, була зафіксована в 1969-1970рр. Відсутність регіональної активізації селів протягом 25-30 років призвело до значного накопичення кам'яного матеріалу в руслах середніх та малих потоків, який може бути втягнутий в сель потоки. У весняно-літній період можливе проходження водокам'яні сельовіх потоків ерозійно-транспортного типу в басейнах річок Путила, Сірет і Серетель. Паводки сельового типу в цих місцях відзначалися в 1997, 1999, 2002 роках. Найбільш вірогідною є активізація зрушень в період бурхливого танення снігів у місцях значного впливу на них техногенного чинника. Прикладом цього є зсув, який діє в районі вул. А. Барбюса-одеської у м. Чернівці. Подібне явище можливо в межах правих схилів річки Прут (вул. Червня, Нікітіна, Бережанський), струмка Клокучка (вул. Нахімова, Нагірна), а також схилів струмка Мольниця (вул. Орловська, частково вул. Сагайдачного) в м. Чернівці.
Велика щільність і значна інтенсивність екзогенних геологічних процесів на території краю диктує необхідність систематичного контролю за умовами розвитку процесів. Недостатнє фінансування не дає можливість виконувати мінімальний комплекс робіт.
Наявність вітровальноі і бурхливих деревини та незалесенних лісосік від їх розробки. В березні 2002 року на території Путильського району внаслідок урагану утворилося 243, 6 тис. Проведеними заходами вдалося дещо стабілізувати обстановку. Станом на 1. 01. 2004 Проводяться роботи по залісненню територій лісового фонду, де були проведені суцільно-санітарні рубки. Однак дана проблема вимагає постійної уваги і оперативного реаування і, звичайно, відповідних коштів.
Впровадження природоохоронних технологій лісорозробок в Карпатському регіоні. Карпатські ліси характерні високою продуктивністю. Середній запас на 1 гектар стиглих і перестиглих деревостанів становить 450 і більше м3 проти середнього показника в Україні 237 м3/а. У цьому зв'язку тут проводяться найбільш інтенсивні рубки, заготовляється в межах 80 відсотків всієї деревини області. При заготівлі лісу завдається значної шкоди природі - забруднення гірських річок і потоків та ерозія грунтів на гірських схилах. Це пов'язано з тим, що в регіоні заготівля значного кількості деревини проводиться шляхом суцільних вирубок із застосуванням гусеничної техніки. Враховуючи, що ліси Карпат виконують переважно природоохоронні, водоохоронні й інші важливі функції при заготівлі необхідно строго дотримуватись Закону України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону ", яким зобов'язане перейти з 2005 року виключно на природоохоронні технології лісорозробок, зокрема трелювання деревини колісними тракторами і повітряними установками. Однак, при сьогоднішніх темпах підготовки до виконання цього положення, лісозаготівельні підприємства області не зможуть забезпечити виконання у встановлений термін цієї вимоги. Збереження біологічного різноманіття...
