анні цієї роботи можна порівнювати отримані дані з результатами минулорічних досліджень, але в силу того, що ми почали займатися біомоніторингу тільки в 2005 році, у нас не було даних за минулий рік. Цим порівнянням по роках можна було б встановити динаміку зміни впливу антропогенної дії по роках.
При проведенні даної роботи проводили оцінку тривалості життя хвої. Кожна колотівками зверху - рік життя дерева. (При дослідженнях визначають, скільки років зберігається хвоя.
Причому, якщо на самому нижньому з охвоенние ділянок частина хвої опала, то оцінюється приблизна частка збереглася хвої). Отже, повний вік хвої визначається числом ділянок стовбура з повністю збереженою хвоєю плюс частка збереженою хвої на наступному за ними дільниці.
Визначивши клас пошкодження і тривалість життя хвої, ми оцінили клас забрудненості повітря, використовуючи заздалегідь розроблені співвідношення, наведені в таблиці (2).
Таблиця 2. Визначення класу забрудненості повітря за станом хвої сосни
Максимальний вік хвої
Клас пошкодження хвої на пагонах 2-го року життя
1
2
3
4
I
I-II
III
3
I
II
III - IV
2
II
III
IV
2
-
IV
IV-V
1
-
IV
V-VI
1
-
-
VI
Примітка
I-ідеально чисте повітря, II-чистий, III - відносно чистий (В«нормаВ»), IV-помітно забруднений (В«тривогаВ»), V - брудний (В«небезпечноВ»), VI - дуже брудний (В«шкідливоВ» ),
Після порівняння розсортованих хвоїнок по по класу пошкодження і класу всихання з'ясувалося, що непошкоджених хвоїнок на контрольних Сосонках майже 2 рази більше, ніж на досліджуваній ділянці. Пошкоджених хвоїнок на досліджуваній ділянці більше в 20 раз, ніж на контрольній ділянці.
За результатами біоіндикації встановили, що клас пошкодження хвоїнок на досліджуваній ділянці відноситься до 3 класу (КП3), а на контрольній ділянці до 1 класу пошкодження (КП1).
По таблиці 2 для хвоїнок 2-го року життя знаходимо, що забрудненість повітряного середовища на досліджуваному ділянці належить до 4 класу - помітно забрудненого (В«тривогаВ»), а на контрольній ділянці забрудненість повітря належить до 2-ому класу (чисте повітря).
Характеристика хвоїнок
Кількість хвоїнок = 300
Досліджуваний ділянка контрольний ділянку
Клас пошкодження КП
Клас всихання КУ
Клас пошкодження КП
Клас всихання КУ
Хвоя без пошкодження
КП 1 = 100
КП 1 = 270
Ні сухих ділянок
КУ 1 = 110
КУ 1 = 275
З невеликим числом дрібних плям
КП 2 = немає
КП 2 = 20
усох кінчик на 2-5 мм
КУ 2 = 52
КУ 2 = 12
Хвоя з великим числом чорних і жовтих плям
КП 3 = 113
КП 3 = 5
всохли третину хвої
КУ 3 = 100
КУ 3 = 11
всохли більше половини довжини хвої
КП 4 = 87
КП 4 = 5
Вся хвоя жовта і суха
КУ 4 = 38
КУ 4 = 2
Після встановлення класів забрудненості обстежених ділянок ми стали шукати й аналізувати причину забрудненості досліджуваної ділянки. Далі ми вирішили, що причину всихання та пошкодження сосонок необхідно шукати в впливі автомагістралі і заводських цехів ВАТ В«ПромтракторВ», в тому числі і Чебоксарської ливарного заводу, а також наявного недалеко ТОВ В«ЯхтингВ», заводських очисних споруд ВАТ В«ПромтракторВ» і знаходиться на відстані від наших сосен міського звалища.
Так як сосна найбільш чутлива до змісту в атмосферному повітрі сірчистого газу (діоксиду сірки) ми першими справою зупинилися на аналізі викидів діоксиду сірки вищеперелічених виробництв.
Для міських звалищ домінуючими забрудненнями, що виділяються в атмосферне повітря, є метан (Вуглеводні), сірководневі з'єднання в процесі гниття. Значить, вплив міського звалища на сосни малоймовірно.
Викиди діоксиду сірки, виділяються при плавленні металу в електродугових печах Чебоксарської ливарного заводу (ЧЛЗ), відстоїть від наших сосен на відстані 1500 - 2000 м в сторону північно-західного напрямку від бору. При плавленні сталі і чавуну в електродугових печах на тонну рідкого металу виділяється 1,6 кг діоксиду сірки. З урахуванням висоти викиду після очищення від пилу газів, що відходять від електродугових печей 100 м. сосновий бір потрапляє якраз в зону впливу цього джерела викиду. Приблизно зона впливу джерела викиду береться в 50 кратному відстані від його висоти. З урахуванням того, що панівні вітри для м.Чебоксари південно-західного напрямку, в основному, від досліджуваних нами сосен викиди діоксиду сірки повинні пройти стороною. Однак вплив ливарного заводу при інших напрямках вітру не відпадає. На нашу думку вплив ливарного заводу не виключається.
Ближче до бору розташовані механообробні виробництва ВАТ В«ПромтракторВ», де виділень діоксиду сірки не є.
ТОВ В«ЯхтингВ» випускає робоче взуття, де домінують у викидах розчинники, а не сірчистий ангідрид.
Від заводських очисних споруд (ЗОС) виділення сірчистого ангідриду виключені.
Таким чином, джерелами забруднення атмосферного повітря в районі виростання досліджуваних сосен, негативно впливають на сосни, є автомагістраль (автотранспорт) - основний забруднювач і викиди ливарного заводу.
За результатами проведеної роботи зроблені
Висновки
1. Атмосферне пові...
