одукції з однієї рослини, твір яких дає величину врожаю. Вага продукції з однієї рослини може бути встановлений прямим зважуванням.
Урожай на корню може бути визначений також додатком до фактичного збору величини втрат. Втрати визначаються експертно або інструментально вибірковим методом. При збиранні цукрових буряків втрати бувають від залишення коренів або їх частин у землі і на поверхні, від попадання коренів або їх частин у купи гички, від неправильної обрізки коренів від гички при комбайнової прибирання, ручної очистки та доочистці. Істотні втрати цукрового буряка можуть бути також від передчасної прибирання або від запізнення з прибиранням і від в'янення при неправильному польовому зберіганні.
Фактичний збір урожаю (валовий збір або амбарний урожай) визначають шляхом безпосереднього зважування, обміру і підрахунок продукції в період збирання і після її завершення. Розрізняють три показники фактичного збору:
1. В первісно оприбуткованій вазі, отриманому в процесі прибирання культури, тобто з домішкою бур'янів, землі, підвищеною вологістю. Це реальна категорія зібраного, перевезеного, сплаченого врожаю на першій стадії його отримання.
2. У вазі після доробки, тобто за вирахуванням відходів і усушки. Зараз це основний показник врожаю.
3. У вазі з перерахунком на стандартні показники якості або в заліковій вазі, прийнятому заготівельними організаціями (в залежності від виду культури), [2].
При вивченні врожаю і врожайності статистика вирішує наступні завдання:
В· забезпечення своєчасного визначення валового збору і урожайності по культурах і групам культур;
В· вивчення динаміки цих показників; аналіз факторів, що впливають на врожай і врожайність;
В· вивчення передового досвіду і виявлення резервів підвищення врожаю і врожайності.
Важливим завданням статистики є вивчення змін аналізованих показників у часі. Ці зміни можна вивчати, якщо мати дані по певному колу показників на ряд моментів часу або за ряд проміжків часу, наступних один за одним. Як відзначає А.А.Спірін [8], рядами динаміки називають статистичні дані, що відображають розвиток досліджуваного явища в часі
Ряд розташованих в хронологічній послідовності значень статистичних показників, являє собою тимчасової (динамічний) ряд . Кожен часовий ряд складається з двох елементів: по-перше, вказуються моменти або періоди часу, до яких відносяться приводяться статистичні дані; по-друге, наводяться ті статистичні показники, які характеризують досліджуваний об'єкт на певний момент або за вказаний період часу.
Статистичні показники, що характеризують досліджуваний об'єкт, називають рівнями ряду. Тобто вид ряду динаміки залежить не тільки від характеру показників, що оцінюють досліджуваний об'єкт, але і від того, дається Чи показник за який-небудь період або за станом на певний момент часу. Статистичні показники, наведені в динамічному ряду, можуть бути абсолютними, відносними або середніми величинами. [1]
Шляхом безпосередньо підсумовування первинних даних отримують абсолютні показники, які характеризують чисельність сукупності і обсяг (розмір) досліджуваного явища в конкретних межах часу і місця.
Відносна величина характеризує зміну явища в часі і показує у скільки разів збільшився (або зменшився) рівень показника в порівнянні з будь-яким попередніх періодів.
Середня величина - узагальнююча характеристика досліджуваного ознаки в досліджуваній сукупності.
У статистиці розрізняють наступні показники ряду динаміки:
1. Абсолютний приріст.
Як відзначає Єлісєєва І.І. [9], абсолютний приріст-різниця між порівнюваним рівнем і рівнем більш раннього періоду, прийнятим за базу порівняння. Якщо ця база безпосередньо попередній рівень, показник називається ланцюговим, якщо за базу узятий початковий рівень - базисним. Абсолютний приріст показує наскільки збільшується або зменшується досліджуване явище. Цей показник може бути розрахований двома способами:
Ланцюговий абсолютний приріст - різниця між кожним наступним рівнем ряду динаміки.
Базисний абсолютний приріст - різниця між кожним наступним і початковим рівнем ряду динаміки, який прийнятий за базу порівняння.
2. Темп зростання.
Цей показник являє собою відношення порівнюваного рівня (більш пізнього) до рівня, прийнятого за базу порівняння (більш раннього). Темп зростання показує, як швидко змінювалося досліджуване явище. Цей показник може бути розрахований двома способами:
Ланцюговий темп зростання - відношення між кожним наступним і попереднім рівнем ряду динаміки, виражений у відсотках.
Базисний темп зростання - відношення між кожним наступним і початковим рівнем ряду динаміки, який прийнятий за базу порівняння також виражений у відсотках.
3. Темп приросту
Показує наскільки відсотків рівень даного періоду більше (або менше) базисного рівня. Цей показник може бути розрахований двояко [1]
1. як відношення абсолютного приросту до рівня, прийнятого за базу порівняння або
2. як різниця між темпом зростання (у відсотках) та 100%
4. Абсолютна значення 1% приросту
Значення ланцюгових темпів приросту, розрахованих кожен до свого базі, розрізняються не тільки числом відсотків, але і величиною абсолютного зміни, складовою кожен відсоток. Тому складати віднімати ланцюгові темпи приросту можна. Тобто абсолютне значення 1% приросту для кожного останнього року визначається шляхом ділення попереднього рівня ряду динаміки на 100 відсотків.
Рівні ряду динаміки формуються під впливом взаємодії багатьох факторів, одні з яких, є основними, головними, визначають закономірність, тенденцію розвитку, інші - випадкові - викликають коливання рівнів. Фактори впливу підрозділяються на довгострокові (тренди), короткочасні систематичні, несистематические випадкові. Основна закономірність розвитку явища - це загальна тенденція в зміні рівнів рядів, звільнена від дії випадкових факторів, для визначення якої ряди динаміки піддаються обробці. Існує кілька методів обробки рядів динаміки: метод укрупнення періодів, метод ковзної середньої та аналітичне вирівнювання. Такі методи обробки рядів називаються згладжуванням або вирівнюванням рядів динаміки. Розглянемо три основні методи більш докладно.
1. Метод укрупнення періодів - Це найпростіший метод згладжування рівнів ряду, укрупнення інтервалів часу, для яких визначається підсумкове значення або середня величина досліджуваного показника. Цей метод особливо ефективний, якщо початкові рівні низки відносяться до коротких проміжків часу. Так як вихідна інформація наведена за 9 років, то вирівнювання слід проводити по триріччя.
2. Метод ковзної середньої - Схожий з попереднім, але в даному випадку фактичні рівні замінюються середніми рівнями, розрахованими для послідовно рухомих (ковзних) укрупнених інтервалів. Змінна середня буде розрахована за триріччя зі зрушенням на 1 рік вправо, тому ряд динаміки розташований горизонтально.
3. Метод аналітичного вирівнювання полягає в заміні емпіричних рівнів теоретичними, які розраховані за певним рівнянню, прийнятому за математичну модель тренду, де теоретичні рівні розглядаються як функція часу. Завдання аналітичного вирівнювання зводиться до наступного: визначення на основі фактичних даних виду функції, знаходження по емпіричним даним параметрів зазначеної функції, розрахунок по знайденому рівнянню теоретичних рівнів.
У даному курсовому проекті використовувався індексний аналіз середній врожайності валового збору цукрових буряків. Розглянемо детальніше цей метод.
У практиці статистики індекси поряд із середніми величинами є найбільш поширеними статистичними показниками.
Індекс являє собою відносну величину, одержувану в результаті зіставлення рівнів складних соціально-економічних показників у часі, у просторі або з планом [1]. Інші автори...
