б'єктам, для яких ступінь прояву властивостей менше середньої. Таблиця факторних ваг містить n рядків (по числу об'єктів) і k стовпців (по числу факторів).
Таким чином, дані про факторних навантаженнях дозволяють сформулювати висновки про набір вихідних ознак, що відображають той чи інший фактор, і про відносне вазі окремого ознаки в структурі кожного фактора. У свою чергу, дані про факторних вагах визначають ранжування об'єктів по кожному фактору. Значення факторних ваг можна розглядати як значення індексу, що характеризує рівень розвитку об'єктів в розглянутому аспекті.
2. Основні етапи проведення факторного аналізу та методика Чеботарьова С.В.
Одним з найбільш широко поширених методів факторного аналізу є метод ланцюгових підстановок. Сутність цього методу полягає в тому, що у вихідну базову формулу для визначення результуючого показника підставляється звітне значення першого досліджуваного фактора. Отриманий результат порівнюється з базовим значенням результуючого показника, і це дає оцінку впливу першого фактора. Далі в отриману при розрахунку формулу підставляється звітне значення наступного досліджуваного фактора. Порівняння отриманого результату з попереднім дає оцінку впливу другого чинника.
Процедура повторюється до тих пір, поки у вихідну базову формулу не буде підставлено фактичне значення останнього з факторів, введених в модель.
При використанні методу ланцюгових підстановок результати багато в чому залежать від послідовності підстановки факторів. Існує правило: спочатку оцінюється вплив кількісних факторів, що характеризують вплив екстенсивності, а потім - якісних факторів, що характеризують вплив інтенсивності. Саме на якісні фактори лягає весь нерозкладний залишок.
Викладемо розглянутий метод у вигляді формул. Уявімо обсяг продукції як добуток чисельності виробничих працівників (екстенсивний кількісний фактор) і продуктивності їхньої праці (якісний інтенсивний фактор).
Базове значення обсягу продукції дорівнює </p>
N про = П Те T про
зробити перший підстановку - підставимо в формулу фактичне значення кількісного чинника, тобто чисельності працівників
N ч = П Те T ф
Вплив зміни чисельності працівників, або екстенсивного фактора на абсолютне зміна обсягу продукції визначається за виразом
О” N Кекст = N ч - N про
Те ж в відсотках до загального зміни обсягу продукції складе
О” N отн. Кекст. = О” N Кекст / О” N заг * 100%
Цей показник характеризує частку екстенсивних факторів в загальному зміні аналізованого показники
здійснюється другий підстановку в попередній формулі замінюємо базове значення якісного фактора на фактичну:
N пт = П т1 T ф
Те ж в відсотках до загального зміни обсягу продукції складе:
О” N отн. інт. = О” N інт / О” N заг * 100%
Цей показник характеризує частку інтенсивних факторів у загальному зміні аналізованого показника.
Розглянемо використання методу ланцюгових підстановок на умовному прикладі. Вихідні дані для розрахунку наведені далі (табл. 2.10).
Таблиця 2.10
Вихідні дані для розрахунку
Показники
Умовні позначення або формула для розрахунку
Базовий період
Звітний період
Обсяг продукції, тис. руб.
N
48500
51313
Виробничий персонал, чол.
T
250
253
Розрахункові показники
Продуктивність праці, тис. руб./чол
П т = N/T
194,000
202,818
У нашому прикладі перший підстановка дає оцінку впливу екстенсивного фактора-зміни чисельності працівників:
N т = 253 * 194 = 49082 тис. руб.;
О” N Кекст = 49 082 - 48 500 = 582 тис. руб.;
О” N отн. Кекст. = 582/(51313-48 500) * 100 = 582/2813 * 100 = 20,7%
Друга підстановка оцінює вплив зміни продуктивності праці, тобто фактора інтенсивності:
N пт = 253 * 202,818 = 51 313 тис. руб.;
О” N інт = 51 313 - 49 082 = 2231 тис. руб.;
О” N отн. інт = 2231/(51313 - 48 500) * 100 = 79,3%.
Перетворення основного алгоритму методу ланцюгових підстановок дозволяє робити розрахунки, використовуючи не абсолютні значення факторів, а їх прирощення. При цьому отримують відразу зміна результуючого фактора.
При цьому застосовуються наступні правила:
1) при визначенні величини кількісного фактора прирощення цього фактора множиться на величину базового якісного фактора;
2) при визначенні впливу якісного фактора його прирощення множиться на звітний значення кількісного фактора.
О”N т = ( T 1 T 0 ) П Те = О” T П Те
і
О”N пт = ( П Т1 П Те ) T 1 = О” П Т T 1.
У нашому прикладі зміна обсягу продукції під впливом зміни чисельності (екстенсивного фактора) одно:
О”N т = (253 -250) * 202,818 = 608 тис. руб.
Зміна обсягу продукції під впливом зміни продуктивності праці (вплив фактора інтенсивності) одно:
О”N пт = (202,818 - 194) 250 = 2205 тис. руб.
Сумарне вплив факторів одно:
О” N заг = 608 +2205 = 2813 тис. руб.
В окремих випадках оцінку впливу екстенсивних та інтенсивних факторів можна виробляти ще одним модифікованим методом ланцюгових підстановок. З цією метою розраховується відносна зміна вихідних і розрахункових параметрів.
Частка впливу екстенсивного фактора визначається як твір темпів зміни кількісного фактора на темпи зміни результативного показника. Множенням отриманого показника на загальне зміна результативного показника отримують його зміна під впливом екстенсивного фактора. Частка впливу інтенсивного фактора дорівнює різниці між загальною зміною показника і отриманої величиною.
Розглянемо приклад і оцінимо екстенсивність та інтенсивність зміни оплати праці на приріст продукції. Повернемося до вихідних даних і додамо нові показники (табл. 2.11):
Таблиця 2.11 Вихідні дані для розрахунку
Показники
Базовий період
Звітний період
Ставлення звітного показника до базисного
Обсяг продукції, тис. руб.
48500
51313
1,058
Оплата праці з відрахуваннями, тис. руб.
7500
7650
1,020
Оцін...
